Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

Забезпечення інформаційної безпеки держави

Незроблені висновки

Більшість інтервенційних сценаріїв становить різновид одного й того самого сюжету. Тому боснійський досвід повинен був забезпечити деякі рекомендації для майбутніх місій, особливо військових, що мають невеликий досвід проведення таких операцій (принаймні, із часів Другої світової війни).

1. У Вас ніколи не буде другого шансу створити перше враження

Постконфліктна місія, як миротворча, так і спрямована на примусове гарантування миру, припускає виникнення цілого комплексу більших очікувань і тривог з боку місцевого населення. Чи підтримають вони порядок? Чи поліпшаться умови під час їхнього перебування тут? Чи зможуть вони протистояти колишнім воюючим сторонам і придушувати спроби до розпалення війни? Наскільки вони безкомпромісні? Існує короткий відрізок дорогоцінного часу, щоб справити більше враження, але зробити це необхідно. Важливо пам'ятати, що тут необхідна готовність діяти негайно й без коливань, інакше можливе подальше розширення загрози суспільної безпеки. Крім того, увага до головної потреби населення – безпеки – звичайно оцінюється пізніше. Ігнорування ж цієї потреби піддає місію небезпеці.

Успіх місії залежить від можливості використати капітал, напрацьований у перехідний період. Якщо цього не зробити, то наступні місії повинні будуть витратити у своїй діяльності набагато більше зусиль, щоб вирівняти ситуацію. Невдача місії у використанні початкових можливостей зменшує ймовірність успішного досягнення життєздатного миру.

2. Ціпі й стратегії

Недостатність послідовної політичної воєнної стратегії, яка б сприяла Боснії розвинутися до етапу, коли їй буде не потрібна міжнародна підтримка, – одна із найбільших у міжнародного співтовариства, що потягло за собою нестабільну ситуацію в постдейтонський період. Будь-яка стратегія з подібними завданнями повинна мати достатній ступінь гнучкості, щоб пристосовуватися до непередбачених обставин, як позитивних, так і негативних. Але основи такої стратегії повинні бути очевидні. Які установи необхідні, щоб зробити демократичну Боснію життєздатною? Які перешкоди розвитку суспільної безпеки необхідно перебороти, щоб установилася політична й економічна стабільність? Яким чином ці перешкоди могли бути переборені? Якби такі прості питання були обдумані і на них була дана чесна відповідь, стратегія реагування була б створена, а загроза суспільній безпеці й стабільності, що походить від впливових військових фігур, була б відвернена. Розглянуті цілі й деталізовані стратегії у їхньому досягненні вкрай важливі для встановлення життєздатних суспільних механізмів безпеки. Межі відліку, що фіксують етапи просування до цих цілей, а не попередньої невдачі, – невід'ємна частина демократичного розвитку сектору безпеки.

3. Виконання зобов'язань повинно бути продемонстроване

Масивна демонстрація сили шістьдесятитисячної армії IFOR була покликана активізувати безліч механізмів, що мали перетворити місцеву ситуацію й нейтралізувати загрози суспільній безпеці. Проте цей потенціал не був використаний, бо місцеві суб'єкти, які могли програти від такого розвитку подій, не виявили достатнього політичного бажання.

4. Основні проблеми зазвичай не зникають – їм потрібно протистояти

Тривале становлення Боснії вбачалося міжнародному співтовариству еволюційним процесом. Можливо, не будь обмеженим час міжнародних і донорських зобов'язань, еволюційний шлях розвитку міг би стати надійною стратегією, але в жодному разі не запорукою успіху. Проте подібна ситуація стала перешкодою для змін, стимулом до формування непоступливості.

До серйозних проблем Боснії належали такі: наполегливі рекомендації використати заходи залякування в структурах безпеки, включаючи місцеву поліцію, і залучати до роботи військових фахівців, які ці заходи будуть здійснювати; бюрократичний опір спробам полегшити повернення біженців; неприборкана корупція. Безкарність обвинувачених військових злочинців протягом багатьох років після винесення обвинувачувального акта не сприяла росту відповідальності й використанню можливостей інтернаціональних сил.

5. Збереження персоналу та інституційна пам'ять – суттєві чинники

Становлення суспільної безпеки в Боснії припускає дослідження низки аспектів політики й злочинності. Експертиза основних загроз, джерел їхньої підтримки, політичних зв'язків є істотною для розвитку ймовірних стратегій і тактик з попередження нестабільності. Навіть розвиненим країнам, що перебувають у стані миру, можуть знадобитися роки, щоб розслідувати складні справи у боротьбі з мережами організованої злочинності. Віддані своїй справі кадри є істотним чинником у структурі безпеки.

Проте, як і в багатьох міжнародних місіях, зміна персоналу циклічна, причому цикли ці досить короткі для нагромадження знань і контактів. У місцевих суб'єктів, що піддають загрозі суспільну безпеку, є привілей проживання у власній країні. Але міжнародне співтовариство заважає собі наблизитися до рівня поінформованості злочинних елементів.

У пропозиції DPI для Спеціальної групи боротьби з організованою злочинністю (OCTF) наполегливо рекомендувалося, щоб міжнародний персонал призначався мінімум на дворічний період, що дозволяло набути співробітникам місії необхідних знань і досвіду. Цей погляд широко поділявся багатьма аналітиками й професіоналами в галузі верховенства права, які розглядають сьогоднішні норми комплектації як губні.

6. Створення професійних установ державного рівня важливо для забезпечення стабільності

Слабість боснійської держави, відсутність прибутку, незалежного від автономних адміністративних одиниць – результат неправильного планування діяльності.

Експлуатований належним чином цей вакуум фактично міг забезпечити можливість створення нових державних установ на порожньому місці, що не припускало асиміляції персоналу, залежного від домінуючих владних еліт. Лише деякі державні установи, що дійсно функціонують (наприклад, Конституційний Суд), були набагато більш професійними, ніж керуючі установи на рівні юридичної особи (організації) або нижче. Протягом тривалого часу було розпочато низку погоджених зусиль, спрямованих на розвиток державних установ у Боснії. Державна прикордонна служба й Суд БіГ, включаючи його спеціальні палати, є ще одним підтвердженням цієї тенденції.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу
  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави