Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

Забезпечення інформаційної безпеки держави

Органи влади президентського рівня:

Президент РФ керує в межах своїх конституційних повноважень органами та силами щодо забезпечення ІБ РФ; санкціонує дії із забезпечення ІБ РФ; відповідно до законодавства РФ формує, реорганізує та скасовує підлеглі йому органи та сили щодо забезпечення ІБ РФ; визначає в своїх щорічних посланнях Федеральним Зборам РФ пріоритетні напрями державної політики в області забезпечення ІБ РФ, а також заходи з реалізації Доктрини ІБ РФ.

Рада Безпеки РФ. Головою РБ РФ, відповідно до законодавства, е Президент Росії. Рада безпеки РФ була утворена відповідно до Наказу Президента від 3.06.1992 р. № 547, в якому зазначено: "Для забезпечення реалізації функцій Президента Російської Федерації з управління державою, формування внутрішньої, зовнішньої і військової політики в сфері безпеки, збереження державного суверенітету Росії, підтримання соціально- політичної стабільності в суспільстві, захисту прав і свободи громадян утворюється Рада Безпеки Російської Федерації". Звідси РБ РФ спрямовує свою роботу на: 1) виявлення, оцінку та аналізу загроз, а також моделювання тенденцій в ІБ РФ; 2) оперативно готує проекти рішень Президента РФ щодо запобігання таким загрозам; 3) розробляє пропозиції в області забезпечення ІБ РФ, а також пропозиції щодо уточнення окремих положень Доктрини;4) координує діяльність органів і сил щодо забезпечення ІБ РФ; 5) контролює реалізацію федеральними органами виконавчої влади та органами виконавчої влади суб'єктів РФ рішень Президента РФ у цій сфері.

Структура апарату Ради безпеки: 1) Секретар Ради Безпеки, два заступники, три помічники секретаря; 2) Секретаріат Ради Безпеки складається із семи управлінь державної та громадської безпеки; міжнародної безпеки; інформаційної безпеки; економічної і промислової безпеки; військового будівництва; військової інспекції; з проблем безпеки у Північнокавказькому регіоні; Відділу економіки та прес-служби).

Засідання Ради Безпеки за законом мають проводитися не рідше одного разу намісяць. Рішення РБ приймаються на його засіданні постійними членами Ради простою більшістю голосів від їхньої загальної кількості та стають чинними після затвердження головою РБ (Президентом РФ), після чого оформляються наказами Президента, а рішення, які стосуються організаційно-технічного та інформаційного забезпечення діяльності РБ, розпорядженнями Президента.

Основним документом, котрий визначає статус РБ, є Положення про Раду Безпеки Російської Федерації, затверджене Наказом Президента Росії від 02.08.1999 р. № 949 (у ред. наказів Президента РФ від 15.11. 1999 р., №1528, і від 28.12.2000 р., № 2105), котре базується на правових положеннях Конституції РФ (ст. 83, п. "ж"),Федерального закону РФ "Про безпеку" від 28.12.2010 р., № Е390-Ф3(розд. ІН), а також інших чинних пунктах багатьох Указів Президента РФ, які регламентують її діяльність тощо.

Міжвідомчі комісії Ради Безпеки: 1) з федеральної конституційної безпеки; 2) з інформаційної безпеки; 3) з економічної безпеки; 4) з міжнародної безпеки; 5) з прикордонної політики; 6) з оборонної безпеки; 7) з мобілізаційної підготовки і мобілізації; 8) з проблем оборонно-промислового комплексу; 9) із захисту прав громадян і суспільної безпеки, 10) боротьби зі злочинністю і корупцією; 11) з охорони здоров'я населення; 12) з екологічної безпеки.

Міжвідомчі та державні комісії, котрі створюються Президентом РФ і Урядом РФ, вирішують відповідно до наданих ним повноважень завдання щодо забезпечення ІБ РФ.

Департамент правових питань з безпеки Державно-правового управління Адміністрації Президента РФ. Департамент виконує дорадчу і технічну функцію та доручення президента, готує відповідні проекти документів з проблем безпеки, в тому числі й у сфері інформаційної безпеки держави.

Міжвідомча комісія із захисту державної таємниці РФ (МКЗДТ РФ), створена відповідним Указом Президента РФ D 1108 від 8.11.1995 р., є основним органом президентського рівня, котрий координує дії державних структур з питань захисту інформації. МКЗДТ РФ організовує свою роботу в межах Державної системи захисту інформації від витоку по технічних каналах (ДСЗІВТК – структура урядового рівня).

Органи влади парламентського рівня:

Палати Федеральних Зборів РФ на основі Конституції РФ за представленням Президента РФ і Уряду РФ формують законодавчу базу в області забезпечення ІБ РФ.

Комітет з безпеки Державної Думи РФ очолює Голова Комітету. Засідання проводяться у складі 22 членів Комітету.

Виконавча структура Комітету з безпеки Державної Думи РФ складається з шести підкомітетів із законодавства у сферах: 1) забезпечення національної безпеки, діяльності розвідувальних і спеціальних служб; 2) фінансування правоохоронних органів, спецслужб і соціального захисту військовослужбовців, співробітників і членів їхніх родині; 3) боротьби з транснаціональною злочинністю, тероризмом і міжнародним співробітництвом у цій сфері; 4) забезпечення суспільної безпеки і діяльності правоохоронних органів; 5) забезпечення регіональної, транспортної безпеки, діяльності єдиної системи попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; 6) контролю за обігом зброї, наркотичних засобів і психотропних речовин, боротьби з нелегальною міграцією.

Комітет Ради Федерації з питань безпеки і оборони складається з Голови, першого заступника голови, трьох заступників Голови і восьми членів комітету. Зазначений Комітет має такі ж структурні підкомітети, як і Комітет з безпеки Держдуми РФ.

Кожен із підкомітетів Державної думи і Ради Федерації РФ відповідає за загальне керівництво політикою формування відповідної нормативної бази правового забезпечення організації і реалізації політики держави в інформаційно-психологічній сфері. За напрямками своєї компетенції комітети визначають основні принципи і правила взаємовідносин у сфері нормотворення, правозастосування і правової освітньо-виховної роботи серед населення.

Органи влади урядового рівня:

Уряд РФ в межах своїх повноважень і з урахуванням сформульованих в щорічних посланнях Президента РФ Федеральним Зборам РФ пріоритетних напрямів в області забезпечення ІБ РФ координує діяльність федеральних органів виконавчої влади та органів виконавчої влади суб'єктів РФ, а також при формуванні в установленому порядку проектів федерального бюджету на відповідні роки передбачає виділення коштів, необхідних для реалізації федеральних програм у цій області.

Адміністративний департамент Уряду (АДУ). Директор АДУ керує від імені уряду силові відомства РФ: забезпечує своєчасне проходження документів, контроль виконання розпоряджень, дотримання режиму секретності тощо. Аналог Відділу адміністративних органів при ЦК КПРС.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства
  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави