Згідно зі статутним правом вищим органом виконавчої влади у Великобританії є Монарх. Водночас, на практиці за конституційною угодою країною керує "Уряд її Величності", в якому головну роль грає Прем'єр- міністр. Прем'єр-міністром призначається лідер партії, яка після виборів має більшість у Палаті громад. Він здійснює загальне керівництво урядом, підтримує постійні відносини між Монархом і урядом, займає посаду Першого канцлера Казначейства, після парламентських виборів формує уряд тощо.
Уряд Великобританії має досить своєрідну структуру: Кабінет (власне уряд) та офіційний уряд не співпадають. Кабінет існує на основі конституційної угоди та складається з 20-22 міністрів найбільш важливих міністерств, таких як: Прем'єр-міністр, лорд-канцлер, канцлер Казначейства, міністр внутрішніх справ, оборони тощо. До Кабінету входить так званий "внутрішній кабінет" – неформальне об'єднання 3-5 міністрів, які користуються довірою Прем'єр-міністра. Офіційний уряд формується Прем'єр-міністром з депутатів правлячої партії у кількості близько 100 чоловік і складається з 4 груп. До першої групи входять міністри, які займають ключові позиції та входять до Кабінету. Друга група – це міністри без портфелів, члени уряду, які займають традиційні посади – лорд-голова Ради, лорд-охоронець печатки та інші. Міністри третьої групи називаються державними міністрами та є заступниками у найкрупніших міністерствах. Четверта група складається з молодших міністрів, які призначаються для забезпечення зв'язку між міністрами і парламентом.
У рамках уряду утворюються допоміжні органи – комітети (секретаріати). Статутне право не встановлює їх назви і кількість. Як правило, вони формуються Прем'єр-міністром за напрямами діяльності уряду. Наприклад, Комітет законотворчості, Комітет оборони, Комітет зовнішньої політики тощо. Основне призначення таких комітетів полягає в інформуванні міністерств, забезпеченні контактів з парламентом, підготовці документів тощо.
Відповідно до конституційної угоди, уряд не збирається на засідання у повному складі, тому усі питання внутрішньої та зовнішньої політики вирішуються Кабінетом, який фактично здійснює вищу виконавчу владу. Компетенція Кабінету не залежить від його політичної орієнтації та була визначена ще в урядовій доповіді 1918 р.: а) визначення політичного курсу держави, який затверджується парламентом; б) реалізація контролю за виконанням рішень парламенту; в) здійснення постійної координації діяльності органів виконавчої влади. У зв'язку з тим, що члени Кабінету є і членами парламенту, уряд має можливість впливати на діяльність законодавчого органу наступним чином: складати порядок денний засідання палат Парламенту, визначати процедуру розгляду законопроектів тощо. З метою здійснення своїх функцій уряд займається нормотворчою діяльністю. Акти уряду можна розділити на дві групи: а) акти підзаконного характеру; б) акти делегованого законодавства, яких щорічно приймається у 18 разів більше, ніж парламентських законів.
12 травня 2010 року створена Рада національної безпеки (National Security CouncilNSC) Великобританії для оптимізації зусиль у сфері безпеки і міжнародної політики.
Рада координує дії відносно загроз, з якими стикається Великобританія, об'єднуючи зусилля на найвищому рівні у сфері міжнародної і внутрішньої політики, енергетики, міжнародного розвитку й усіх інших сфер, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки. Головує в Раді Прем'єр-міністр, а його постійними членами є Віце-прем'єр, канцлер Казначейства, міністр закордонних справ і глава МВС, міністр оборони, міністр безпеки, а також глава міністерства з міжнародного розвитку.
Основним інструментом у визначенні пріоритетів для збирання розвідувальної інформації є Об'єднаний розвідувальний комітет (ОРК), підпорядкований голові Кабінету міністрів. ОРК відповідальний за забезпечення міністрів та інших офіційних осіб регулярною розвідувальною інформацією із питань негайної та довготривалої важливості у сфері захисту національних інтересів, особливо у сферах безпеки, оборони, іноземних справ.
Об'єднаний розвідувальний комітет поєднує дії розвідувальних агентств, їх основних департаментів та офіційних представників з метою визначення розвідувальних пріоритетів Великобританії, що в подальшому узгоджуються із Кабінетом міністрів.
Контроль за діяльністю служб розвідки і безпеки Великобританії здійснює Міністерський комітет по розвідувальним службам. Головою комітету є Прем'єр-міністр Великобританії, членами – заступник прем'єр- міністра, міністри внутрішніх справ, оборони, іноземних справ та фінансів.
Як видно із вишевикладеного, парламент та уряд Великобританії, визнаючи зростаючу роль спецслужб у забезпеченні національної безпеки в умовах сучасного світу і появи нових глобальних загроз, надають цій сфері державної діяльності серйозного значення.
Прем'єр-міністр відповідає за весь апарат британської розвідки у цілому. Його консультує координатор з питань безпеки і розвідки – фактично це пост міністра, який повинен координувати діяльність спецслужб МІ-5, МІ-6 і GCHO. Ця посада була створена для кращої координації служб розвідки і безпеки з офісом прем'єр-міністра і була реакцією уряду на події 11 вересня.
Координатор з питань безпеки і розвідки об'єднує у собі наступні обов'язки:
• Офіцера фінансового контролю за витратами на розвідку (SIA);
• Голови комітету постійний секретарів розвідувальних служб (PSIS), який повинен формувати вимоги до збору развідінформації, проведенню сумісних операцій, і спільної роботи агентств з іншими департаментами;
• Голови Офіційної Комісії з безпеки, яка формує політику в області забезпечення безпеки і координації діяльності;
• Радника Секретаріату з надзвичайних ситуацій при МВС.
Глава об'єднаного комітету з розвідки теж підзвітний координатору з питань безпеки і розвідки.
Офіс кібербезпеки та гарантування інформації (Office of Cyber Security & Information Assurance – OCSIA) створено у Кабінеті міністрів. Він сприяє керівнику секретаріату Кабінету міністрів і Раді національної безпеки у визначенні пріоритетів у сфері забезпечення безпеки кіберпростору, формулює стратегічні напрями і координує діяльність, спрямовану на підвищення кібербезпеки і гарантування інформації у Великобританії.
OCSIA разом з Центром операцій з кібербезпеки працює з ведучими урядовими відомствами і агентствами, як наприклад Міністерством внутрішніх справ, Міністерством оборони, Штаб-квартирою урядового зв'язку (GCHQ), Групою безпеки електронних комунікацій (Communications-Electronics Security Group – CESG), Центром захисту національної інфраструктури (CPNI) і Департаментом бізнесу, інновацій і навичок (BIS) в реалізації урядової програми кібербезпеки і створення для Великобританії переваг у кіберпросторі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Уряд“ на сторінці 1. Приємного читання.
