Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

Забезпечення інформаційної безпеки держави

також наділені компетенцією здійснювати заходи з боротьби з правопорушниками в інформаційній сфері та комп'ютерними злочинцями.

Бюро спеціальних технічних заходів Головного Управління МВС РФ. Наприкінці 1986 р. для забезпечення радіоелектронної безпеки оперативних служб від прослуховування, незаконного знімання інформації, перехоплення радіочастот тощо, в системі МВС РФ в регіональних підрозділах були створені так звані відділи "Р". Вже у 1997 р., разом з ухваленням в Росії нового Кримінального кодексу, в якому вперше була введена відповідальність за злочини, вчинені з використанням високих технологій, зокрема "неправомірний доступ до інформації", "порушення таємниці листування, телефонних повідомлень", було створено спеціалізований підрозділ – Управління "Р" МВС РФ, основним напрямом діяльності якого було попередження, припинення і розкриття комп'ютерних злочинів; злочинів, пов'язаних з незаконним обігом радіоелектронних і спеціальних технічних засобів; злочинів у сфері телекомунікацій, та інших злочинів, вчинених із застосуванням високих технологій.

У зв'язку з численними реорганізаціями, Управління "Р" МВС РФ перейменовувалося в Управління з боротьби із злочинами у сфері високих технологій МВС РФ, після – у Федеральний комітет кримінальної міліції МВС РФ. Нині підрозділ, основним напрямом діяльності якого є боротьба зі злочинами у сфері інформаційних технологій, перейменований в Бюро спеціальних технічних заходів Головного Управління МВС РФ.

Безпосередньо ЗІБ, в широкому значенні слова, покладено на Управління "К" Бюро спеціальних технічних заходів МВС РФ. Так, основними напрямами роботи Управління "К" Бюро спеціальних технічних заходів є наступні: 1. Боротьба зі злочинами у сфері комп'ютерної інформації: 1.1) виявлення і припинення фактів неправомірного доступу до комп'ютерної інформації; 1.2) боротьба з виготовленням, розповсюдженням і використовуванням шкідливих програм для ПЕОМ; 1.3) протидія шахрайським діям з використанням можливостей електронних платіжних систем; 1.4) боротьба з розповсюдженням порнографічних матеріалів з участю неповнолітніх через мережу Інтернет. 2. Припинення протиправних дій в інформаційно-телекомунікаційних мережах, включаючи мережу Інтернет: 2.1) виявлення і припинення злочинів, пов'язаних з незаконним використовуванням ресурсів мереж стільникового і дротяного зв'язку; 2.2) протидія шахрайським діям, котрівчиняються з використанням інформаційно-телекомунікаційних мереж, включаючи мережу Інтернет; 2.3) протидія і припинення спроб неправомірного доступу до комерційних каналів супутникового та кабельного телебачення. 3. Боротьба з незаконним оборотом радіоелектронних і спеціальних технічних засобів. 4. Виявлення та припинення фактів порушення авторських і суміжних прав у сфері інформаційних технологій. 5. Боротьба з міжнародними злочинами у сфері інформаційних технологій: 5.1) протидія злочинам у сфері інформаційних технологій, котрімають міжнародний характер; 5.2) взаємодія з національними контактними пунктами зарубіжних держав.б. Міжнародне співробітництву сфері боротьби зі злочинами, котрі вчиняються з використанням інформаційних технологій.

Необхідно відзначити, що Бюро спеціальних технічних заходів МВС Росії активно взаємодіє з правоохоронними органами іноземних держав як на двосторонній, так й на багатобічній основі (ООН, держави великої вісімки, СНД тощо).

Департамент інформаційних технологій, зв'язку і захисту інформації МВС Росії є самостійним підрозділом Міністерства внутрішніх справ Росії, який забезпечує і здійснює в межах своєї компетенції функції МВС Росії щодо розробки та реалізації державної політики, нормативно- правовому регулюванню в галузі вдосконалення інформаційних і телекомунікаційних технологій, автоматизованих інформаційних систем, систем та засобів зв'язку, радіо- і радіотехнічного контролю, забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, протидії технічним розвідкам, технічного (зокрема криптографічного) захисту інформації, радіоелектронної боротьби, використовування електронного підпису, формування і ведення інформаційних ресурсів, міжвідомчої інформаційної взаємодії, реалізації державних і відомчих програм в галузі інформатизації, навігаційно-моніторингових систем органів внутрішніх справ, організацій та підрозділів, створених для виконання завдань і здійснення повноважень, покладених на МВС Росії, внутрішні війська МВС Росії.

У структуру Департаменту входять: 1) Управління інформаційних технологій, 2) Управління зв'язку, 3) Управління захисту інформації, 4) Управління реалізації державних програм в області інформатизації, 5) відділ кадрів і державної служби, 6) відділ організаційно-методичного забезпечення, 7) відділ взаємодії з територіальними органами МВС Росії, 8) відділ нормативно-правового забезпечення, а також 9) відділ діловодства і режиму.

Основними пріоритетними завданнями Департаменту є: 1) створення на базі єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи єдиної системи інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності МВС Росії; 2) перехід до надання державних послуг (функцій) в електронному вигляді; 3) координація робіт із створення і розвитку державної системи виготовлення, оформлення і контролю паспортно-візових документів нового покоління; 4) упровадження цифрових технологій у відомчих мережах радіозв'язку; 5) участь у створенні та розвитку глобальної навігації супутникової системи "ГЛОНАСС2 і Системи "112" тощо.

Інші органи державного управління (міністерства, відомства)

в межах своєї компетенції також: 1) визначають перелік відомостей обмеженого доступу, що охороняються; 2) забезпечують розробку і здійснення технічно та економічно обгрунтованих заходів щодо захисту інформації на підвідомчих підприємствах та організаціях; 3) організовують і координують проведення НІДКР у галузі захисту інформації відповідно до державних (галузевими) програм; 4) розробляють галузеві документи щодо захисту інформації; 5) контролюють виконання на підприємствах і в організація галузі встановлених норм і вимог режиму захисту інформації; 6) створюють галузеві центри щодо захисту інформації та контролюють ефективності заходів, що застосовуються; 7) організовують підготовку та підвищення кваліфікації фахівців із захисту інформації.

Для здійснення вказаних функцій у складі органів державного управління функціонують науково-технічні підрозділи (центри) захисту інформації та контролю, зокрема: на підприємствах, які виконують оборонні та інші секретні роботи, функціонують науково-технічні підрозділи захисту інформації та контролю, котрі координують діяльність у цьому напрямі наукових і виробничих структурних підрозділів підприємства, які беруть участь у розробці та реалізації заходів щодо захисту інформації, здійснюють контроль ефективності цих заходів.

Крім того, у галузей промисловості та в регіонах держави створюються і функціонують: 1) ліцензійні центри, котрі здійснюють організацію і контроль за ліцензійною діяльністю у галузі надання послуг із захисту інформації; 2) органи сертифікації засобів обчислювальної техніки та засобів зв'язку; 3) випробувальні центри щодо сертифікації конкретних видів продукції на вимоги безпеки інформації; 4) органи атестації об'єктів інформатики.

Разом із тим, відповідно до Указу Президента РФ №31с "Про створення державної системи виявлення, попередження і ліквідації наслідків комп'ютерних атак на інформаційні ресурси Російської Федерації" від 15.01.2013 р. забезпечення інформаційної безпеки в РФ покладене на Федеральну службу безпеки (ФСБ) РФ.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації
  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави