ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

Забезпечення інформаційної безпеки держави

У значній кількості офіційних документів США, зокрема в Доповіді комісії з національної оборони ("Transforming Defense National Security in the 21-st Century, Report of the National Defense Panel")[1], констатується, що "проблеми XXI століття будуть якісно і кількісно відмінними від тих, які були характерними для періоду холодної війни, у зв'язку з чим стануть необхідними докорінні зміни інститутів національної безпеки, воєнної стратегії та підходів до питань оборони до 2020 року".

Головною стратегічною метою держави Комітет начальників штабів США визначає "всеосяжне панування", основною складовою досягнення якого визначається інформаційне домінування в усіх сферах: воєнній, фінансовій, торгівельній, психологічній, юридичній та інших.

Відповідно до заяв експертів корпорації RAND інформаційна стратегія поки що залишається поняттям, яке важко достатньо чітко визначити. Однак, в США в процесі виникнення та розвитку новітніх інформаційних технологій, формування та становлення інформаційного суспільства було сформульовано декілька підходів щодо ЗІБ держави.

Одна з моделей передбачала створення значної переваги держави (потенційного ініціатора ІВ) в наступальних видах озброєнь, у знешкодженні систем захисту держави-супротивника засобами інформаційного впливу, координації дій із союзними державами з використаннями визначених засобів інформаційної зброї для ідентифікації будь-яких джерел і типів інформаційних загроз. Практичне втілення цієї моделі спостерігалося під час проведення інформаційної операції "Союзницька сила" (1999 р.), яку США та інші держави-члени НАТО здійснили проти Союзної Федеративної Республіки Югославія.

Інша модель, яка розглядалась в політичних колах США, передбачала наявність кількох держав-інфолідерів та потенційного протиборства між ними, визначення фактору стримування експансії інформаційних загроз, а в перспективі – забезпечення домінування США у сфері міжнародної ІБ з можливостями значного впливу на глобальну інфосферу та переважного права вирішення проблем глобального світового порядку.

Дослідження ЦРУ США періоду 1990-х років визначали основними джерелами загроз для США в кіберпросторі тільки дві держави – Росію і Китай. У військовій доктрині збройних сил США (Концепція "Force XXI" 1996 р.), було запропоновано дві складові театру воєнних дій – традиційний простір і кіберпростір, основними об'єктами впливу, крім відомих у теорії війн, стали інформаційна інфраструктура і соціопсихологічна сфера (human network) потенційного супротивника. Експерти США відзначають – на сучасному етапі понад 30 держав світу планують та втілюють стратегію різних видів інформаційних операцій, а держави, що конфронтують зі США, включають ІВ до своїх воєнних доктрин[2].

Разом з тим, серед численних аналітичних розробок у сфері ІБ на найбільшу увагу заслуговує концепція Джозефа С. Ная та Уільяма А. Оуенса, яка передбачає створення абсолютної системи захисту США як держави- інфолідера проти будь-якого виду наступальної інформаційної зброї, що обумовлює об'єктивні переваги в потенційній ІВ, змушує інші держави шукати альянсу у військово-інформаційних діях з державою-інфолідером. При цьому може бути використано систему жорсткого контролю над інформаційним озброєнням противника на підставі потенційних міжнародних документів з ІБ.

Зокрема, у дослідженні Дж. Ная та У. Оуенса "America's Information Edge: the Nature of Power" (1996 p.) стверджується провідна роль США в інформаційній революції, тобто у використанні найважливіших засобів комунікації та інформаційних технологій (супутникового стеження, прямого мовлення, надпотужних комп'ютерів, унікальних можливостей в інтегруванні складних інформаційних систем), а також у проведенні політики стримування і нейтралізації традиційних воєнних загроз та нових видів озброєнь[3].

Автори дослідження зазначають, що у сучасному світі, детрансформовано поняття "ядерної парасольки" та стратегії неядерного стримування, наявність інформаційних переваг обумовлює збереження світового лідерства за допомогою нових засобів впливу та закріплення домінуючої ролі в альянсах і тимчасових коаліціях. В роботі підкреслюється, що інформаційне лідерство посилює ефект американської дипломатії як інструменту "м'якої сили", створює широкі можливості для використання інформаційних ресурсів у конструктивному діалозі із потенційними супротивниками – Китаєм, Індією, Росією та іншими інформаційно- розвинутими державами – з проблем міжнародної безпеки. Водночас таке інфолідерство США забезпечує протидію нарощуванню інформаційних озброєнь в потенційно агресивних країнах (Іран, Ірак, Пакистан).

Наявні переваги США в інформаційній сфері, на думку цих дослідників, сприятимуть запобіганню та врегулюванню регіональних конфліктів, вирішенню проблем, пов'язаних із глобальними загрозами, які виникли після закінчення "холодної війни": міжнародною злочинністю, тероризмом, поширенням зброї масового ураження, глобальною екологічною деградацією.

Концепція ж глобальної ІБ з точки зору забезпечення політичних інтересів США полягає у впровадженні доктрини "інформаційної парасольки", яка має замінити доктрину "ядерної парасольки", на основі взаємовигідного обміну інформацією різного характеру (переважно військового) для міжнародного співробітництва і підтримання миру.

Таким чином, наукові та громадські дискусії щодо теми ІБ в американському суспільстві призвели до того, що переважна більшість робіт за останні роки згрупувалася навколо двох основних напрямів. Перший напрям – технологічний: у цих роботах обговорюються проблеми ІБ і захисту інформації в комп'ютерних системах та комп'ютерних мережах.

Ключові питання, які постають в даному контексті, базуються на сукупності існуючих та потенційних загроз інформаційній інфраструктурі США, здатних привести до реалізації різних форм атак, цілеспрямованих акцій з використанням кіберпростору. Дослідники, які є прихильниками цього напряму, стурбовані, насамперед тим, як захиститися від подібних атак, що можуть реалізовуватися ворожими щодо США режимами, терористами і злочинцями, а також тим, як використовувати наявні у кіберпросторі можливості для протидії цим загрозам.

Другий напрям розгляду цієї проблеми складають підходи, пов'язані з політичним та ідеологічним змістом процесів інформатизації. В такому розумінні інформаційна стратегія розглядається як засіб використання "м'якої сили" з метою поширення "американських ідеалів демократії" серед інших народів та держав. Дебати за цим напрямом ведуться головним чином щодо переваг, які можуть бути отримані в результаті відкриття і розподілу американських інформаційних ресурсів та інформаційної інфраструктури із союзниками й іншими державами в таких сферах, як формування коаліцій держав та розвідка. Крім того, одночасно акцентується увага на ролі засобів масової інформації й глобальної мережі Internet у формуванні громадської думки.

На думку експертів RAND, захист національної інформаційної інфраструктури повинен бути пріоритетним напрямом діяльності американського державного і приватного сектору, але така позиція є далекою від адекватної відповіді на нові виклики, навіть для розвитку технологічного виміру як основи для створення інформаційної стратегії. Аналітики повинні розглядати проблему захисту інфраструктури більш широко, повніше бачити всі погрози в кіберпросторі, а не лише зважати на її технологічну уразливість.

Результати досліджень, отримані протягом останніх років за цією проблематикою, викладені в звіті RAND/MR-1033-OSD "The Emergency of Noopolitik: Toward an American Informational Strategy"[4] дозволили експертам корпорації RAND зробити висновки про те, що традиційна стратегія на сучасному етапі зазнає глибоких і докорінних змін. Експерти в сфері ІБ нещодавно прогнозували потенціал держав-опонентів у просторі, що включав три основних виміри – політичні, економічні і військові можливості держави. Сьогодні, завдяки "інформаційній революції" вони стали свідками народження нової сфери – "інформаційної стратегії". І хоча цей напрямок ще не до кінця сформовано, можна передбачити, що він приведе до перегляду основних понять у сфері національної безпеки.

Таким чином, розглядаючи еволюцію підходів до місця і значення інформаційної складової в забезпеченні національної безпеки США, можна дійти висновків, що трансформація суспільства під впливом інформаційних технологій спричинила необхідність перегляду поняття ІБ як ключової ланки системи національної безпеки в США та появу нових підходів та моделей щодо її забезпечення з їх подальшим практичним втіленням.

Перша модель – створення значної переваги в наступальних видах озброєнь США, як потенційного ініціатора ІВ, шляхом знешкодження систем захисту держави-противника засобами інформаційного впливу (операція "Союзницька сила" 1999 р., СФРЮ);

Друга модель – існування кількох держав-інфолідерів та потенційного протиборства між ними з подальшим забезпеченням домінування США і можливістю впливу на світову інформаційну систему, де основним джерелом загроз для США виступають Росія та Китай.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США
  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави