Блок 15. New York Times про Комітет Крила

Забезпечення інформаційної безпеки держави

По суті, війна дала потужний імпульс розвитку способів мобілізації суспільної думки. "Позики в ім'я волі" потрібно було рекламувати по всій країні. Цього вдалося домогтися за допомогою пабліситі. П'ять разів через короткі інтервали часу в справу вступали загальнонаціональні газети, впроваджуючи у свідомість людини відповідну інформацію за обіднім столом, в офісі, в шахті, на заводі – буквально на всіх стадіях виробництва й торгівлі – і намагаючись усе глибше залізти до неї в кишеню. 1 це спрацьовувало – елегантно й ефективно! Крил не тільки мав у своєму розпорядженні штат прес-агентів, що працювали безпосередньо на нього в центральному офісі. Він децентралізував всю систему, в результаті чого буквально кожна галузь промисловості в країні мала у своєму розпорядженні особливу групу фахівців з організації пабліситі.

New York Times, 1920

В Україні та Росії в період війни були популярні "Вікна РОСТА", точніше – "Вікна сатири РОСТА" – плакати, що створювалися в 1919 – 1921 роках художниками й поетами, які працювали в системі Російського телеграфного агентства (РОСТА). Це був самобутній вид агітаційно-масового мистецтва. Гострі, дохідливі сатиричні плакати з короткими віршованими текстами, що легко запам'ятовуються, викривали ворогів Радянської республіки, висвітлювали злободенні події, ілюстрували телеграми, що передавалися агентством у газети. Плакати, за винятком перших, намальованих від руки, виконувалися й розмножувалися за допомогою трафарету в кількості до 150 і більше екземплярів, потім виставлялися у вітринах великих міст – Москви, Петрограда, Харкова, Одеси, Баку. У "Вікнах РОСТА" широко використовувалися традиції лубка. Малюнки "Вікон" (у серіях до 12 на одному аркуші) відрізнялися підкресленою простотою й лаконізмом образотворчих засобів (виразність силуетів, розфарбування в два-три кольори). Перше "Вікно РОСТА" виконав у жовтні 1919 року М. Черемних. Потім до нього приєдналися В. Маяковський, який створював яскраві, влучні малюнки й підписи, а також І. Малютін, Д. Моор та ін. В Україні "Вікнами РОСТА" опікувався художник-карикатурист Б. Єфімов, який з 1920 року в Одесі керував відділом образотворчої агітації "ЮгРОСТА", потім у Києві очолив художньо-плакатний відділ "УкрРОСТА". Активну участь у випуску їх брали також художники Ю. Ганф, Б. Косарєв, О. Хвостенко-Хвостов, письменники Е. Багрицький. Ю. Олеша, В. Катаев.

Епоха Рузвельта й період Другої світової війни (1930 – 1945). Другу світову війну багато дослідників вважають головним стимулом швидкого розвитку піару у США та країнах Західної Європи.

На думку Сема Блека, саме робота в армійських службах і Міністерстві військової інформації підготувала для Великої Британії безліч піар-фахівців, які після війни вирішили робити кар'єру в цій сфері, – наприклад, NALGO (Британська національна асоціація муніципальних і урядових чиновників). Муніципальні влади активно зацікавилися колишніми пропагандистами, їхніми технологіями й взялися переміщати їх до нової сфери, створюючи піар-відділи.

У США важливу роль у становленні піару в роки Другої світової війни зіграла Канцелярія військової інформації. Після того, як 7 грудня 1941 року в результаті бомбардування японцями Пьорл-Харбора була розв'язана війна, державна інформаційна машина виявилася неспроможною. Три основні інформаційні агентства дублювали діяльність одне одного й боролися за панування на інформаційному ринку: Office of Facts and Figures, який очолював поет Арчибальд Мак-Лиш; Office of Government Reports під керівництвом колишнього вашингтонського кореспондента Лауелла Меллета; Відділення інформації (Division of Information) у Канцелярії керування надзвичайними ситуаціями.

Президент Рузвельт не схвалював ідею створення центрального інформаційного агентства, побоюючись, що Конгрес і преса сприймуть його як пропагандистський інструмент, спрямований на ще більше втягнення Америки у війну. Проте надзвичайна ситуація, що виникла після Пьорл- Харбора, змусила Рузвельта видати в червні 1942 року Наказ №9182, відповідно до якого в країні створювалася Канцелярія військової інформації – прообраз нинішнього Інформаційного агентства США.

Як стверджує С. Катлип, "у наш час піар у збройних силах є одним із найважливіших сегментів діяльності. Однак до вступу США в Другу світову війну використання піару не отримало повної підтримки з боку керівництва збройних сил". Проте система піару в роки війни розвилася досить швидко. Вагомими виявилися питання пабліситі, військової цензури й надання допомоги військовим кореспондентам.

Друга світова війна на передній план вивела рекламу (у США – платну) як важливий інструмент зв'язків із громадськістю, що має кілька різновидів:

• престижна реклама фірми;

• реклама типу "звертання до громадськості";

• проблемна реклама (реклама, присвячена тим або іншим суспільним проблемам);

• роз'яснювально-пропагандистська реклама.

Імпульси для розвитку реклами в США й СРСР були різні. У Сполучених Штатах були дві причини: по-перше, у роки Першої світової війни багато виробників відмовилися від реклами, оскільки в країні спостерігалася недостача продукції; коли ж після війни виробники повернулися на цивільний ринок, з'ясувалося, що споживачі забули фірмові марки; по-друге, рекламна індустрія була занепокоєна своєю втраченою репутацією, оскільки слідом за крахом ринку в 1929 році й приходом Великої депресії саме рекламу вибрали одним із винуватців цих неприємностей.

У СРСР експлуатувалися переважно типи реклами "звертання до громадськості" та роз'яснювально-пропагандистська реклама, що ґрунтувалися на патріотичній мотивації.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Блок 15. New York Times про Комітет Крила“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила
  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави