Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

Забезпечення інформаційної безпеки держави

ЦНБв (Zentrumfiir Nachrichtenwesender Bundeswehr, ZNBw). ЦНБв представлений відділом федерального міністерства оборони і входить до складу центральних військових установ Збройних сил. Його головне завдання – з'єднання всіх розвідувальних потужностей всіх видів збройних сил. Зібрані розвідвідділом та підрозділами видів збройних сил відомості концентруються у ЦНБ в і використовуються для оцінки та аналізу воєнного стану іноземних держав та оцінки стану військової безпеки Бундесверу.

Центр радіомоніторингу федеральних Збройних сил – Бундесверу

(Amtfiir Funkiiberwachungder Bundeswehr AFMBw) – військова служба технічної розвідки, котра займається добуванням розвідувальної інформації за допомогою технічних засобі: радіоперехоплення, повітряного відео і фото спостереження, радіолокації, сейсмологічних та інших видів технічних зобів розвідувального отриманні інформації.

Відомство військових аташе

(Militarattachewesen) – за кордоном представлене військовими місіями та військовими аташе, котрі виконують військово-дипломатичні функції, займаються "легальною розвідкою".

Особливості проблем інформаційно-психологічного забезпечення діяльності бундесверу

Військово-політичним керівництво ФРН приділяє значна увага питанням використання інформаційних технологій для порушення функціонування об'єктів інформаційної та телекомунікаційної інфраструктури конкурентів і супротивників. Одночасно керівництво МО ФРН підвищило значну увагу питанням організації ефективного інформаційно-психологічного забезпечення (ІПЗ) у Збройних силах, котре проводиться з метою виховання в особового складу психологічної готовності до виконання поставлених завдань як у ході повсякденної діяльності, так й в умовах бойового застосування військ (сил).

Особливості системи забезпечення психологічної безпеки особового складу Бундесверу. Завдання психологічного забезпечення в Бундесвері покладені на Психологічну службу (ПС), яка відповідає за: І) проведення професійного відбору громадян, які призиваються, або тих, що поступають добровільно на військову службу; 2) надання військовослужбовцем спеціалізованої допомоги в соціальній адаптації, самореалізації в повсякденній діяльності, а також в подоланні складних психотравмуючих ситуацій в ході та після участі у бойових діях; 3) надання практичної допомоги командирам підрозділів у питаннях індивідуальної та колективної роботи з особовим складом.

Основними видами психологічного забезпечення є: 1) тестування кандидатів на військову службу психологічну профілактику особового складу; 2) індивідуальне психологічне консультування; 3) психологічна підтримка і супровід; 4) психологічний аналіз і корекція; S) поглиблена психологічна реабілітація.

Психологічне забезпечення організовується і проводиться відповідно до наступних нормативних документів ЗС ФРН: 1) основоположних (концептуальних) – "Організація медико-психологічного забезпечення в бундесвері", "Рекомендації щодо профілактики стресових станів у військовослужбовців"; 2) вказівок інспектора Центральної медико-санітарної служби (ЦМСС) "Медичне забезпечення військовослужбовців в ході та після участі в операціях за межами національної території"; 3) рекомендацій ЗС ФРН "Про проведення огляду військовослужбовців і громадян, які поступають на військову службу" і "Професійні захворювання і медична профілактика".

Організаційно представники та органи ПС входять до військової адміністрації Бундесверу. У ході своєї професійної діяльності фахівці психологічної служби тісно взаємодіють із співробітниками Центральної медико-санітарної служби. До органів, котрі вирішують завдання інформаційно-психологічного забезпечення у ЗС ФРН, відносяться: 1) Управління кадрів, загальних питань і соціального забезпечення МО; 2) Центральне управління ЗС; 3)Федеральне відомство військової адміністрації Бундесверу; 4)Штаби військових округів; 5)Районні військові комісаріати; 6) військові госпіталі та медико-санітарні підрозділи гарнізонів.

Всього в Бундесвері налічується 450 штатних посад для представників психологічної служби (200 психологів і 250 асистентів, в середньому один фахівець на 770 військовослужбовців і цивільних службовців), силами яких щорічно проводиться більше 200 тис. комплексних психологічних досліджень. Безпосередньо загальна організація, планування і координація діяльності Психологічної служби Бундесверу здійснюються на рівні Управління кадрів і загальних питань МО ФРН, Федерального відомства військової адміністрації, Головних штабів видів ЗС, Об'єднаних сил забезпечення і Центральної медико-санітарної служби; а практична реалізація директив вищезазначених керівних органів МО і ЗС здійснюється на рівні райвійськкоматів, медико-санітарний підрозділів та військового госпіталю.

Для вирішення завдань професійного відбору осіб, які поступають на військову службу за призовом, професійні психологи включені до складу районних військових комісаріатів. Крім того, фахівці ПС є в п'яти Центрах тестування кандидатів в унтер-офіцери (міста Берлін, Дюсельдорф, Ганновер, Мюнхен, Вільгельмсхафен) і одному – для відбору кандидатів на офіцерські посади (м. Кельн).

Основне завдання даних фахівців-психологів полягає у виявленні осіб, які мають психологічні протипоказання до проходження військової служби, а також у виробленні рекомендацій для розподілу кандидатів по військово- облікових спеціальностях. З цією метою німецькі психологи широко використовують спеціально розроблені методики комп'ютерного тестування (CAT-Computer-AssiestiertcTesten). Крім того, представники ПС займаються в даних центрах питаннями псіхоергономіки, зокрема виробленням професійних рекомендацій для командування сухопутних військ, ВПС і ВМС з урахуванням особливостей їх оперативної та бойової підготовки.

На фахівців-психологів військової ланки покладені завдання психологічної профілактики серед особового складу, а також проведення індивідуальних психологічних, консультацій і психологічного аналізу, У разі виявлення важких психологічних порушень ними виноситься експертний висновок про направлення даної людини на консультацію фахівців госпітальної ланки з подальшим психотерапевтичним (психіатричним) лікуванням. Таким чином, головна функція психологів військової ланки у ЗС ФРН полягає в створенні та підтриманні здорового психологічного клімату в підрозділах, а також у виявленні на ранній стадії випадків, коли потрібна складна психологічна або медикаментозна корекція. Необхідно відзначити, що військові психологи працюють у тісній взаємодії з командирами підрозділів і представниками ЦМСС інших медичних спеціальностей.

У госпітальній ланці залучаються лікарі-психотерапевти і психіатри. Загальна місткість психоневрологічних відділень п'яти госпіталів Бундесверу (міста Берлін, Вестерштеде, Гамбург, Кобленц і Ульм) складає 100 койко- місць. На фахівців даного профілю покладені завдання з діагностикита лікуванню психологічних розладів. З цією метою в їхньому розпорядженні є сучасне діагностичне устаткування для проведення ретельного психолого- психіатричного обстеження. За наслідками дослідження пацієнтам призначається коректувальне психотерапевтичне або психіатричне лікування.

Останнім часом особливу тривогу у командування Бундесверу викликає значне число військовослужбовців з виявленими розладами, отриманими в ході участі в операціях за кордоном. Так, у 2010 р. у ЗС ФРН зареєстровано більше 400 подібних випадків. Згідно чинної міжнародної класифікації хвороб, дане захворювання відноситься до групи соматоформних і пов'язаних із стресом через невротичні розлади. Залежно від термінів діагностики, тяжкість захворювання і початку спеціалізованою лікування відносно нього даються різні прогнози на одужання і повернення військовослужбовців до служби.

Для надання спеціалізованої допомоги постраждалим німецьким військовослужбовцем у січні 2010 року у Берліні завершилося розгортання Центру вивчення проблем медико-психологічної реабілітації особового складу Бундесверу. Крім того, у 2000 р. командування ЗС ФРН прийняло рішення про їх оснащення мобільними контейнерними психофізіологічними лабораторіями для проведення ранньої діагностики психологічних відхилень у військовослужбовців, які виконують завдання за кордоном і на національній території. Одна з таких лабораторій була вже в 2010 р. відправлена до Афганістану для проведення поглибленою обстеження особистою складу німецького військовою контингенту. Її устаткування дозволяємо представникам ПС самостійно проводити поглиблене психофізичне обстеження, а у разі потреби отримати кваліфіковану допомогу в режимі відеоконференції від фахівців розташованої у ФРН профільної військової або цивільної лікувально-діагностичної установи.

Система психологічного забезпечення, котра в цілому існує в Бундесвері, дозволяє вирішувати покладені на неї завдання в умовах повсякденної діяльності військ (сил). Разом із тим можливості ПС у рамках структури ЗС мирного часу, а також особливості законодавства ФРН відносно відрядження в "гарячі точки" представників військової адміністрації Бундесверу не дозволяють німецькому командуванню досягти необхідного рівня психологічного забезпечення угрупувань військ (сил) в операціях за межами національної території. Зазначена причина зажадала проведення додаткових організаційних і технічних заходів щодо підвищення ефективності ПС.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу
  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави