Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

Забезпечення інформаційної безпеки держави

загальнодержавна контррозвідувальна служба, підпорядкована Федеральному міністрові внутрішніх справ.

У деяких Федеральних Землях земельні відомства з охороні конституції теж є відділами відповідних земельних МВС. БФФ і ЛФФ є органами одного рівня. Співробітники Федерального відомства не можуть давати вказівок працівникам земельних ЛФФ, але за законом зобов'язані співпрацювати з ними. У принципі, регіональні екстремістські прояви знаходяться під наглядом Відомств з охорони конституції відповідних Федеральних Земель. Якщо дії підозрілих організацій не обмежуються територією однієї Землі, у справу може вступити БФФ. За контррозвідку відповідально саме БФФ.

Федеральне відомство з охорони Конституції – БФФ (Bundesamtfur Verfassungsschutz – BfV, werfassungsschutz.de/de/dasbfv/waswirtun/keinesorge.html) – входить до складу підрозділів Федеральної поліції Німеччини, підпорядковується федеральному міністрові внутрішніх справ. Штаб-квартира на чолі з Президентом БФФ знаходиться в м. Кельні. До складу відомства входять п'ять підрозділів: 1) адміністрація; 2) відділ з боротьби з правим радикалізмом; 3) відділ з боротьби з лівим радикалізмом; 4) відділ з захисту від шпигунства; 5) відділ з захисту державної таємниці.

Федеральне відомство з охорони Конституції утворене у 1950 р. і серед спеціальних служб займає чільне місце. Відповідно до Закону ФРН "Про співпрацю Федерації і Земель у питаннях охорони Конституції" (звідси й назва "Відомство з охорони Конституції") від 27.09.1950 р. на БФФ покладені завдання щодо "збору, оцінки інформації, повідомлень та інших даних про зазіханнях на вільний демократичний правопорядок, на цілісність і безпеку Федерації та Земель". Спочатку названий Закон не давав БФФ права при веденні розробок використовувати негласні методи. Це право воно отримало 07.08.1972 р.

Земельні відомства з охорони Конституції – ЛФФ (Landesamterfur Verfassungsshutz – LfV) – на підставі прийняття поправок до Федерального закону "Про Федеральне відомство з охорони Конституції" 1950 р. були утворені у всіх Федеральних Землях, а також у Західному Берліні та підпорядковані МВС місцевої влади суб'єктів Федерації. У даному випадку Федеральне відомство з охорони Конституції як орган центральної влади є координуючим органом для земельних відомствам, кожне з яких самостійне у своїх оперативно-службових діях на території Федеральної Землі. Проте, Федеральний уряд Німеччини в особі Федерального канцлера і Федерального міністра внутрішніх справ наділений законними повноваженнями і правами віддавати необхідні вказівки та накази з питань державної безпеки земельним відомствам, котрі обов'язкові для виконання.

На початку 80-х pp. XX ст. уряд і парламент ФРН приступили до створення комплексу законів, які згодом стали правовою основою діяльності названих контррозвідувальних служб. Розробка цих законів була здійснена Федеральним урядом відповідно до постанови Федерального конституційного суду ФРН від 15.12.1985 р. У 1986 р. Федеральний уряд представив парламенту держави проекти законів про спецслужби, в тому числі закони "Про співпрацю Федерації і Земель в питаннях охорони Конституції", "Про відомство з охорони Конституції" і "Про співпрацю".

• 31.05.1990 р. зазначені Федеральні закони були прийняті Бундестагом.

• 10.12.1990 р. після схвалення Бундестагом – набули чинності у всіх Федеральних Землях. Зазначені нормативні акти визначили головні завдання спецслужб, а також основи взаємодії та координації їх оперативно-службової діяльності.

У § 6 Закону "Про відомства з охорони Конституції" та його тлумаченнях говориться, що БФФ може використовувати "методи, предмети та інструменти для таємного збору інформації, а також довірених осіб, агентів, зовнішнє спостереження, відео- і звукозапис, документи прикриття, їх перелік затверджується федеральним міністром внутрішніх справ, який інформує про це Парламентську контрольну комісію". Таким чином, БФФ практично дозволено застосування всіх таємних засобів добування інформації. Завданнями відомств з охорони Конституції Федерації і Земель, як зазначено в Законі "Про відомство з охорони Конституції", є збір та оцінка інформації про: 1) зазіхання на вільний демократичний правопорядок, на цілісність і безпеку як Федерації, так й Землі, або мають на меті завдати шкоди діяльності, котра проводиться чиновниками конституційних органів Федерації або Землі; 2) зазіхання на таємницю або здійснення небезпечної для безпеки діяльності на користь іноземної держави в рамках, визначених цим законом; 3) діяння, визначені цим законом, які загрожують інтересам ФРН через застосування сили або підготовку до цих діянь.

У Законі міститься положення, яке вказує на те, що БФФ не може користуватися поліцейськими повноваженнями, воно не має права звертатися до поліції за сприянням у проведенні заходів, на які у нього немає повноважень. Проте, вище переліченими законами визначені особливі права БФФ в отриманні інформації від інших правоохоронних органів. Йому дозволено надсилати запити на отримання матеріалів на зацікавлених осіб у Федеральне відомство з кримінальних справ (БКА), Федеральну прикордонну охорону (БГС) і поліцейські органи без обгрунтування причини запиту. Зі свого боку БКА і БГС можуть направляти запити в БФФ щодо конкретних осіб, проте лише за умови, що це необхідно їм для розкриття та попередження злочинів. Зі свого боку, органи прокуратури, БГС, БКА і поліції відповідно до Закону "Про співпрацю" зобов'язані самі або за запитом повідомляти БФФ про всі значущі для нього відомості будь-якого характеру про вчинені злочини, а Федеральна прикордонна охорона – відомості, отримані у ході прикордонного контролю.

БФФ надані також й додаткові права на отримання інформації. По- перше, органи влади та інші федеральні відомства зобов'язані, без запитів БФФ направляти йому всі відомості, що мають відношення до справи охорони держави і конституції. По-друге, БФФ, ЛФФ можуть зажадати інформацію на конкретних осіб у будь-яких відомствах та установах і знайомитися з відомчими банками даних без обгрунтування свого інтересу. По-третє, БФФ надані права на використання наявної персоніфікованої інформації у своїх оперативних цілях і передачі її органам влади, іншим державним установам, міждержавним органам, органам НАТО. Оскільки у вищеназваних законах в якості основних критеріїв при обміні інформацією встановлюються цілі та інтереси державної безпеки, то, отже, для БФФ і ЛФФ практично не існує яких-небудь обмежень на її отримання і передачу.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)
  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави