Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

Забезпечення інформаційної безпеки держави

На сьогодні у світовому просторі вже є досвід підготовки такого фахівця. Наприклад, у СІЛА витрати на галузь суспільних зв'язків Міністерства оборони становлять 1,9 млрд, доларів. Міністерство оборони СІЛА відкрило для військових InfoSchool, де серед інших дисциплін викладаються кризове управління, основи зв'язків із громадськістю та взаємодії із засобами масової комунікації. Співробітники ФБР стали активно навчатися в бізнес-школі Kellogg при Northwestern University. Керівництво ФБР дійшло висновку, що агенти ФБР стикаються з тими ж самими завданнями та проблемами що й більшість представників корпоративного світу. А тому питання підтримки репутації, управління культурою та інформаційними потоками мають те ж саме значення, що й для бізнес- структур. Бізнес-школа Kellogg розробила серію програм, за якими будуть навчатися представники всіх рівнів організації – від старших керівників і аналітиків до лінгвістів та спецагентів. Розроблені програми передбачають курси із соціальних комунікацій, командної роботи, прийняття керівних рішень, керування змінами, координації роботи різних підрозділів, стратегічного мислення, розвинення комунікативних та лідерських якостей.

Американські фахівці вважають, що зв'язки із громадськістю посідають значне місце в діяльності спецслужб, тому в межах ЦРУ створено окреме Управління зв'язків із громадськістю, що підтримує зв'язки із засобами масової комунікації, політиками, громадянським суспільством, усім розвідувальним співтовариством. Відділ включає два підрозділи: з роботи із ЗМІ та зі зв'язках із громадськістю. Перший із них відповідає за те, щоб донести до американського населення інформацію про ЦРУ, його місію та роль у забезпеченні державної безпеки, тобто створити позитивний імідж ЦРУ в американських мас-медіа. Співробітники цього підрозділу також займаються аналізом публікацій та публічних висловів про ЦРУ в американському й іноземному інформаційному просторі. Особлива увага приділяється публікаціям, що можуть поставити під загрозу агентів ЦРУ. Співробітники відділу зв'язків із громадськістю відповідають на листи, факси, дзвінки, що надходять до ЦРУ, читають лекції про ЦРУ та його роль у розвідувальному співтоваристві Сполучених Штатів тощо.

У спецслужбах Великої Британії також приділяють особливу увагу підготовці фахівців у галузі зв'язків із громадськістю. Вважається, що кожний офіцер повинен мати навички спілкування із представниками громадянського суспільства, а тому дисципліна щодо зв'язків із громадськістю введена до курсу підготовки фахівців як МІ-5, так і МІ-6.

Нині підготовка фахівців спецслужб Франції також набуває комунікативного спрямування. Численні навчальні заклади Франції пропонують навчання в галузі національної безпеки (National Security Education Program/NSEP). Програма впроваджена відповідно до президентського декрету від 1991 року для того, щоб мати достатній обсяг спеціалістів у різноманітних галузях національної безпеки. Щорічно декретується список безпекових, мовних та інших студій, у яких зацікавлені державні інституції. Так, у 2001 році такий лист включав 80 країн і 75 мов. Вивчення світу розвідки, в тому числі її політичних аспектів, академічним середовищем створює позитивну тенденцію до виправлення її негативного іміджу в суспільстві та політичній культурі. Міцні партнерські взаємини розвиваються між DGSE (Direction Generale de la Securite Exterieure – Головне управління зовнішньої безпеки) та різними школами й університетами Франції. Була розроблена угода щодо співпраці між DGSE і молодими вченими, яка мала на меті якісний відбір кандидатів на посади в DGSE. У 2009 році було підписано більше ніж 30 угод, за якими фахівці DGSE здійснювали наставницькі функції стосовно 80 молодих вчених, 40 із яких потім стали співробітниками розвідки. Одним із пріоритетних напрямів підготовки майбутніх фахівців – комунікативний, який дає змогу підтримувати зв'язки із громадськістю, доносити до неї ключові повідомлення.

В останні роки питання корпоративного піару визначені пріоритетними в діяльності ФБР, ЦРУ, БНД, Моссад. Навчальні курси оціальних комунікацій, іміджмейкінгу, піар-технологій введені до програми підготовки фахівців спецслужб та військових у таких країнах, крім вже зазначених, як Болгарія, Чехія, Угорщина, Польща, Туреччина, Румунія. Так, наприклад, у Національній академії Румунської служби інформації підготовка ведеться за двома спеціальностями: психологія та зв'язки із громадськістю. Крім того, слід зауважити, що цей ВНЗ – вищий військовий спеціальний заклад освіти спецслужби держави. Особливістю й водночас вимогою спеціальної відомчої освіти фахівців румунської спецслужби є те, що бакалаврів після отримання ними базових знань із вказаних спеціальностей направляють для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр" до цивільних вищих навчальних закладів, що, в свою чергу, вважається завершальною комунікаційною складовою їх навчання. Це дає можливість майбутнім працівникам спецслужби вільно почуватись у соціальному середовищі, в якому вони й будуть працювати.

В останні роки змінилися вимоги й до керівників інститутів сектору безпеки. Інститути сектору безпеки повинні стати державною організацією, що веде пізнавальну діяльність. Ключова роль у цьому процесі належить лідеру, який за п'ятирівневою шкалою, що була запропонована Джимом Колінзом, повинен належати до 5-го рівня. Ця шкала має назву "п'ятирівнева модель керівництва": рівень 5 – вершина піраміди й описує керівника сучасності, рівень 4 – ефективного керівника, рівень 3 – компетентного менеджера, рівень 2 – активного члена команди, рівень 1 – дуже здібну людину.

Згідно з Джимом Колінзом, гарними й успішними компаніями управляють саме такі керівники, незалежно від величини компанії або специфіки її діяльності. Вони готові брати відповідальність на себе й визнавати заслуги й успіхи інших; водночас вони вважають, що кожний повинен відповідати високим стандартам, необхідним для того, щоб побудувати стійку велику організацію. "їхня скромність, і навіть сором'язливість, не повинні вважатися слабістю, тому що ці керівники точно знають, що потрібно робити, і не бояться приймати радикальні рішення". Фред Шрейєр визначає комунікативний портрет керівників, необхідних для здійснення кардинальних змін в інститутах сектору безпеки:

• є наставниками, які не приховують знань, передають свій досвід, знання й компетентність і мають повагу, спонукаючи до діяльності й навчаючи співробітників;

• здійснюють керівництво, забезпечуючи чітку постановку завдань для досягнення цілей, необхідних для безперервного перетворення й новаторства інститутів сектору безпеки без мікрокерування;

• гідно "тримають удар", залишаючись незворушними й спокійними за будь-яких обставин, і є джерелом діяльності для своїх підлеглих, які перебувають в умовах стресу або під тиском;

• надихають підлеглих на краще виконання своєї роботи, визначаючи їх сильні й слабкі сторони для того, щоб доручити виконання тих завдань, із якими вони впораються максимально добре;

• виявляють довіру до підлеглих для того, щоб домогтися максимально високого рівня роботи, приймаючи їхні помилки й не тримаючи їх під постійним контролем;

• мислять стратегічно й креативно, міркують тверезо й цілісно, дотримуються високих етичних стандартів і принципів міжособистісних взаємин.

Таким чином, піар-комунікації є вже не тільки пріоритетним науково- практичним напрямом бізнес-, економічної, культурної, наукової та багатьох інших суспільних сфер, але й отримують значний статус у діяльності інститутів сектору безпеки, які поступово втрачають тотальну закритість і все більше вирішують свої професійні потреби завдяки розвиненню зв'язків із громадськістю.

Отже, напрям піар-зусиль усе більше зміщається від впливу на середовище до його вивчення й залучення отриманої інформації для керування; в секторі безпеки взаємозв'язки із громадськістю здобувають особливу значущість. Говорячи про ступінь розвинення піару як сегменту діяльності сучасного сектору безпеки, слід зазначити, що зв'язки із громадськістю стали повноправним, необхідним, конкурентоздатним напрямом розвитку всього міжнародного сектору безпеки. Саме структури й підрозділи зв'язків із громадськістю, що функціонують як на загальнодержавному рівні, так і у сфері сектору безпеки, змогли б забезпечити взаємодію між державою, силами безпеки й громадянським суспільством.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки
  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави