Структура ЗІБ в США є доволі розгалуженою та включає в себе значну кількість компонентів, на кожен з яких покладено відповідні завдання та функції з урахуванням їх компетенції.
Відповідно до закону США "Про національну безпеку" 1947 р., головною відповідальною особою за забезпечення національної безпеки загалом та ІБ зокрема є Президент США. Він приймає найважливіші рішення з питань національної безпеки. Крім того, за вирішення окремих питань щодо забезпечення національної безпеки відповідають держсекретар та міністр оборони. Рада з національної безпеки виступає директивним органом, який на вищому рівні розробляє і формує основні напрямки зовнішньої, внутрішньої та воєнної політики в інтересах забезпечення національної безпеки, а також координує взаємодію всіх урядових структур в цій області. Комітет начальників штабів виробляє стратегію національної безпеки й здійснює контроль за її виконанням. Інші американські федеральні органи здійснюють забезпечення тих чи інших аспектів національної безпеки опосередковано, в межах своїх повноважень.
Як вже зазначалося, питаннями забезпечення національної безпеки США в інформаційній сфері займалось і займається велика кількість урядових структур, серед яких важливе місце посідає Міністерство оборони США та підпорядковані йому структури.
Міністерство оборони є головним ідеологом ЗІБ не лише в частині функціонування технічних засобів розвідки, а й розвитку інформаційних і телекомунікаційних технологій у США. Ключовим елементом у програмі забезпечення безпеки інформаційного простору Міністерством оборони є концепція "Defense-in-Depth" ("Глибока оборона"). Інформаційні системи, побудовані на її основі, складаються з низки багаторівневих систем безпеки і процедур, які використовують активні і пасивні заходи щодо захисту інформаційних ресурсів, що запобігають неправомірному доступу до інформації.
На сучасному етапі питаннями забезпечення національної безпеки США в інформаційній сфері займається понад 40 структур Міністерства оборони. Відповідно до покладених на них функціональних завдань їх можна розподілити на наступні:
• 1) у сфері захисту інформаційних систем: Об'єднана робоча група по захисту комп'ютерних мереж, Об'єднане космічне командування ВПС США, Національний центр захисту інфраструктури США;
• 2) у сфері протидії комп'ютерним інцидентам: робоча група ВПС США, робоча група сухопутних військ, робоча група ВМС США, робоча група транспортного агентства МО США, робоча група АНБ, робоча група Університету Карнегі Меллона;
• 3) у сфері ведення інформаційних воєн: Центр інформаційної війни ВПС США, Центр по розробці заходів щодо ВЕРБ, Центр із розробки заходів щодо ВЕРБ ВМС США, Центр ВЕРБ ВМС США, Центр технології ВЕРБ;
• 4) у сфері розслідування комп'ютерних злочинів: Відділ спеціальних розслідувань ВПС США, Директорат кримінальних розслідувань армії США, Військова розвідка, Служба кримінальних розслідувань ВМС США, Служба кримінальних розслідувань міністерства оборони США;
• 5) у сфері проведення операцій в інформаційних мережах: центр мережевих операцій ВПС США, армійський центр мережевих операцій, комп'ютерне і телекомунікаційне командування ВМС США, центр безпеки операцій у глобальних мережах;
• 6) у сфері розвідки: Розвідувальне управління об'єднаного штабу "J", (розвідувальне управління Об'єднаного штабу Комітету начальників штабів), Розвідувальне управління міністерства оборони США (близько 6 тис. чоловік, бюджет до 1 млрд, доларів), Розвідувальне управління ВПС США;
• 7) у сфері забезпечення: Об'єднаний центр боротьби із системами управління, Центр спільного використання електромагнітного спектра, Комп'ютерна судова лабораторія Міністерства оборони США, Агентство перспективних оборонних досліджень, Пункт управління спільними операціями по єдиному інформаційному забезпеченню діяльності підрозділів американської армії та Дослідницька лабораторія.
Окрім цього, у 1999 р. в США була затверджена концепція дій Віртуальної інформаційної організації об'єднаного резерву (JRVIO), яка забезпечує підтримку спільних інформаційних операцій, які здійснюються агентством інформаційних систем Міністерства оборони, АНБ, Об'єднаним центром інформаційних операцій (JIОС), Технічним центром інформаційних операцій (ІОТС) і Об'єднаною оперативною групою (JTF-CND).
Проведення операцій у віртуальному просторі є єдиною та головною функцією JRV10. Дії об'єднаного резерву оперативно змінюються в залежності від завдання підрозділів, для підтримки яких залучається резерв. Координація зі службами та іншими агентствами, із промисловістю та багатьма іншими підрозділами МО США, а також організація зовнішніх контактів покладені на JRVIO. Управління інформаційної безпеки АНБ проводить заходи щодо забезпеченню ІБ Міністерства оборони й інших урядових департаментів і агентств. Вважається, що участь JRVIO у цих заходах розширює можливості зазначених структур з оперативного реагування на виникаючі загрози інформаційній безпеці США.
У виданні "The New York Times" від 29 травня 2009 року містилося повідомлення про бажання керівництва Пентагону створити спеціальне командування для ведення бойових операцій у кіберпросторі, а 24 червня 2009 року міністр оборони США Р. Гейтс заявив, що вже найближчим часом у структурі Міноборони США буде створено Кіберкомандування США (U.S. Cyber Command), що буде підпорядковуватися безпосередньо Стратегічному командуванню США (United States Strategic Command). У рамках підрозділу має бути задіяно близько 40 000 співробітників.[1]
До моменту створення такого підрозділу керівництво США вжило заходів, спорямованих на посилення відомств, які займаються проблемами кібербезпеки. У лютому 2009 року, з метою запобігання можливості "зламу" урядових комп'ютерних мереж, було розширено повноваження Агентства національної безпеки США щодо контролю над кіберпростором США (з наданням можливості втручатися в мережні системи федеральних та місцевих адміністрацій).
Питаннями зменшення матеріальної шкоди інформаційній інфраструктурі вже безпосередньо після вторгнення, на основі розробки спеціальних корпоративних та індивідуальних планів дій, займалося Федеральне агентство по діям в надзвичайних умовах (ФЕМА).
Крім того, у відповідності з директивою президента PDD-68, Білий дім створив структуру під назвою "International Public Information Group" (ІРІ). У завдання цієї організації входить професійне використання розвідувальної інформації з метою впливу "на емоції, мотиви, поведінку іноземних урядів, організацій і окремих громадян".
Окремим напрямом діяльності урядових структур США у сфері забезпечення внутрішньої і зовнішньої безпеки в інформаційній сфері є створення нових інформаційних технологій, для чого залучаються кращі вчені, інженери й фахівці з таких провідних організацій як Національна академія наук США, Національний інститут стандартів і технологій (NIST), Інститут проблем захисту інформаційної інфраструктури (PP), DARPA та ін.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США“ на сторінці 1. Приємного читання.
