Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

Забезпечення інформаційної безпеки держави

Під час війни в Донбасі Україна має справу не просто з ворожою російською пропагандою, а з тим, що фахівці у сфері інформації справедливо характеризують як "війну смислів". Для ретрансляції цих смислів задіяно всю безліч каналів донесення інформації. Основним структурним елементом у цій війні стають симулякри – образи того, чого в реальності не існує. Прикладом таких симулякрів є: "фашисти", "звірства каральних батальйонів", "розіп'яті хлопчики", використання Україною заборонених озброєнь. Стратегічна мета експлуатації цих симулякрів – замінити об'єктивне уявлення цільових груп про характер конфлікту "інформаційними фантомами", необхідними агресору.

При цьому інформаційний фронт "гібридної війни" розгортається відразу за кількома напрямами: 1) серед населення в зоні конфлікту; 2) серед населення країни, проти якої здійснюється агресія, однак територія якої не охоплена конфліктом; 3) серед громадян країни-агресора і 4) серед міжнародної спільноти. Російська Федерація розгорнула один з фронтів "гібридної війни проти громадян своєї держави, формуючи там модель поведінки, яка багато в чому відповідає меседжам федеральної преси".

Небажання значної кількості громадян Росії подивитися на речі з іншої точки зору обумовлено і страхом виникнення когнітивного дисонансу між дійсністю, що формується російськими ЗМІ, і реальними подіями. Так що багато в чому про росіян дійсно можна сказати як про народ, який "першим пав під натиском власного телебачення".

Важливим транскордонним простором ведення інформаційного протиборства стала мережа Інтернет. Різні реальні та віртуальні "хактівісти", "кіберпартизани", "кіберополчення", а також спеціальні підрозділи різних відомств безпеки для ведення протистояння в кіберпросторі – всі вони стають важливим елементом кібератак, а також проведення спеціальних психологічних операцій в соціальних мережах та мережі Інтернет в цілому.

В. Горбулін, радник президента України, директор Національного інституту стратегічних досліджень

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: zn.ua/UKRAINE/rossiya-vedet-protiv- ukrainy-voynu-smyslov-s-ispolzovaniem-simulyakrov-gorbulin-16498l_.html

Платонівську теорію симулякра критично відтворив Ж. Дельоз у статті "Скинути платонізм". Симулякр представлявся Ж. Дельозом не просто виродженою копією, а сутністю, в якій є позитивна сила, що заперечує і оригінал, і копію, і модель, і репродукцію. Цю ідею Ж. Дельоз застосував до естетики і художньої творчості. Ж. Бодрійяр переніс її зі сфери чистої онтології та естетики в опис сучасної соціальної реальності, давши таке визначення симулякру: "Це зовсім не те, що приховує собою істину, – це істина, яка приховує, що її немає. Симулякр є істина".

В Інтернеті знаходить своє втілення парадоксальна для реальності ситуація, яку Ж. Бодріяр назвав "прецесією симулякрів": "Територія більше не передує карті і не переживає її. Відтепер сама карта передує території – прецесія симулякрів, – саме вона породжує територію". Метод картографування стає одним з провідних дослідницьких методів піару. Він дозволяє розглянути наступні аспекти організації піар-кампаній: візуалізація нерівномірного поширення акції; створення мапи щільності аудиторії, на яку розрахована піар-акція; визначення найбільш складної частини отримувачів піар-програм і її щільність; картографування даних про проходження піар- акцій, використаних в засобах комунікації та ін.

5. Від дослідження тексту теоретики постмодернізму приходять до дослідження "внутрішніх" кордонів культури. "Поява інтелектуалів, не ідентифікують себе з європейської або американської домінантою, відкрило додаткові виміри дослідження і політичного вибору" (Ж. Бодріяр).

Постмодерністська стратегія передбачає зняття фундаментальних опозицій, що мають регулюючу силу щодо культурного розвитку і одночасно визначають позиції культури в межах простору, часу і власності. "Стосовно простору виділяються опозиції "центр – периферія" ("столиця – провінція", "колонія – метрополія"), що передбачають наявність певного "ядра" культури і можливості класифікації за ступенем близькості чи видалення від нього. Щодо часу на перший план виходять пари "застаріле – актуальне", "відоме (банальне) – нове", "вичерпане – перспективне"; "своє – чуже", "елітарне (сакральне) – масове (профане)", "оригінальне – запозичене (плагіат, цитата)" (Ж. Бодріяр).

Американські служби по зв'язках із громадськістю активно використовують військову культуру, традиції та історію для формування почуття патріотизму, рекламування військової служби. Прикладом таких взаємозв'язків може послужити святкування 50-річчя ВПС США, що стало глобальної піар-акцією.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів
  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави