СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Забезпечення інформаційної безпеки держави

Російські фахівці виділяють проголошені чотири основні складові національних інтересів РФ в інформаційній сфері:

Перша складова включає завдання: 1) дотримання конституційних прав і свобод людини та громадянина в галузі отримання інформації і користування нею; 2) забезпечення духовного оновлення Росії; 3) збереження та зміцнення етичних цінностей суспільства, традицій російського патріотизму і гуманізму, культурного та наукового потенціалу російської держави.

На думку доктриналістів РФ, для реалізації зазначених завдань потрібно: 1) підвищити ефективність використання інформаційної інфраструктури на користь суспільного розвитку, консолідації російського суспільства, духовного відродження багатонаціонального народу РФ; 2) удосконалити систему формування, збереження та раціонального використання інформаційних ресурсів, складових основи науково-технічного і духовного потенціалу РФ; 3) забезпечити конституційні права і свободи людини та громадянина, вільно здійснювати пошук, отримувати, передавати, проводити і поширювати інформацію будь-яким законним способом, отримувати достовірну інформацію про стан навколишнього середовища; 4) забезпечити конституційні права і свободи людини та громадянина на особисту і сімейну таємницю, таємницю листування, телефонних переговорів, поштових, телеграфних та інших повідомлень, на захист своєї честі та свого доброго імені; 5) зміцнити механізми правового регулювання відносин в області охорони інтелектуальної власності, створити умови для дотримання встановлених федеральним законодавством обмежень на доступ до конфіденційної інформації; 6) гарантувати свободу масової інформації та заборону цензури; 7) не допускати пропаганду і агітацію, які сприяють розпалюванню соціальної, расової, національної або релігійної ненависті та ворожнечі; 8) забезпечити заборону на збір, придбання, добування, зберігання, використання і розповсюдження інформації про приватне життя особи без її згоди та іншої інформації, доступ до якої обмежений федеральним законодавством.

Друга складова визначає завдання: 1) інформаційного забезпечення державної політики РФ, пов'язане із доведенням до російської та міжнародної громадськості достовірної інформації про саму державну політику РФ, її офіційну позицію щодо соціально значущих подій у російському і міжнародному житті; 2) забезпечення доступу громадян до відкритих державних інформаційних ресурсів.

Вирішення цього завдання, на думку російських фахівців, можливе шляхом: 1) зміцнення державних ресурсів масової інформації; 2) розширення їх можливостей щодо своєчасного доведення достовірної інформації до російських та іноземних громадян; 3) інтенсифікації формування відкритих державних інформаційних ресурсів; 4) підвищення ефективність їх господарського використання.

Третя складова передбачає завдання, спрямовані на: 1) розвиток сучасних інформаційних технологій, російської індустрії інформації (засобів інформатизації, телекомунікації і зв'язку); 2) забезпечення потреб внутрішнього ринку продукцією російського виробництва і вихід цієї продукції на світовий інформаційно-технологічний ринок, а також 3) забезпечення накопичення, збереження та ефективне використання російських інформаційних ресурсів. Вважається, що у сучасних умовах на цій основі можна вирішувати проблеми створення наукоємних технологій, технологічного переозброєння промисловості, примноження досягнень російської науки та техніки. Росія має зайняти гідне місце серед світових лідерів мікроелектронного і комп'ютерного виробництва.

Російські фахівці вважають, що для реалізації цього завдання потрібно: 1) розвивати та удосконалювати інфраструктуру єдиного інформаційного простору РФ; 2) заохочувати російську індустрію інформаційних послуг; 3) підвищувати ефективність використання державних інформаційних ресурсів; 4) сприяти виробництву в РФ конкурентоздатних засобів і систем інформатизації, телекомунікації та зв'язку; 5) розширювати участь Росії в міжнародній кооперації виробників цих засобів і систем; 6) забезпечити державну підтримку російських фундаментальних і прикладних досліджень, розробок у сферах інформатизації, телекомунікації та зв'язку.

Четверта складова включає завдання: 1) захисту інформаційних ресурсів від несанкціонованого доступу; 2) забезпечення безпеки інформаційних і телекомунікаційних систем, як вже розгорнених, так й створюваних на території Росії.

Російські фахівці зазначають, що для досягнення позитивних результатів від реалізації цих завдань можливе шляхом: 1) підвищення безпеки інформаційних систем, зокрема мереж зв'язку, перш за все безпеку первинних мереж зв'язку та інформаційних систем федеральних органів державної влади, органів державної влади суб'єктів РФ, фінансово-кредитної і банківської сфер, сфери господарської діяльності, а також систем і засобів інформатизації озброєння та військової техніки, систем управління військами та зброєю, екологічно небезпечними, економічно важливими виробництвами; 2) інтенсифікації розвитку російського виробництва апаратних і програмних засобів захисту процесів переробки інформації та методів контролю за їх ефективністю ;3) забезпечення захисту відомостей, котрі складають державну таємницю; 4) розширення міжнародне співробітництво РФ в області розвитку і безпечного використання інформаційних ресурсів; 5) протидії загрозі розв'язування протиборства в інформаційній сфері

Інформаційна безпека Російської Федерації – визначається російськими фахівцями як стан захищеності її національних інтересів в інформаційній сфері, збалансованих сукупністю інтересів особи, суспільства і держави.

Інтереси держави в інформаційній сфері, на думку росіян, полягають у створенні умов для гармонійного розвитку російської інформаційної інфраструктури, реалізації конституційних прав і свобод людини та громадянина в області отримання інформації і користування нею в цілях забезпечення непорушності конституційного ладу, суверенітету і територіальної цілісності Росії, політичної, економічної та соціальної стабільності, в безумовному забезпеченні законності та правопорядку, розвитку рівноправної і взаємовигідної міжнародної співпраці.

Інтереси суспільства в інформаційній сфері – у забезпеченні інтересів особи в цій сфері, зміцненні демократії, створенні правової соціальної держави, досягненні та підтриманні суспільної злагоди, духовного оновлення Росії.

Інтереси особи в інформаційній сфері – у реалізації конституційних прав людини та громадянина на доступ до інформації, її використанні на користь здійснення не забороненої законом діяльності, фізичного, духовного та інтелектуального розвитку, а також у захисті процесів переробки інформації, котра забезпечує особисту безпеку.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави