Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

Забезпечення інформаційної безпеки держави

Інформація, котра створюється, споживається і така, що зберігається в процесі функціонування і взаємодії соціальних, технічних та організаційно- технічних систем одна з одною а також із зовнішнім середовищем (найчастіше це одне й теж), росіянами розділена на два основні види: внутрішню і зовнішню.

Внутрішня інформація – це структурна інформація або така, що призначена для перетворення, – остання назва адекватна для приватного виду російських організаційно-технічних структур – автоматичних систем управління – АСУ. Внутрішня структурна інформація створюється, споживається і розповсюджується самою системою. Її використання санкціоноване лише для внутрішнього споживання, тобто для управління елементами та підсистемами, забезпечення основного і допоміжних виробничих процесів тощо. Зазначену інформацію містять масиви інформаційних даних, тобто це документи і файли, не призначені для передачі в зовнішнє середовище.

Зовнішня інформація циркулює по каналах обміну з іншими системами, в сукупності складовими зовнішнього середовища. В процесі інформаційного обміну із зовнішнім середовищем може брати участь інформація, котра є основним продуктом діяльності системи, також контрольна інформація про стан системи (фінансова, звітна, планова і т. ін.), правова і нормативна інформація, котра регламентує умови функціонування системи, рекламна інформація і т. ін. У низці випадків до зовнішньої інформації іноді відноситься й внутрішня, до якої здійснюється несанкціонований доступ за допомогою технічних каналів витоку.

Російські вчені та провідні фахівці зазначають, що інформації притаманні наступні властивості. Доступність (якщо інформація міститься на інформаційному носієві). Необхідно захищати матеріальні носії інформації, оскільки за їх допомогою можна забезпечити матеріальні об'єкти та людей. Цінність інформації визначається ступенем її корисності для власника. Володіння дійсною (достовірною) інформацією дає її власникові певні переваги. Істинною або достовірною є та інформація, яка з достатньою точністю для власника (користувача) відображає об'єкти та процеси навколишнього світу в певних часових і просторових рамках. Спотворена інформація не представляє дійсність (недостовірна інформація), тому може завдати власникові значного матеріального і морального збитку. Якщо інформація спотворена умисно, то її називають дезінформацією. Об'єм визначає кількісну характеристику інформації. Основними методами визначення об'єму інформації, на думку росіян, є: комбінаторний, статистичний, алгоритмічний та метричний. Всі ці методи виходять з принципу різноманітності станів інформаційної системи.

Юридичними аспектами організаційно-правового забезпечення захисту інформації російськими фахівцями визначається сукупність законів та інших нормативно-правових актів, за допомогою яких мають досягатися наступні цілі: 1) всі правила захисту інформації є обов'язковими для дотримання всіма особами, які мають відношення до конфіденційної інформації; 2) узаконюються всі заходи відповідальності за порушення правил захисту інформації; 3) узаконюються (набувають юридичної сили) техніко-математичні рішення щодо питань організаційно-правового забезпечення захисту інформації; 4) узаконюються процесуальні процедури вирішення ситуаційу котрі виникають у процесі функціонування системи захисту. Основні положення правового забезпечення захисту інформації наведені в Доктрині інформаційної безпеки РФ, а також в інших законодавчих актах Росії.

Інформаційні ресурси держави в найпершому наближенні можуть бути розподілені на три великі групи: 1) відкрита інформація – на розповсюдження і використання якої немає ніяких обмежень; 2) запатентована інформація – охороняється внутрідержавним законодавством або міжнародними угодами як об'єкт інтелектуальної власності; 3) інформація, котра захищається її власником та/або володільцем за допомогою відпрацьованих механізмів захисту державної, комерційної або іншої охороняємої таємниці; до цього виду відносять, зазвичай, інформацію, невідому іншим особам, яка або не може бути запатентована, або умисно не патентується з метою уникнення або зменшення ризику заволодіння нею суперниками чи конкурентами.

До захищаємої інформації в РФ фахівці відносять: По-перше, секретну інформацію. До секретної інформації нині прийнято відносити відомості, котрі містять державну таємницю. По-друге, конфіденційну інформацію. До цього виду відносить інформацію, котру захищають, тобто відомості, котрі, зазвичай, містять комерційну таємницю, а також таємницю, котра стосується особистого (неслужбовою) життя і діяльності громадян. Таким чином, під інформацією, котра знаходиться під захистом, розуміють відомості, на використання і розповсюдження яких введені обмеження їх власником чи володільцем, а також котра характеризуються поняттям "таємниця", тобто не для широкого поширення або обмеженого доступу. Під таємницею в органах державної влади та управління розуміються документи, котрі містять відомості, які приховуються від сторонніх; тобто ті відомості, які доступні та відомі визначеному, обмеженому колу громадян, визначеним посадовим особам. Інакше кажучи, ті відомості, які не підлягають розголошенню стороннім й складають таємницю.

Засекречування державою певних відомостей – основний напрям використання цього поняття для позначення процедури (порядку) приховування цих відомостей від конкурентів, суперників, потенційних супротивників, що дає володільцю можливість успішно вирішувати життєво важливі питання в області оборони держави, політичних, науково-технічних та інших проблем з меншими витратами сил і коштів.

Засекречувати інформацію мають право органи влади, управління і посадові особи, наділені відповідними повноваженнями, які: 1) здійснюють політику держави в області захисту інформації; 2) визначають категорії відомостей, котрі підлягають захисту і, відповідно, засекречуванню, та закріплюють це в законодавчих актах; 3) розробляють переліки відомостей, які підлягають засекречуванню; 4) визначають ступень секретності документів, виробів, робіт і відомостей та проставляють на носіях інформації відповідні грифи секретності, котрі захищають ці відомості.

Розсекречування конфіденційної та секретної інформації, робіт, документів, виробів – це діяльність підприємств щодо зняття (часткового або повного) обмеження на доступ до раніше засекреченої інформації, на доступ до її носіїв, котре викликається вимогами законів і об'єктивними чинниками: 1) зміною міжнародної та внутрідержавної обстановки; 2) появою більш доконаних видів визначеної техніки; 3) зняттям виробів з виробництва; 4) передачею (продажем) в цивільне господарство науково-технічних рішень оборонного характеру; 5) продажем виробу за кордон тощо, а також 6) узяттям державою на себе міжнародних зобов 'язань щодо відкритого обміну відомостями, котрі відносяться в РФ до державної таємниці. Російські експерти вважають, що інформація має залишатися секретною або конфіденційною до тих пір, поки цього вимагають інтереси національної безпеки або конкурентної комерційної діяльності підприємства.

Федеральним законом "Про інформацію, інформатизацію і захист інформації" (від 25.01.1995 р. №24-ФЗ) гарантує право власника інформації на її використання та захист від несанкціонованого доступу до неї інших осіб (організацій). Якщо доступ до інформації обмежується, то така інформація є конфіденційною. Зазначена інформація може містити державну або комерційну таємницю. Комерційну таємницю можуть містити відомості, котрі належать приватній особі, фірмі, корпорації тощо. Державну таємницю можуть містити відомості, котрі належать державі (державній установі).

Відповідно до Закону РФ "Про державну таємницю" (від 21.07.1993 р. №5485-1) відомостями, котрі представляють цінність для держави, може бути привласнений один із трьох можливих ступенів секретності. В порядку зростання цінності (важливості) інформації їй може бути наданий ступінь (гриф) секретості: "таємно", "цілком таємно" або "особливої важливості". У державних установах менш важливій інформації може надаватися гриф "для службового користування".

Для позначення цінності конфіденційної комерційної інформації використовують три категорії: "комерційна таємниця – суворо конфіденційно"; "комерційна таємниця – конфіденційно"; "комерційна таємниця". На практиці використовуєтьсяй інший підхід до градації цінності комерційної інформації: "суворо конфіденційно – суворий облік"; "суворо конфіденційно"; "конфіденційно".

Інформація як будь-який товар, на думку росіян, має собівартість, яка визначається витратами на її отримання. Собівартість залежить від вибору шляхів отримання інформації та мінімізації витрат при добуванні необхідних відомостей вибраним шляхом. Інформація здобувається з метою отримання прибутку або переваг перед конкурентами, супротивниками, ворогами. Для цього інформація: 1) продається на ринку; 2) упроваджується у виробництво для отримання нових технологій та товарів, котрі приносять прибуток; 3) використовується в наукових дослідженнях; 4) дозволяє ухвалювати оптимальні рішення в управлінні.

Як предмет захисту інформація, яка зберігається (оброблена і передана в комунікаційні системи), має наступні особливості: 1) подвійне уявлення пропочаткову (первинну) імформацію у середині системи незалежно від фізичної суті носіїв; 2) високий ступінь автоматизації обробки та передачі; 3) концентрацію великого об'єму інформації в комунікаційних системах.

Державна система забезпечення інформаційної безпеки у сфері захисту інформації обмеженого доступу, на думку російських безпекознавців-доктриналістів, створюється для вирішення наступних проблем, котрі вимагають державної законодавчої підтримки: 1) захисту персональних даних; 2) боротьби з комп'ютерною злочинністю, у першу

чергу у фінансовій сфері; 3) захисту комерційної, банківської, службової таємниці та забезпечення сприятливих умов для підприємницької діяльності; 4) захисту державної таємниці та інших державних секретів; 5) створення системи взаємних фінансових розрахунків в електронній формі з елементами цифрового підпису; 6) забезпечення безпеки АСУ потенційно небезпечних виробництв; 7) страхування інформації та інформаційних систем; 8) сертифікації і ліцензуванняу сфері безпеки; 9) контролю ефективності безпеки в функціонуванні інформаційних систем; 10) організації взаємодії у сфері захисту даних з державами-членами СНД, ОДКБ, ШОС, БРІКС та іншими іноземними партнерами.

Особливості визначення відповідальності за порушення законодавства РФ в інформаційній сфері

За чинним законодавством РФ відповідальність за скоєні правопорушення в інформаційній сфері обумовлена у разі: 1 ) обмеження права на надання інформації; 2) порушення права громадян на безкоштовне отримання інформації; 3) приховування (ненадання) відомостей або інформації про обставини, котрі створюють небезпеку для життя або здоров'я людей; 4) опублікування відомостей, передбачених до оприлюднення законом; 5) неправомірного засекречування; 6) порушення вимог щодо складу відомостей, що надаються; 7) невчасного надання відомостей; 8) повідомлення помилкових (недостовірних) відомостей; 9) спотворення відомостей; 10) порушення вільного міжнародного інформаційного обміну.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії
  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави