Корпоративний імідж: підходи до визначення

Забезпечення інформаційної безпеки держави

Існує кілька концепцій корпоративного іміджу і, відповідно, низка методик його формування.

Д. Аакер та Е. Йохимштайлер розглядають корпоративний імідж як бренд-дім, батьківський бренд стосовно всіх брендів корпорації, а корпоративний імідж у вигляді батьківського бренду, бренду-дома, який не тяжіє над ними.

Дослідники пропонують п'ять питань, позитивна відповідь на два з яких визначає доцільність розвитку корпоративного іміджу в батьківський бренд-дом: чи допомагає батьківський бренд корпоративного іміджу пропозицією, наділяючи його:

• асоціаціями, що підвищують цінність пропозиції?

• довірою, завдяки асоціації з компанією?

• візуальною представленістю?

• ефективними комунікаціями?

• зміцниться батьківський бренд завдяки асоціації з новою пропозицією?

Піарологи О. Чечулин, Л. Азарова, Д. Гавра пропонують розрізняти корпоративний імідж за охопленням аудиторії – моноімідж та мультиімідж.

Моноімідж – це створення сталого образу об'єкта, однакового серед однорідної групи громадськості або аудиторії. Мультиімідж – результат позиціонування іміджу для деякої сукупності суспільних груп, при якому в різних груп актуалізуються різні (але синхронізовані за змістом) аспекти іміджу.

А.Ульяновський пропонує виділяти корпоративні іміджі трьох типів залежно від стратегічних цілей:

• корпоративний імідж на основі байдужості (імідж фонової присутності);

• на основі довіри;

• на основі даності.

Ця градація є інноваційною для сучасних соціальних комунікацій, оскільки зовсім недавно корпоративний імідж асоціювався з головними цілями ПР – встановлення і підтримання довіри між організацією і її навколишнім середовищем. Корпоративний імідж фонової присутності базується на тому положенні, що легше забезпечити фонову присутність, ніж працювати з ворожими думками. Імідж фонової присутності необхідний і вигідний спецслужбам; корпораціям у вигляді професійних спільнот, які об'єднані єдиними інтересами і цілями і володіють унікальним ресурсом; державним корпораціям, що займаються складною (або неможливою) для формування позитивної громадської думки діяльністю (наприклад, прийняття необхідних, але непопулярних рішень). Ця позиція суперечить загальноприйнятій серед представників піарології позиції, що нейтральний, тобто байдужий для спільноти, імідж вважається недоробкою піар-команди, оскільки "байдужість до корпорації утворює імідж її фонової присутності в інформаційному просторі" (А. Ульяновський).

ПОКАЗНИКИ ІМІДЖУ ФОНОВОЇ ПРИСУТНОСТІ
1. Незначна присутність в медіапросторі.; 2. Невелика кількість повідомлень в ЗМІ.; 3. Суттєва дистанція від місця виникнення новини та аудиторії.; 4. Нейтральний або нецікавий характер новини для конкретної аудиторії.; 5. Наявність матеріалів загального характеру щодо діяльності організації, імідж якої формується.

Так, імідж фонової присутності притаманний інститутам розвідувальних служб, офіційні сайти яких утворилися відносно недавно і надають більшою мірою інформацію загального характеру, не орієнтуючись на конкретну цільову аудиторію. Виняток становлять розділи, присвячені профорієнтаційній діяльності (наприклад, служба за контрактом, "СБУ – дітям" тощо).

Третій тип корпоративного іміджу організації – імідж організації на основі даності – передбачає, що організація визнається і державою, і громадськістю як національна, культурна інституція, тобто присутність організації в смисловому полі, на думку А. Ульяновського, не піддається "регулюванню кожним окремо взятим представником або групами громадськості. Як вже історично склалося – це даність, подобається вона нам чи ні". Імідж даності більш стійкий, ніж імідж довіри. Він формується протягом тривалого історичного періоду, його переосмислення відбувається в критичних точках історії і саме в цей період необхідні комунікаційні зусилля з відновлення іміджу та приведення його відповідно до нових умов. Так, імідж інститутів сектору безпеки є іміджем даності. Тим не менш, значущі для держави періоди інститути сектору безпеки повинні формувати свій пабліцитний статус на основі завоювання довіри суспільства. У міжнародному дискурсі сектору безпеки розроблені стандарти й описані кращі приклади практики силових інститутів, спрямовані на формування їхнього іміджу як даності і фонової присутності: силові інститути забезпечують безпеку людини, суспільства, держави. Не зважаючи не те, що їх діяльність пов'язана з концептом секретності, можливий контроль над ними з боку громадянського суспільства. Цей контроль формує пабліцитний капітал інститутів сектору безпеки, закріплюючи їхній статус як організацій, що захищають інтереси як окремої особистості, так і держави в цілому.

В інформаційних війнах XXI століття трансформація іміджу силових відомств у парадигмі імідж фонової присутності – імідж даності – імідж довіри стає комунікативною технологією. За цією схемою будувалася російська пропаганда в Україні в 2014 році. Так, мем "зелені чоловічки", або ввічливі люди (російські військові без розпізнавальних знаків, які в лютому- березні 2014 року несподівано з'явилися в Криму і заблокували адміністративні будівлі й українські військові частини) активно застосовувався у 2014 році, під час російсько-українського конфлікту в Криму та на Сході України, його метою було зафіксувати фонову

присутність російських військ на території України. За даними сайту "Луркомор'є", ввічливі люди – це "перший в новітній історії мем федерального значення, який вживають усі – від інтернет-користувачів і журналістів до Путіна і Шойгу". Виникнення мему пов'язують з новиною про захоплення аеропорту Сімферополя, яку 28 лютого 2014 року опублікував російський новинний сайт "Навігатор". У повідомленні с така цитата: "Начальник охорони (аеропорту – Ред.) повідомив, що його людей ввічливо попросили вийти". Коли конфлікт перейшов у більш активну фазу, В. Путін визнав присутність російських військ в Україні імідж фонової присутності трансформувався в імідж даності.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Корпоративний імідж: підходи до визначення“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення
  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави