Стратеги корпоративного іміджу

Забезпечення інформаційної безпеки держави

Стратегія – узагальнююча модель дій, необхідних для досягнення поставлених цілей. Ідея стратегічного мислення виникла у воєнному мистецтві (від др.-грец. στρατηγία, – мистецтво полководця) і трактувалася як наука про ведення війни, одна з галузей мистецтва війни.

Автором першої теоретичної праці про воєнну стратегію вважається китайський історик і мислитель IV століття до нашої ери Сунь-Цзи, що написав відомий трактат "Мистецтво війни". Сунь-Цзи виокремив чотири елементи стратегії: Я, ВІН, Небо (час), Земля (простір). Позиція Іншого є основною для будь-якого стратегічного мислення у випадку війни. Інший – це супротивник, у випадку іміджбілдингу – цільова аудиторія. "Якщо знаєш його і знаєш себе, перемога недалека, якщо знаєш ще при цьому Небо й знаєш Землю, перемога забезпечена повністю". "Якщо знаєш його та знаєш себе, то борися хоч сто разів, небезпеки не буде; якщо знаєш себе, але не знаєш його, один раз переможеш, інший раз зазнаєш поразки; якщо не знаєш ні себе, ні його, щораз, коли будеш боротися, будеш зазнавати поразки".

Пізніше (І століття до нашої ери) римський політичний діяч, полководець і письменник Секст Юлій Фронтін написав працю "Стратегеми", або "Вєнні хитрощі", де впорядкував тактичні та психологічні прийоми, використані в конкретних випадках древніми й сучасними авторами – правителями та воєначальниками. Причому ці прийоми не були обдумані заздалегідь під час стратегічного планування, а були застосовані через раптово виниклі несприятливі обставини з метою уникнення їх або навіть використання собі на користь.

Стратегії воєнного мистецтва можуть бути проектовані в теорію соціальних комунікацій і використані в іміджбілдингу інститутів сектору безпеки та оборони. Так, просторове обмеження воєн у Середньовіччі, нерішучість дій учасників, відсутність централізованого стратегічного керівництва можуть бути зіставлені з кампаніями із формування корпоративного іміджу, де не визначені місія, мета і бачення. Скоординований стратегічний наступ на більшу глибину подібний стратегії наступу по всьому фронту, коли для формування корпоративного іміджу підключаються всі можливі ресурси, задіюються всі ЗМК, іміджеві повідомлення спрямовуються на максимальну кількість цільових аудиторій тощо.

У XVII-XVIII століттях європейські армії прагнули виграти війну шляхом митецького маневрування на комунікаціях супротивника, утрудняючи тим самим пересування його військ, а також шляхом блокади й захоплення ворожих фортець. Така кордонна стратегія припускала розгортання основних угруповань військ уздовж кордонів держави й створення системи фортець для прикриття території країни й відбиття агресії. У теорії комунікації ці стратегії отримали назву оточення супротивника й інформаційна блокада.

Пізніше Наполеон І, полководці П. Румянцев та О. Суворов досягали стратегічних цілей рішучим наступом, сміливим маневром. Вони прагнули досягти перемоги над супротивником в одному генеральному бою. У другій половині XIX століття цю стратегію розробляли військові теоретики А. Шлиффен (Германія), котрий розвивав ідею розгрому супротивника першим ударом силами потужного стратегічного ешелону, та Ф. Фош (Франція), який основною формою стратегічних дій вважав наступ. У теорії комунікації ця стратегія отримала назву лиха кавалерійська атака.

Ситуація позиційний глухий кут була описано під час Першої світової війни, коли обидві сторони супротивників довгий час не могли знайти вихід із ситуації, що утворилася. У теорії соціальних комунікацій ситуація позиційний глухий кут дорівнюється відсутності дій з ребрендингу організації, коли старий імідж не відповідає запитам цільової аудиторії, а антикризову програму з формування іміджу ще не розроблено.

Нові можливості у використанні зброї в період Другої світової війни дозволили сформувати стратегії повітряної війни (Дж. Дуєв, Італія), танкової війни (Дж. Фуллер, Великобританія; Г. Гудеріан, Німеччина) і морської сили (Великобританія та США). В іміджбілдингу ці стратегії отримали спільну назву "наступ по всім фронтам". Розвиток інформаційних технологій призвів до появи концепції мережецентричної війни. У процесі формування корпоративного іміджу ці дії отримали назву wave-стратегії

До значимих стратегій корпоративного іміджбілдингу ІСБ слід віднести такі:

Стратегія фонової присутності (запропонована А. Уляновським) припускає максимальне видалення корпоративних повідомлень від зацікавленого сприйняття цільовими аудиторіями й виведення ІСБ та його підрозділів з фокусу уваги ЗМІ шляхом організації неяскравого, нецікавого комунікативного поля навколо суб'єкта іміджбілдингу. Подібні дії не припускають трансляції помилкової інформації. Підбираються факти, протилежні актуальній, цікавій, виразній інформації.

Стратегія відповідності репутації – одна з найбільш універсальних у сучасному корпоративному іміджбілдингу. У випадку використання цієї стратегії новий образ ІСБ не створюється, а коректується відповідно до наявного стану справ. Стратегія розрахована "на публічну політику й нагромадження запасу доброзичливості суспільної думки (пабліцитний капітал), що допомагає в кризових ситуаціях" (А. Уляновський).

Стратегія привабливості припускає дзеркальне відбиття потреб суспільства в корпоративному іміджі. Із цією метою використовують випереджальні дослідження, моніторинг суспільної думки. Стратегія є різновидом суспільного договору – ІСБ постійно робить внесок у життя суспільства, чим викликає нейтральну доброзичливість. Наприклад, цінності ІСБ сприймаються як бренди віри, у яких представники громадянського суспільства впізнають свої цінності.

Стратегія "status quo" (виняткової активності в кризах) припускає, що сукупні зміни іміджу відбуваються в момент кризи, що є відправною позицією у виборі сценарію майбутнього розвитку ІСБ або його підрозділу. Проходження кризи переводить ІСБ на новий рівень розвитку та відкриває шлях для нового сценарію.

А. Ротовський розглядає стратегії прикладного іміджбілдингу, засновані на реальних ресурсах іміджу. На практиці ці стратегії застосовуються як одночасно, так і окремо. Для формування іміджу ІСБ ці стратегії можуть бути використані в такому трактуванні:

Стратегія лідерства за категорією базується на тому, що спільнота наділяє лідера бажаними якостями. Для цієї стратегії важливо, щоб лідер виявив якості, привабливі для аудиторії, ініціювавши значиму подію. Навіть якщо в лідера й ІСБ (або його підрозділу) не було належного авторитету, і ставлення до них у суспільстві склалося скептичне, то реальне лідерське поводження здатне перебороти негативні сприйняття.

Стратегія просування іміджу в контексті просування актуальної ідеі-мріі спрямована на формування ідейного лідерства. ІСБ (підрозділу) починає реалізовувати яскраву ідею, що відповідає очікуванням аудиторії. "Це може бути ідея-мрія, не реалізована в цей момент і тому притягальна, оскільки дозволяє цілеспрямовано формувати "високий" по шкалі цінностей цільової аудиторії імідж" (А. Ротовський).

Стратегія просування іміджу через лідерство по якості грунтується на тому, що якість роботи ІСБ (його підрозділів) і співробітників становлять цінність для громадянського суспільства. "Акцентуючи увагу на факті лідерства суб'єкта іміджу за певною якісною позицією, ми тим самим наділяємо його здатністю задовольняти певні, нематеріальні, "високі" потреби цільових аудиторій – потреби значимості, престижу, належності до групи тощо" (А. Ротовський).

Стратегія просування іміджу по контрасту з контекстом ґрунтується на властивості людини відмічати об'єкти, які виділяються на тлі інших. Для реалізації цієї стратегії необхідно використовувати події й характеристики, які допомагають виділитися суб'єкту іміджбілдингу з розряду інших. Використання цієї стратегії може мати й негативні наслідки: прагнення виділитися будь-якою ціною, зокрема на основі екстраординарних подій, забезпечує негативне сприйняття суб'єкта.

Деякі стратегії корпоративного іміджбілдингу були застосовані під час реформування секторів безпеки постконфліктних країн. Так, у колективній монографії "Після інтервенції", підготовленій міжнародними експертами, було представлено стратегічне бачення постконфліктного реформування сектору безпеки на прикладі реформаційних процесів Боснії.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стратеги корпоративного іміджу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу
  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави