Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

Забезпечення інформаційної безпеки держави

Ефективність ЗІБ США, так само як кожної держави світу в першу черги залежить від досконалості нормативно-правового регулювання діяльності відповідної системи державних та громадських органів, а також неурядових організацій.

Законодавство США в сфері ЗІБ утворює сукупність федеральних законів, законів штатів та нормативних актів, які створюють правову основу для формування і проведення державної політики в сфері ІБ. Законодавства штатів у сфері ІБ досить різноманітне, оскільки нормативні акти окремих штатів дуже різняться між собою.

Американський законодавець значну увагу приділив питанням забезпечення безпеки інформації в державних комп'ютерних системах (закони США "Про комп'ютерну безпеку" та "Про удосконалення інформаційної безпеки"), протидії комп'ютерній злочинності (закони "Про комп'ютерне шахрайство та зловживання" та "Про зловживання комп'ютерами"), регулювання співвідношення прав громадян на отримання інформації (закони "Про свободу інформації" та "Про висвітлення діяльності уряду") та конфіденційності їх приватного життя (закон "Про охорону персональних даних").

Розглядаючи положення законодавства США в зазначеній сфері, можна зробити висновок про те, що воно спрямоване на одночасне забезпечення права громадян на інформацію та конфіденційність їх приватного життя, а з іншого – на ЗІБ, як важливої складової національної безпеки держави, тобто зорієнтовано на збереження балансу інтересів особи, суспільства та держави.

Перший закон у сфері ЗІБ держави був прийнятий у США ще у 1906 р.: це був Закон "Про захист інформації". На сучасному етапі правову основу для формування і проведення державної політики США в сфері ІБ в інтересах забезпечення національної безпеки держави утворюють понад 500 федеральних законів та значна кількість законів штатів.

З метою визначення основних напрямів ЗІБ США розглянемо наступні законодавчі акти – закони "Про свободу інформації", "Про охорону персональних даних", "Про інформаційну таємницю", "Про висвітлення діяльності уряду", "Про комп'ютерну безпеку", "Про забезпечення безпеки ЕОМ", "Про таємність електронного зв'язку", "Про комп'ютерне шахрайство та зловживання", "Про підробку засобів доступу, комп'ютерне шахрайство та зловживання", "Про підвищення кібернетичної безпеки", "Про посилення повноважень спецслужб", "Про патріотизм", "Про боротьбу з тероризмом", "Про внутрішню безпеку", "Про реформування американської розвідки та запобігання терористичним актам", кримінальні кодекси штатів, директиви Президента США та відповідні стратегії США в інформаційній сфері: Національну стратегію боротьби з тероризмом, Національну стратегію фізичного захисту критичної інфраструктури та Національну стратегію безпеки кібернетичного простору.

Правове регулювання доступу до офіційних документів уряду США передбачено в Законі США "Про свободу інформації" (Freedom of Information Act), який було прийнято в 1966 р. Згідно із положеннями цього закону уряд США зобов'язаний оприлюднювати правила, кінцеві рішення по спірним питанням, політичні заяви та інші правові джерела. Така законодавча позиція є гарантією від створення "таємного (закритого) законодавства".

Дія Закону США "Про свободу інформації" поширюється на всі міністерства та відомства, незалежні комісії та інші комітети, управління та відділи, які входять до складу виконавчої гілки влади. Відповідно до цього Закону, будь-який з подібних закладів зобов'язаний оприлюднювати інформацію, що міститься в кожному обліковому документі. При цьому важливою особливістю Закону є закріплене у ньому право приватних осіб, які намагаються отримати певний документ, не надавати пояснення, для чого він їм потрібен.

Разом з цим, цей закон регулює межі права громадськості на доступ до урядової інформації, коли воно поступається місцем іншим цінностям. Зокрема, головне виключенням в зазначеному законі є зустрічне право органів виконавчої влади засекретити відповідним указом чи іншим чином документи з метою збереження у таємниці змісту матеріалів, які стосуються оборони держави або її зовнішньої політики, в інтересах забезпечення національної безпеки США.

У 1976 р. Конгрес США прийняв Закон "Про висвітлення діяльності уряду", який відкрив громадськості доступ до всіх зборів, які проводяться міжвідомчими федеральними органами влади. Закон передбачає відкритість для громадськості всіх засідань колегіальних органів адміністративних агентств, які складаються з осіб, які призначаються президентом, щодо яких приймаються конкретні рішення.

Водночас передбачені в Законі виключення зі сфери застосування Закону США "Про висвітлення діяльності уряду" побудовані аналогічно виключенням Закону "Про свободу інформації", та стосуються насамперед інформації, яка має секретний характер й відноситься до сфери забезпечення національної безпеки та зовнішньополітичних аспектів діяльності уряду.

Важливим аспектом правового регулювання ЗІБ США є забезпечення конфіденційності приватного життя громадян. Особливу роль в регулюванні цього питання відіграє Закон США "Про охорону персональних даних" який був прийнятий у 1974 р.

Цей Закон містить в собі два положення, які мають принципово важливе значення з погляду захисту недоторканності життя особи. По-перше, у преамбулі Закону право на приватність вперше визначене як "особисте і фундаментальне право, яке охороняється Конституцією США" і тим самим офіційно прирівняне до основних цивільних прав і свобод. По-друге, закон встановлює заборону на збір і збереження інформації про те, як індивід здійснює свої права, передбачені першою поправкою до конституції (свободу слова і друку, свободу віросповідання, свободу зборів і подачі петицій), за винятком випадків, коли це прямо передбачено законом або дозволене самим індивідом, або коли це має безпосереднє відношення до правоохоронної діяльності.

Закон США "Про охорону персональних даних" закріплює за індивідом – суб'єктом персональних даних – комплекс прав, які дозволяють йому здійснювати превентивний контроль за тим, як його право на інформаційну приватність дотримується федеральними відомствами і їх посадовими особами. До їхнього числа відносяться: право бути обізнаним про існування системи персональних даних; право бути обізнаним про цілі збору й обробки інформації; право на доступ до своїх персональних даних, на їхнє вивчення і отримання копії всіх даних чи їхньої частини; право вимагати внесення змін і доповнень у свої персональні дані.

Одночасно закон накладає на урядові відомства ряд зобов'язань і обмежень, які стосуються збору і використання персональної інформації:

• 1) відомства правомочні накопичувати тільки таку інформацію про індивіда, яка має безпосереднє відношення до їх компетенції. Дані, які накопичуються, повинні відповідати вимогам "вірогідності, відповідності, своєчасності і повноти";

• 2) встановлюється загальний режим конфіденційності персональних даних: їхнє розкриття чи передача третім особам або іншим відомствам дозволяється лише за вимогою чи з письмовою згодою суб'єкта персональних даних. Такий режим покликаний забезпечити дотримання одного з основних принципів інформаційної практики: інформація, отримана для визначеної мети, не може бути використана для інших цілей.

Разом з тим закон передбачає низку виключень із правила конфіденційності. Одне з них – застереження щодо "рутинного використання" – створює широкі можливості для порушення режиму конфіденційності й обміну персональною інформацією між відомствами. Це застереження дозволяє відомству використовувати персональні дані і розкривати їх для цілей, сумісних (але не обов'язково співпадаючих) з тією метою, для якої була зібрана інформація.

Саме застереження про "рутинне використання" дозволили впровадити в інформаційну практику відомств комп'ютерну верифікацію – проведення за допомогою комп'ютерних технологій зіставлення двох чи більш систем персональних даних. Таке зіставлення дозволяє об'єднати наявну в різних системах персональну інформацію в єдиний банк даних і одержати більш повний "інформаційний портрет" індивіда.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США
  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави