• 5) оперативне інформування населення про надзвичайні ситуації, шо становлять загрозу життю чи здоров'ю людей;
• 6) надання громадянам України затребуваних інформаційних продуктів, відсутніх на комерційному ринку;
• 7) сприяння зміцненню міжнародного авторитету України.
НСТУ здійснює мовлення не менше ніж на двох загальнонаціональних каналах мовлення багатоканальної ефірної телемережі (суспільно- політичному та культурно-освітньому), на регіональних каналах мовлення багатоканальної ефірної телемережі та не менше ніж на трьох загальнонаціональних ефірних радіоканалах (суспільно-політичному, культурно-освітньому, молодіжному).
Нагляд за діяльністю НСТУ здійснює Наглядова рада НСТУ, що діє в межах повноважень, визначених цим Законом та Статутом НСТУ. Наглядова рада НСТУ не може втручатися у поточну господарську діяльність правління НСТУ. До складу Наглядової ради НСТУ входять по одному представнику від депутатських фракцій і груп ВР України поточного скликання та дев'ять членів від громадських об'єднань та асоціацій.
Виконавчим органом НСТУ є правління, підзвітне Наглядовій раді НСТУ. Правління діє від імені НСТУ у межах, встановлених цим Законом і Статутом НСТУ. За поданням голови правління Наглядова рада НСТУ
обирає членів правління строком на чотири роки відповідно до Статуту НСТУ.
Законом визначено джерела фінансування НСТУ:
• 1) за рахунок продажу власної теле- і радіо продукції, плати за користування авторськими та суміжними правами;
• 2) з державного і місцевих бюджетів;
• 3) за рахунок абонентської плати, що сплачується за послуги НСТУ в порядку, встановленому КМ України;
• 4) інших надходжень, не заборонених законодавством.
Програмна політика НСТУ спрямовується на досягнення мети та завдань її діяльності. НСТУ не зобов'язана висвітлювати діяльність органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб.
В Україні, як і в інших країнах світу, ЗМІ мають виконувати функції посередника між джерелами інформації – органами влади, громадськими організаціями, політичними партіями, та її споживачами – громадянами.
На сучасному етапі в нашій країні ще не існує ЗМІ в повному розумінні, а існують засоби масової пропаганди й агітації, за допомогою яких ті чи інші політичні сили формують суспільну думку. Тож зростає значення узагальнення й впровадження на законодавчому та практичному рівнях сучасних підходів до забезпечення незалежності ЗМІ, обмеження впливу на них олігархічних і кланових структур, з одного боку, та протидії залежності ЗМІ з іншого. При цьому, можна виділити два основних напрями такої діяльності: створення й підтримка громадського телебачення та зміцнення фінансової, організаційної й ідеологічної незалежності державних і комерційних ЗМІ.
Також слід враховувати, що факторами, які найбільше впливають на діяльність ЗМІ, на сучасному етапі є: правова регламентація їх статусу, комерційний характер їх діяльності, політика власників та вплив з боку держави. Саме останні два може бути використано в інтересах ЗІБ держави.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.“ на сторінці 14. Приємного читання.
