Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

Забезпечення інформаційної безпеки держави

складають: 1) Конституція РФ; 2) Доктрина інформаційної безпеки РФ (№ Пр-1895 від 09.09.2000 р.); 3) Основні напрями наукових досліджень в області забезпечення інформаційної безпеки РФ (від 07.03.2008 р.); 4) Основи державної політики РФ вобласті міжнародної інформаційної безпеки на період до 2020 року(№ Пр-1753 від 24.07. 2013 р.); 5) Основні напрями державної політики в області забезпечення безпеки автоматизованих систем управління виробничими та технологічними процесами критично важливих об'єктів інфраструктури РФ (від 8.09.2013 р.); в) Концепція національної безпеки РФ; 7) Концепція зовнішньої політики РФ (2013 р.); 8) Стратегія національної безпеки РФ до 2020 року; 8) Федеральні закони та нормативні акти суб'єктів РФ; 9) інші нормативно-правові акти, котрі визначають повноваження Президента РФ в області забезпечення безпеки, погодженого функціонування і взаємодії органів державної влади.

Теоретико-методологічною основою законодавства про забезпечення інформаційної безпеки є Доктрина інформаційної безпеки РФ (№ Пр-1895 від 09.09.2000 р.), затверджена у 2000 р. Зазначений документом містить офіційно прийняту в Росії систему наукових поглядів на проблеми забезпечення інформаційної безпеки, методи і засоби захисту життєво важливих інтересів особи, суспільства, держави в інформаційній сфері. Доктрина указує на наявність низки недоліків, пов'язаних із суперечністю і нерозвиненістю системи правового регулювання відносин в інформаційній сфері та котрі призводять до серйозних негативних наслідків у справі ЗІБ особи, суспільства і держави. У принципі, право на інформацію може реалізовуватися за допомогою паперових носіїв, але в сучасних умовах більш практичним і зручнішим для громадян є створення відповідними законодавчими, виконавчими та судовими органами інформаційних серверів, а також підтримання доступності та цілісності представлених на них відомостей, тобто забезпечення їх (серверів) ІБ.

Дослідження наявних базових матеріалів засвідчує, що вперше в Російській Федерації поняття "інформаційна безпека" як правова категорія було запропоновано у 1990 р. парламентською комісією академіка Ю.А. Рижова, яка займалася розробкою концепції національної безпеки держави. Саме з того часу розпочалося інформаційне наповнення нормативно-правової бази з проблем забезпечення інформаційної безпеки та створення відповідних структур в Уряді РФ, в Адміністрації Президента РФ, у Раді безпеки РФ, які безпосередньо займаються цими питаннями. Так, у 1996 р. було створено парламентський підкомітет з інформаційної безпеки, результатом роботи якого стала Концепція національної безпеки, затверджена у даній редакції Указом Президента РФ №1300 від 17.12.1997 р. У 2000 р. зазначена Концепція доопрацьована і затверджена Указом Президента РФ №24 від 10.01.2000 р. У цьому ж році затверджена Доктрини інформаційної безпеки РФ (Указ Президента РФ № Пр-1895 від 09.09.2000 р.).

Саме в Доктрині було визначено, що під інформаційною безпекою Російської Федерації розуміється стан захищеності її національних інтересів в інформаційній сфері, котрий визначається сукупністю збалансованих інтересів особи, суспільства і держави. Зазначимо також, що основні напрямки нормативно-правового ЗІБ РФ відбивають сукупність офіційних поглядів на мету, завдання та напрямки державної політики щодо удосконалення законодавства, котре регулює суспільні відносини в області протидії загрозам національним інтересам Російської Федерації в інформаційній сфері.

Проте, проблема інформаційної безпеки держави у 2014 р. знову загострилася у зв'язку з політичним тиском на Росію. У Раді безпеки РФ вважають, що Росія має знаходитися в постійній готовності до протиборства в інформаційному середовищі. У зовнішньополітичних умовах, що склалися, зросла потреба в пошуку ефективніших заходів і підходів до інформаційної безпеки. Фахівці та політики вважають, що нині чинна Доктрина була затверджена 15 років тому, і аналіз сучасних обставин показує, що документ вимагає доопрацювання і коректування. Нова редакція доктрини інформаційної безпеки має бути узгоджена з представниками інформаційної галузі та відображати інтереси держави в інформаційному середовищі: 1) дотримання прав людини і громадянина; 2) розвиток інформаційно- комунікаційних технологій; 3) підвищення конкурентоспроможності російської продукції при створенні мереж зв'язку; 4) забезпечення безпеки національної інформаційної інфраструктури".

Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Росії, затверджена Указом Президента РФ (від 07.02.2008 р.), є політичним документом, який закріплює мету, принципи та основні напрями державної політики в області використання та розвитку інформаційних і телекомунікаційних технологій, науки, освіти та культури для просування держави на шляху до інформаційного суспільства. Як випливає із Стратегії розвитку інформаційного суспільства в Росії, вдосконалення правового забезпечення інформаційної безпеки є одним із пріоритетів при розбудові глобального інформаційного суспільства, проголошеного Окінавською хартією глобального інформаційного суспільства (підписана о приєднані Росії Президентом РФ 22.07.2000 р.).

Стратегія національної безпеки Російської Федерації до 2020 року (від 13.05.2009 р.), зі свого боку,є важливим документом для забезпечення всієї системи національної безпеки Росії,я також базовим керівним документом щодо планування розвитку системи забезпечення національної безпеки РФ. У Стратегії достатньо ретельно розроблений розділ "Державна і громадська безпека", проте в ньому не розглядаються сучасні загрози, породжені світовою економічною кризою. Серед загроз національній безпеці називаються лише зовнішні загрози,зокрема, діяльність терористичних організацій, транснаціональна злочинність тощо. Проте, не вказані внутрішні загрози національній безпеці.

Стратегія національної безпеки РФ в рамках переходу до нової державної політики у сфері інформаційної безпеки висуває вимоги до: 1) подолання технологічного відставання в найважливіших галузей інформатизації, телекомунікацій і зв'язку, що визначає стан національної безпеки, розробки та упровадження технологій інформаційної безпеки в системах державного і військового управління, системах управління екологічно небезпечними виробництвами та критично важливими об'єктами, а також 2) забезпечення умов для гармонізації національної інформаційної інфраструктури з глобальними інформаційними мережами та системами. Таким чином, стратегія відображає сукупність офіційно прийнятих в Росії поглядів на стан, цілі, завдання, основні напрями та першочергові заходи щодо подальшого розвитку системи регулювання суспільних відносин в області ЗІБ РФ.

Основи державної політики Російської Федерації в області міжнародної інформаційної безпеки на період до 2020 року (№ Пр-1753 від 24.07.2013 р.) представляє ще один важливий документ стратегічного характеру, котрий визначає політику держави у сфері забезпечення міжнародної інформаційної безпеки.

Концепція зовнішньої політики Російської Федерації 2013 року репрезентує систему поглядів на базові принципи, пріоритетні напрями зовнішньополітичній діяльності РФ. З цієї причини Концепція є вельми значущім документом для розвитку інформаційної безпеки Росії. Вперше офіційно було виділено питання про запобігання загрозам, котрі виникають в інформаційному просторі держави. Особливо підкреслюється, що Росія "вживатиме необхідні заходи на користь забезпечення національної та міжнародної інформаційної безпеки" (п. 32, з). У рамках ООН російська дипломатія рішуче націлена домагатися ухвалення правил поведінки в області забезпечення міжнародної інформаційної безпеки (п. 32, і).

Слід зазначити, що основоположним серед законів РФ, присвячених питанням інформаційної безпеки, є Федеральний закон "Про інформацію, інформаційні технології і захист інформації" (від 27.07.2006 р. № 149-ФЗ). Одночасно в Кримінальному кодексі РФ є низка статей, котрі передбачають кримінальну відповідальність за комп'ютерні злочини: ст. 272, ст. 273, ст. 274 УК РФ та інші. Таким чином, у РФ проходить серйозна робота в галузі вдосконалення законодавчих актів з проблеми забезпечення інформаційної безпеки Росії. Останніми роками в РФ реалізовувалися різні заходи, присвячені проблемі забезпечення інформаційної безпеки: конференції, круглі столи, форуми, дискусії.

Ключовим моментом політики РФ в у сфері правового забезпечення ІБ РФ є усвідомлення у доктриналістів і практичних виконавців необхідності захисту будь-яких інформаційних ресурсів та інформаційних технологій, неправомірне поводження з якими може завдати збитку їх власнику, користувачу, іншій особі та всій державі в цілому.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ
  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави