Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

Забезпечення інформаційної безпеки держави

до складу якої входять найбільш значимі спецпідрозділи GSG-9 і HOD, а також Група радіотелефонного і телеграфного зв'язку (Gruppe Femmeldewesendes Bundesgrenzschutzes – GFW des BGS), – є особливим видом поліцейських формувань і знаходиться безпосередньо у веденні Федерального міністра внутрішніх справ.

Правову основу її діяльності становлять ст. 73 Основного закону ФРН, яка надає Федерації виключне право законодавства в питаннях охорони кордонів, і ст. 87, яка передбачає створення особливих прикордонних органів. Федеральне відомство прикордонної охорони було засновано Федеральним Законом "Про Федеральну прикордонну охорону" (Bundesgrenzschutzgesetz) від 16.03.1951 р. У відповідності з ним федеральна прикордонна охорона (30 тис. чоловік) є поліцейським формуванням загальнофедерального значення. Її співробітники в правовому відношенні є не військовослужбовцями, а чиновниками, тобто державними службовцями.

До компетенції Федеральної прикордонної охорони відповідно до §§2-13 Закону "Про Федеральну прикордонну охорону" входять: 1) перевірка документів у осіб, які перетинають кордон ФРН, а також у підозрілих людей, які знаходяться в прикордонних районах, аеропортах і на великих залізничних вокзалах; 2) підготовка і розгляд матеріалів, необхідних для впізнання осіб і внесення даних на конкретного громадянина в картотеку обліку; 3) внесення даних на злочинців (німців та іноземців) в поліцейську інформаційну систему Німеччини (1NPOL) з метою їх розшуку і арешту, а також проведення інших поліцейських заходів; 4) контроль за обмеженням права проживання; 5) арешт іноземного громадянина в разі вчинення ним злочину; б) висилка іноземців, які підлягають видворенню з країни.

Структурно прикордонна охорона складається з підрозділів федеральної прикордонної поліції та служби "окремої" прикордонної поліції. Вища ланка в управлінні прикордонною охороною в цілому представлена інспектором Федеральної прикордонної поліїїії, який є керівником цього підвідділу в МВС ФРН. Середній рівень становлять 5 президій прикордонної поліції в містах Бад-Бранштадт, Берлін, Бонн, Кассель і Мюнхен. Нижчий рівень – 35 загонів (дивізіонів), розкиданих по країні та розбитих на сотні, взводи та групи. Чисельність загону – 570 осіб. їх діяльність забезпечують технічний відділ і відділ зв'язку. У своїй діяльності БГС зобов'язана тісно співпрацювати з поліцейськими органами Федеральних Земель. Особливу частину повноважень (у разі загрози існуванню або основам вільного демократичного ладу Федерації або який-небудь Федеральної Землі) Федеральної прикордонної охорони складають норми, передбачені ст. 91 Основного закону. При цьому підрозділи прикордонної охорони можуть бути використані на всій території ФРН. Підрозділи БГС зобов'язані підтримувати дії "окремої" прикордонної поліції. Вони, по суті, є оперативним військовим резервом МВС ФРН для проведення великих операцій на території країни.

Для вирішення спеціальних завдань до структури прикордонної поліції входять: Федеральна морська поліція, чотири авіазагону повітряної поліції і група GSG-9. Підрозділ з боротьби з тероризмом (Grenzschutzgruppe GSG-9) був створений в 1972 р. після інциденту під час Олімпійських ігор у Мюнхені. У цій групі служать співробітники поліції і прикордонники. Вони проходять посилену підготовку з багатьох дисциплін, починаючи з плавання і закінчуючи карате і метанням ножів, впевнено володіють стрілецькою зброєю від револьвера до снайперської гвинтівки. Групою керують командир і два його заступника. До складу підрозділу входять три бойових взводу і чотири взводу обслуговування. Бойовий взвод складається з п'яти відділень по шість чоловік у кожному. Середній конкурс при наборі кандидатів у віці від 20 до 25 років – не менше двох осіб. Особи, які успішно склали іспити, проходять восьмимісячне навчання. Рішення про використання GSG-9 приймає федеральний Міністр внутрішніх справ.

У створенні GSG-9 велику допомогу надало "Підрозділ загальної розвідки 269" Ізраїлю, котра виникла на базі антитерористичного підрозділу, організованого генералом А. Шароном, яке відоме операцією в Ентеббе, а також звільненням 90 пасажирів літака компанії Sabena, захопленого терористами в аеропорту Лод у 1972 р.

З метою ефективної боротьби з терористичними організаціями в Європі GSG-9 співпрацює з аналогічними підрозділами інших європейських держав і, зокрема, з французьким підрозділом швидкого реагування ("RAID"). їхня взаємодія стала активною у 80-і pp. ХХст., коли правоохоронні органи ФРН і Франції в результаті проведення спільних оперативних заходів встановили активні зв'язки німецьких терористичних організацій (зокрема, RAF) з французькими (наприклад, "Aetion Directe"). Німецькі та французькі антитерористичні підрозділи провели низку спільних операцій, внаслідок яких було заарештовано особливо небезпечні терористи і було розгромлено декілька баз терористичних груп.

До складу федеральної прикордонної охорони, крім вищеназваних підрозділів, входить Дирекція прикордонної охорони (штаб-квартира у м. Кобленці) та підпорядковані їй 10 управлінь, які безпосередньо керують так званою "єдиною поліцейською службою" у прикордонній смузі, котра складається з 65 прикордонних постів.

У відповідності зі спеціальними угодами, укладеними урядом ФРН з трьома Федеральними Землями, в портах Бремерхаффен і Гамбург кордон охороняють не підрозділи БГС, а співробітники місцевої поліції охорони порядку на воді, а кордон Баварії – баварська прикордонна поліція.

Баварська прикордонна поліція є особливістю вільної держави Баварія. В її обов'язки входить перш за все поліцейський контроль за рухом через кордон Баварії на прикордонних постах, а також патрулювання кордону. Президія баварської прикордонної поліції підпорядкований Баварському державному міністерству внутрішніх справ. До складу цієї поліції входять 18 інспекцій та 95 постів (станцій).


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)
  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави