Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

Забезпечення інформаційної безпеки держави

істотно реорганізована у 1984 р. і підпорядкована Відомству федерального канцлера: www. bundesnachrichlendienst. de/.

Головне завдання БНД – проведення зовнішньої розвідки за кордоном – розподіляється по трьох великих сферах агентурно-оперативної діяльності: Дотримання політичної та економічної інформації про зарубіжних державах (діючі особи, структури, процеси, розробки, "ноу-хау"), котрі мають політичне чи економічне значення для Німеччини. 2) аналіз і оцінка цих отриманих відомостей з метою надати в розпорядження осіб, які приймають рішення, кінцеві результати з інформацією про стан за кордоном процесах; 3) підготовка та проведення таємних оперативних заходів стратегічного характеру з надання вигідного прихованого впливу на іноземних партнерів, конкурентів, супротивників та ворогів ФРН.

Президенту БНД підпорядковуються вісім відділів, у п'ятьох з них функціональні обов'язки переважне місце відводиться інформаційна діяльність:

Відділ 1 – агентурно-оперативна розвідка – добування та придбання таємної інформації за допомогою "людських джерел", тобто агентури та інших конфідентів. У цьому планіпосольські та позадипломатичні резидентури як засекречені закордонні представництва БНД на території іноземних держав, об'єктів розвідувальних спрямувань, відіграють важливу роль у проведенні спеціальних операцій з підбору, вербувальної розробки, вербування джерел інформації, організації та забезпечення безпеки функціонування агентурних каналів зв'язку з ними з метою надійного і стабільного постачання розвідцентру та керівництва держави актуальною і своєчасною первинною розвідувальною інформацією.

Фахівці зазначають, що отримання інформації технічними методами рідко дає об'ємну та вичерпно повну картину певних подій, дій чи процесів. Лише за допомогою агентури можуть здобути своєчасно відомості про думки, плани, наміри, особливі нюанси про зародження, визрівання і початок активного етапу кризового процесу, чинники небезпек, приміром, про місце і роль особистостей, котрі стоять за лаштунками етнічні, релігійні та інших видів масових конфліктів, реальні причини нестабільності, соціальні та екологічні проблеми, а також, приміром, про нові досягнення в області технології, медицини, новітні концептуальні підходи до розробки озброєнь, котрі ще осмислюються в спеціалізованих технічних КДБ, тощо.

Відділ 2 – технічна розвідка – отриманням інформації за допомогою технічних засобів, зокрема за допомогою цілеспрямованої фільтрації міжнародних телекомунікаційних потоків, космічного зондування поверхні землі, контролю каналів дипломатичного зв'язку тощо.

БНД прагне, за допомогою стратегічного моніторингу телекомунікацій, отримати інформації з міжнародних інформаційних потоків про зарубіжні країни. З цією метою, супутниковій зв'язок перехоплюється за допомогою низки умов пошуку (які в Німеччині має бути дозволено заздалегідь так званою "G-10-Komission"). Відповідні цифри розподіляються наступним чином: з приблизно 10 мільйонів міжнародних зв'язків, які виходять із Німеччини кожен день, приблизно 800000 передаються через супутник. Майже 10% з них (75000) фільтруються через пошукову систему. Це обмеження не встановлене законом (в теоретичному плані до розгляду у Федеральному конституційному суді й ця цифра на 100% була б припустимою), але воно походить від технічних обмежень, зокрема обмежені можливостями швидко провести аналіз.

Зазначена діяльність БНД періодично стає предметом розгляду у Федеральному конституційному суді. Деталі, оприлюднені 21.11.2000 р. у ході судового процесу у поєднанні з показаннями Ернста Урлау, координатора спецслужб в Федеральному відомстві канцлера, свідчать про можливості федеральної розвідки отримувати розвідувальну інформацію шляхом перехоплення каналів супутникового зв'язку. Відомо, що до травня 2001 р. БНД мало санкцію лише на перехоплення міжнародного кабелю зв'язку, котрі проходять територією Німеччини. При необхідності на основі різних правових норм або наявності більшого числа аналітиків можливості БНД можуть бути розширеними. Так, моніторинг трафіку інформаційного потоку по кабелю підвищує статистичну вірогідність успіху, пороте, це не обов'язково досягається за рахунок кількості повідомлень, які можуть бути проаналізовані. Приклад БНД демонструє можливості та стратегію, які застосовують іноземні розвідки для контролю міжнародних каналів зв'язку.

Число використовуваних термінів пошуку також обмежений з технічних причин, а також необхідністю забезпечення швидкої авторизації. Проблема полягає в тому, необхідно сформувати раціональні суто формальних критеріїв пошуку: 1) сполуки, котрі використовуються іноземними громадянами або іноземними фірмами за кордоном; 2) визначити 2000 пошукових термінів в області ядерної зброї, 1000 – в області торгівлі зброєю, 500 – у сфері тероризму і 400 – у сфері незаконного обігу наркотиків. Проте, такий підхід виявився досить невдалим для пошуку інформації про тероризм і наркотрафік.

На практиці пошукова система перевіряє задане слово, котре використовується у факсі, телексі зв'язку. Автоматичне розпізнавання слів в голосових з'єднаннях поки не представляється можливим. Якщо умови пошуку не знайдено у технічному плані зв'язок автоматично потрапляє у відро для сміття. Одночасно він не може бути проаналізований через відсутність правової бази для цього. Кожен день п'ять або близько до цього абонентів входять у комунікаційні відносини, на які поширюються положення, котрі регламентують захист Конституції ФРН. Стратегічний моніторинг БНД спрямований на пошук ключів, на підставі яких базуватимуться подальші заходи з контролю і отриманню інформації. Вважається, що моніторинг всіх каналів міжнародного зв'язку не є адекватним і об'єктивно продуктивним. Поки що порушена проблема залишається для німецьких спецслужб відкритою.

Відділ 3 – інформаційно-аналітичний – являє собою підрозділом, котрий первинну оперативну інформацію перетворює безпосередньо в розвідувальну, а також виробляє нове (аналітичне) знання на підставі спеціальної розумової діяльності фахівців-аналітиків. Саме співробітники інформаційних та аналітичних підрозділів кожен день готують різного роду інформаційні повідомлення для урядових установ ФРН, тобто це заключна ланка ланцюга розвідувальної роботи. Потреби Федерального уряду трансформуються тут в розвідувальні завдання для агентурно-оперативних підрозділів. Отримані відкрито або таємним шляхом матеріали в цьому ж відділі зводяться воєдино, оцінюються і аналізуються. На підставі сукупності матеріалів готуються звіт про оперативну обстановку на певному напрямі міждержавних або міжнародних відносин, визначаються тенденції та прогнози їх розвитку. Підготовлені аналітичні звіти передаються Федеральному уряду та іншим урядовим установам.

Відділ 5 – агентурно-оперативна та інформаційно-аналітична розвідка процесів у сфері організованої злочинності та міжнародного тероризму. Створення такого підрозділу є реакцією БНД на збільшену потребу в уряді на інформацію про організовану злочинність і міжнародний тероризм. Даний відділ працює у тісному міжнародному контакті з іншими розвідками, органами безпеки та науковими установами іноземних держав, особливо НАТО і ЄС.

Відділ 6 – технічної підтримки – займається забезпеченням усіх відділів БНД широким асортиментом технічних послуг. Для виконання цього завданням співробітники відділу відстежують новітні технічні розробки та інновації у всьому світі, приміром, у таких сферах, як "техніка зв'язку", "обробка даних", "телекомунікації","хімічні та фізичні дослідження" тощо. Численні комп'ютерні програми, котрі використовуються в БНД, приміром, багато в чому розроблені цим відділом і стали частиною внутрішньовідомчих програм досліджень і розробки розвідувальної техніки.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)
  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави