Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки Великобританії
Основоположні нормативно-правові акти
Конституція. Головним джерелом права більшості країн світу, у тому числі й з питань ІБ, є конституція. Британська конституція представляє собою сукупність нормативно-правових актів, судових прецедентів, конституційних угод, доктринальних джерел, які встановлюють права і свободи людини, визначають порядок формування і повноважень органів публічної влади у сфері ІБ, а також принципи взаємовідносин між державою, суспільством і людиною. Відсутність конституції у вигляді єдиного писаного акта дозволяє стверджувати, що конституція є неписаною за формою. Конституція складається з наступних частин: а) статутне право; б) прецедентне право; в) доктринальні джерела або труди авторитетних науковців у галузі юриспруденції; г) конституційні угоди.
До статутного права, яке регулює відносини у сфері ІБ, входять; 1) так звані "історичні правові акти", що були прийняті до XX ст., але розглядаються як діюче право; 2) парламентські закони; 3) акти делегованого законодавства, які були прийняті виконавчою владою шляхом делегування Парламентом своїх прав – до цієї групи входять акти, які видаються міністрами Корони, місцевими органами влади, публічними корпораціями. Найважливішими з таких актів є накази Таємної ради, які приймаються від імені Монарха. Наприклад, наказом її Величності № 1749 від 22.06.1999 р. у Таємній раді Шотландії було надано право встановлювати заборону на використання засобів комунікації засудженим.
Прецедентне право, як складова частина британської конституції, представляє собою сукупність судових рішень, які надалі є обов'язковими при розгляді аналогічних проблем ІБ.
Доктринальні джерела або труди видатних науковців у галузі юриспруденції використовуються як додаткове джерело британської конституції – до них звертаються тоді, коли конституційно-правові відносини у сфері ІБ не врегульовані ні статутним правом, ні прецедентним правом, ні конституційними угодами.
Конституційні угоди складають важливу частину неписаної британської конституції. Вони регулюють широке коло суспільних відносин, які пов'язані з процесом здійснення державної влади. Це відносини з приводу розмежування повноважень із ЗІБ між Монархом, законодавчою та виконавчою владою; між членами уряду; між палатами парламенту.
Основним документом Великобританії у сфері забезпечення національної безпеки є Стратегія національної безпеки (2010 р.), яка називається "Сильна Британія в епоху невизначеності".
У цьому програмному документі виділяється 16 найсерйозніших загроз. Згідно Стратегії національної безпеки Великобританії, найпріоритетнішими напрямами оголошені ІБ і антитерористичні заходи. Їм присвоєно "перший рівень" значущості. У документі сказано, що кібератаки з боку держав, злочинців і екстремістських груп є однією з найактуальніших проблем. Кібершпигунство з боку інших урядів, терористичні атаки на системи електро-, газо-, і водопостачання і злочини, які вчиняються в Інтернеті, розглядаються тепер як найзначніші загрози. Уряд виділив додаткові кошти на забезпечення належного рівня кібербезпеки, особливо інфраструктури і військових об'єктів.
Доктрина національної безпеки Великобританії грунтується не на старій концепції "цивільної оборони" часів "холодної війни", а на новій схемі, яка поєднує готовність спеціальних служб до надзвичайних ситуацій з участю пересічних громадян. Стратегія передбачає, що громадяни повинні уміти однаково ефективно відповідати на цілий спектр потенційних загроз – від природних бід до терактів.
Реформи, які були започатковані попередньою Стратегією (2008 р.), торкнулися парламентського Комітету з розвідки і безпеки (ISC). Робота Комітету стала більш прозорою для населення, деякі його засідання проходять публічно. До ухвалення цього документа діяльність депутатів і членів палати лордів, що входять в Комітет, не вдавалася до розголосу, а поступаюча до цього органу інформація була конфіденційною. Стратегія в цілому передбачає відкритішу роботу державних відомств, що відповідають за безпеку країни.
Стратегія була сформульована Радою з національної безпеки. Вона стала базисом для Стратегічного огляду по обороні і безпеці – документа, в якому описані заходи уряду для вирішення проблем, названих у "Сильній Британії в епоху невизначеності".
У березні 2011 року уряд Великобританії опублікував IT-стратегію, яка покликана радикально скоротити витрати і підвищити ефективність державних IT-систем країни. Стратегія містить план заходів на наступні два роки, з яких більшість належить виконати протягом найближчих півроку.
Документ розділений на чотири частини: перша містить заходи по скороченню непродуктивних IT-витрат, друга присвячена створенню єдиної ІКТ-інфраструктури, третя – заходам, пов'язаним з виконанням соціально- політичних функцій державних 1КТ і четверта – створенню нової структури управління державними ІТ-проектами.
Як повідомляється у вступі до основної частини документа, в теперішній час уряд Великобританії стикається з рядом проблем:
• масштаби проектів дуже великі і участь у них посильна тільки крупним компаніям, часто транснаціональним;
• рівень повторного використовування IT-систем дуже низький, що приводить до високого ступеню дублювання витрат;
• інтероперабельність систем невисока;
• інфраструктура недостатньо інтегрована;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ“ на сторінці 1. Приємного читання.
