Французька традиція та визнаний досвід
Досвід Франції у сфері цивільно-військового співробітництва є досить старим. Французька армія має великий досвід, накопичений під час колоніальної епохи. Колоніальні війни змусили війська, зокрема сухопутні, інтегрувати операції у цивільні відносини.
У французькій військовій історії ретельно вивчався досвід Маршала Ліоте. Призначений основним резидентом у Марокко в 1912 році, він розпочав "мусульманську політику" для підтримки французької влади над місцевими елітами. Згодом він створив службу місцевих справ.
Досвід цієї служби дуже відрізняється від сучасного цивільно-військового співробітництва. Тут йдеться про управління територією та надання порад діючій владі. Ліоте казав що, для того, щоб утримати територію, необхідно примирити його населення, якщо це можливо, з елітою. Йдеться про те, щоб забезпечити справжній мир завдяки згуртованості населення.
Цивільно-військові операції в центрі концепції глобального підходу
У середині 1990-х років набула популярності концепція комплексного підходу, яка виникла під час афганської кризи. Стало ясно, що одна військова операція не вирішить проблему в країні. З лютого 2008 року Франція попросила НАТО зосередитись на комплексному підході щодо африканської та афганської криз. Цей принцип був погоджений у Бухаресті у 2008 році і впроваджений в Афганістані восени 2009 року.
Йдеться про прагматичне бачення: необхідно володіти цивільними та військовими засобами, які є постійними та розвиненими. Необхідно координувати їхні дії для протистояння кризовим ситуаціям і знайти гідну відповідь. Тому треба створити структуру, у якій суб'єкти зможуть взаємодіяти та спілкуватися один з одним задля досягнення ефективних та швидких дій.
Комплексний підхід НАТО заснований на п'яти структурних напрямках:
• планування та проведення операцій;
• актуалізація досвіду навчання та освіти;
• зміцнення співпраці з зовнішніми суб'єктами;
• повідомлення для громадськості;
• стабілізація та реконструкція.
Залучення та участь громадськості передбачено на всіх рівнях процесу.
Концепція комплексного підходу спрямована на врегулювання кризи, з використанням усіх елементів, що дозволяють повернутися до стабільності країни. Важливо діяти у трьох узгоджених та скоординованих напрямках: управління, безпека, економічний та соціальний розвиток.
Rapport d'information depose en application de/'article 145 du Reglement "Par la commission de la Defense Rationale et des Forces Armees" sur les actions civilo-militaires et presente par mm. G.Chambefort, Philippe Folliot
Після реконструкції Бундесвер на початку 21-го століття поступово взяв курс на забезпечення умов політичної безпеки: до його завдань входить врегулювання будь-яких конфліктів, забезпечення національних інтересів, що передбачає відповідальність перед міжнародною спільнотою та забезпечення загальної безпеки.
Забезпечити безпеку країни означає сьогодні для Бундесверу, зокрема, попередження впливу криз і конфліктів, а також запобігання ним та їх припинення.
Актуальні ризики і загрози нівелюють традиційну відмінність між зовнішньою безпекою та суспільною безпекою всередині країни. Захист національних інтересів сьогодні належить до загальної компетенції. Для цього необхідною є загальнодержавна, всеосяжна і узгоджена політика забезпечення безпеки, яка вимагає політичної та дипломатичної ініціативи, а також включає в себе економічні, направлені на політичний розвиток, поліцейські, гуманітарні, соціальні та військові заходи. А комплексні національні заходи превентивної безпеки можуть вдатися лише тоді, коли всі відповідальні державні установи та сили Німеччини, відповідно до їх конституційних повноважень та компетенції, діятимуть далекоглядно та узгоджено.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва“ на сторінці 1. Приємного читання.
