Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

Забезпечення інформаційної безпеки держави

Ц. Ломброзо – знаменитий психіатр і криміналіст. Народився у 1836 році у Венеції. Рух наукової думки, викликаний їм та його учнями, особливо Гарофало й Феррі, зумовив необхідність перегляду підстав науки карного права, так само як і тих інститутів, за посередництвом яких відправляється сучасне карне правосуддя. В основі ідей Ломброзо (Цезар Lombroso) лежать матеріалістичні погляди, що склали підгрунтя праць френологів і отримали особливе поширення у 60-х роках. До вивчення осіб злочинців Ломброзо одним із перших застосував антропометричний метод. Задавшись метою висунути на перший план вивчення особи злочинця, а не злочину, на якому, на думку Ломброзо, винятково зосереджувався так званий класичний напрям науки карного права. Ломброзо досліджував різні фізичні й психічні явища у великої кількості осіб "злочинного населення" й цим шляхом з'ясовував природу "злочинної людини", як специфічного різновиду. Дослідження патологічної анатомії, фізіології та психології злочинців дали йому низку ознак, що відрізняють, на думку вченого, "природженого" злочинця від нормальної людини. Керуючись цими ознаками, Ломброзо визнав можливим не тільки встановити тип "злочинної людини" взагалі, але навіть відзначити риси, що є властивими окремим категоріям злочинців. Череп, мозок, ніс, вуха, колір волосся, татуювання, почерк, чутливість шкіри, психічні властивості злочинців піддалися спостереженню й виміру Ломброзо та його учнів.

Енциклопедичний словник Брокгауза та Ефрона.

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovonline.ru/slovar_broge/ron/b-12/id-243J/lombrozo_tsezar_Lombroso_.html

Блок 4. Цезар Ломброзо про зовнішні аномалії "злочинної людини"

Кістяк. Мало (Carateni dei delinquenti, 1889), що має в карній антропології значення Jussien, вивчив всі різновиди "злочинної людини" і знайшов, що аномалії, названі їм атиповими (наприклад, кривий ніс, зоб тощо), зустрічаються у злочинців проти тілесної недоторканності рідше, ніж у нормальних людей; зворотне є притаманним злодіям та шахраям. Тільки тип шахрая наближається до середньої фізіологічної норми, залишаючись, однак, нижче її.

Патологічні аномалії (парези тощо), що залежать майже завжди від пияцтва або тюремного життя, зустрічаються частіше всього в убивць, а у злочинців проти тілесної недоторканності їх менше.

Збільшений обсяг і більший розмір голови він знайшов у шахраїв і простих злодіїв, у яких також спостерігалася збільшена поперечна кривизна голови; найменший вертикальний діаметр черепа (4,3) був знайдений в убивць-рецидивістів, а в убивць- нерецидивістів цей діаметр рівнявся 1,6. Ferri знайшов в убивць більшу довжину обличчя, ніж у злочинців проти тілесної недоторканності й у шахраїв. Він знайшов серед злочинців 86% вузьколобих і 41% низькочолих. Ті ж розміри чола у нормальних людей становлять відповідно 51,9 і 15%.

Що стосується страждань нервової системи, то вони часто зустрічаються в убивць (45%) і ще частіше у паліїв (85%), рідше у злодіїв (36%) і бурлак (38%), ще рідше у збоченців (33%) і в розбійників (23%), у злодіїв (зі зломом) (24%), у злочинців проти тілесної недоторканності й у шахраїв.

Щодо особливості рук Магго знайшов, шо взагалі товсті й короткі руки зустрічаються часто в убивць, тоді як в інших злочинців переважають подовжені кисті рук, причому довжина пальців дорівнює довжині долоні, а іноді й більше.

Особливості щодо чутливості зауважуються в різних групах злочинців, і навіть в окремих осіб однієї й тієї ж групи. Магго знайшов, що зниження загальної чутливості щонайчастіше зустрічається у збоченців, потім в убивць, розбійників і шахраїв.

У шахраїв характерні: масивна щелепа, далеко розставлені вилиці, дуже велика вага тіла, літні батьки, задовільний, іноді гарний розумовий розвиток.

Злодії зі зломом схожі на розбійників за своїми фізичними і психічними особливостями. Серед них багато вдавано божевільних. У злодіїв інших категорій бувають чорне волосся й рідка борода; розумовий розвиток вищий, ніж в інших злочинців, за винятком шахраїв; серед них багато хронічних алкоголіків, тим часом як алкоголізм у їхніх батьків зустрічається рідко.

У бурлак Магго знайшов багато психічних аномалій: розумовий розвиток, що призупинився, падучу й інші хвороби, що пояснюють їхні дивні похилості.

Злочинниці сильніше піддаються впливу соціальних умов, ніж злочинці; водночас великий вплив на них мають старість, божевілля й алкоголізм батьків.

Ломброзо Ц Преступление, новейшие успехи науки о преступнике.

Анархисты / Ц. Ломброзо. – М.: ИНФРА-М, 2004. – 320 с. – С. 162-165 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : lawlibrary.ru>izdanie2091186.html

Майже до XX століття поняття імідж не існувало, воно не було структурованим, але окремі складові іміджу були відомі завжди, наприклад, опис зовнішніх характеристик та їхня відповідність внутрішньому світу людини. При цьому малися на увазі не тільки позитивні характеристики, але й відповідність зовнішніх негативних рис, що складають перше негативне враження.

Проблема іміджу в західних країнах (насамперед, у США) набувала актуальності з 1950-х років. У 60-х роках XX сторіччя в Америці і Європі збільшується кількість публікацій результатів історичних, соціологічних, філософських і психологічних досліджень іміджу. Саме цей час відзначено "інформаційним вибухом", викликаним швидким удосконалюванням сучасних технологій. Першими активно використовувати поняття імідж почали економісти. Так, у ділову комунікацію це поняття було введено американським економістом К. Боулдінгом ("Імідж", 1956), який обгрунтував його корисність для ділового успіху. К. Боулдінг виокремив кілька аспектів іміджу: 1) імідж – поведінковий стереотип, що впливає на вчинки окремої особистості, групи осіб або нації; 2) поняття імідж протилежно поняттю знання: "знання ґрунтується на істині, імідж – на вірі"; 3) політичні іміджі – це іміджі ролей; в політичному та соціальному житті кожна людина бере на себе визначену роль й будує свою поведінку відповідно до іміджу цієї ролі; 4) все суспільство пронизано іміджами політичних ролей: державна адміністрація, банки, церкви, школи, університети, профспілки, клуби – всі ці заклади складаються з політичних іміджі (президентів, віце-президентів, менеджерів, членів комітетів, секретарів, проповідників, вчителів). У суспільстві весь час триває перерозподіл політичних іміджів; 5) окрім індивідуальних іміджів існує складний національний імідж – уявлення, що складається про одну націю в суспільній думці іншої нації; або ж уявлення нації про себе. Національний імідж відіграє значну роль у міжнародних відношеннях; 6) іміджі ґрунтуються не на дійсних фактах, а на престижі, думках, ілюзіях, котрі люди створюють про себе, на міфологічних уявленнях про минуле та уявне майбутнє.

У СРСР імідж розглядався як категорія негативна, маніпулятивний прийом буржуазної політики й ЗМІ, використовуваний з метою ідеологічної обробки масової свідомості людей. Проте, незважаючи на відсутність цього поняття, в СРСР велися іміджеві розробки в галузі психології пропаганди, масових комунікацій, соціального пізнання. З моменту виникнення СРСР перед політгехнологами було поставлено два завдання – формування образу нової влади та ідентифікація країни. З цією метою створювалася нова ієрархія еліт, наприклад, дворянство було замінено робочим класом. Крім того, розроблявся образ країни для зовнішньої аудиторії. Так, журнал "Радянський експорт" друкував кращі роботи дизайнерів та художників, що надавали західним читачам в звичному для них форматі уявлення про радянські товари.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини
  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави