Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

Забезпечення інформаційної безпеки держави

Структура ЗІБ в США є доволі розгалуженою та включає в себе значну кількість компонентів, на кожен з яких покладено відповідні завдання та функції з урахуванням їх компетенції.

Відповідно до закону США "Про національну безпеку" 1947 р., головною відповідальною особою за забезпечення національної безпеки загалом та ІБ зокрема є Президент США. Він приймає найважливіші рішення з питань національної безпеки. Крім того, за вирішення окремих питань щодо забезпечення національної безпеки відповідають держсекретар та міністр оборони. Рада з національної безпеки виступає директивним органом, який на вищому рівні розробляє і формує основні напрямки зовнішньої, внутрішньої та воєнної політики в інтересах забезпечення національної безпеки, а також координує взаємодію всіх урядових структур в цій області. Комітет начальників штабів виробляє стратегію національної безпеки й здійснює контроль за її виконанням. Інші американські федеральні органи здійснюють забезпечення тих чи інших аспектів національної безпеки опосередковано, в межах своїх повноважень.

Як вже зазначалося, питаннями забезпечення національної безпеки США в інформаційній сфері займалось і займається велика кількість урядових структур, серед яких важливе місце посідає Міністерство оборони США та підпорядковані йому структури.

Міністерство оборони є головним ідеологом ЗІБ не лише в частині функціонування технічних засобів розвідки, а й розвитку інформаційних і телекомунікаційних технологій у США. Ключовим елементом у програмі забезпечення безпеки інформаційного простору Міністерством оборони є концепція "Defense-in-Depth" ("Глибока оборона"). Інформаційні системи, побудовані на її основі, складаються з низки багаторівневих систем безпеки і процедур, які використовують активні і пасивні заходи щодо захисту інформаційних ресурсів, що запобігають неправомірному доступу до інформації.

На сучасному етапі питаннями забезпечення національної безпеки США в інформаційній сфері займається понад 40 структур Міністерства оборони. Відповідно до покладених на них функціональних завдань їх можна розподілити на наступні:

• 1) у сфері захисту інформаційних систем: Об'єднана робоча група по захисту комп'ютерних мереж, Об'єднане космічне командування ВПС США, Національний центр захисту інфраструктури США;

• 2) у сфері протидії комп'ютерним інцидентам: робоча група ВПС США, робоча група сухопутних військ, робоча група ВМС США, робоча група транспортного агентства МО США, робоча група АНБ, робоча група Університету Карнегі Меллона;

• 3) у сфері ведення інформаційних воєн: Центр інформаційної війни ВПС США, Центр по розробці заходів щодо ВЕРБ, Центр із розробки заходів щодо ВЕРБ ВМС США, Центр ВЕРБ ВМС США, Центр технології ВЕРБ;

• 4) у сфері розслідування комп'ютерних злочинів: Відділ спеціальних розслідувань ВПС США, Директорат кримінальних розслідувань армії США, Військова розвідка, Служба кримінальних розслідувань ВМС США, Служба кримінальних розслідувань міністерства оборони США;

• 5) у сфері проведення операцій в інформаційних мережах: центр мережевих операцій ВПС США, армійський центр мережевих операцій, комп'ютерне і телекомунікаційне командування ВМС США, центр безпеки операцій у глобальних мережах;

• 6) у сфері розвідки: Розвідувальне управління об'єднаного штабу "J", (розвідувальне управління Об'єднаного штабу Комітету начальників штабів), Розвідувальне управління міністерства оборони США (близько 6 тис. чоловік, бюджет до 1 млрд, доларів), Розвідувальне управління ВПС США;

• 7) у сфері забезпечення: Об'єднаний центр боротьби із системами управління, Центр спільного використання електромагнітного спектра, Комп'ютерна судова лабораторія Міністерства оборони США, Агентство перспективних оборонних досліджень, Пункт управління спільними операціями по єдиному інформаційному забезпеченню діяльності підрозділів американської армії та Дослідницька лабораторія.

Окрім цього, у 1999 р. в США була затверджена концепція дій Віртуальної інформаційної організації об'єднаного резерву (JRVIO), яка забезпечує підтримку спільних інформаційних операцій, які здійснюються агентством інформаційних систем Міністерства оборони, АНБ, Об'єднаним центром інформаційних операцій (JIОС), Технічним центром інформаційних операцій (ІОТС) і Об'єднаною оперативною групою (JTF-CND).

Проведення операцій у віртуальному просторі є єдиною та головною функцією JRV10. Дії об'єднаного резерву оперативно змінюються в залежності від завдання підрозділів, для підтримки яких залучається резерв. Координація зі службами та іншими агентствами, із промисловістю та багатьма іншими підрозділами МО США, а також організація зовнішніх контактів покладені на JRVIO. Управління інформаційної безпеки АНБ проводить заходи щодо забезпеченню ІБ Міністерства оборони й інших урядових департаментів і агентств. Вважається, що участь JRVIO у цих заходах розширює можливості зазначених структур з оперативного реагування на виникаючі загрози інформаційній безпеці США.

У виданні "The New York Times" від 29 травня 2009 року містилося повідомлення про бажання керівництва Пентагону створити спеціальне командування для ведення бойових операцій у кіберпросторі, а 24 червня 2009 року міністр оборони США Р. Гейтс заявив, що вже найближчим часом у структурі Міноборони США буде створено Кіберкомандування США (U.S. Cyber Command), що буде підпорядковуватися безпосередньо Стратегічному командуванню США (United States Strategic Command). У рамках підрозділу має бути задіяно близько 40 000 співробітників.[1]

До моменту створення такого підрозділу керівництво США вжило заходів, спорямованих на посилення відомств, які займаються проблемами кібербезпеки. У лютому 2009 року, з метою запобігання можливості "зламу" урядових комп'ютерних мереж, було розширено повноваження Агентства національної безпеки США щодо контролю над кіберпростором США (з наданням можливості втручатися в мережні системи федеральних та місцевих адміністрацій).

Питаннями зменшення матеріальної шкоди інформаційній інфраструктурі вже безпосередньо після вторгнення, на основі розробки спеціальних корпоративних та індивідуальних планів дій, займалося Федеральне агентство по діям в надзвичайних умовах (ФЕМА).

Крім того, у відповідності з директивою президента PDD-68, Білий дім створив структуру під назвою "International Public Information Group" (ІРІ). У завдання цієї організації входить професійне використання розвідувальної інформації з метою впливу "на емоції, мотиви, поведінку іноземних урядів, організацій і окремих громадян".

Окремим напрямом діяльності урядових структур США у сфері забезпечення внутрішньої і зовнішньої безпеки в інформаційній сфері є створення нових інформаційних технологій, для чого залучаються кращі вчені, інженери й фахівці з таких провідних організацій як Національна академія наук США, Національний інститут стандартів і технологій (NIST), Інститут проблем захисту інформаційної інфраструктури (PP), DARPA та ін.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США
  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави