Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

Забезпечення інформаційної безпеки держави

Завдання захисту національної інформаційної інфраструктури входить також до компетенції "розвідувального співтовариства США", яке об'єднує низку самостійних спецслужб та підрозділів федеральних міністерств та відомств держави: Центральне розвідувальне управління (ЦРУ), Агентство національної безпеки (АНБ), Федеральне бюро розслідувань (ФБР), Міністерство внутрішньої безпеки (МВБ), Розвідувальне управління Міністерства оборони (РУМО) та управління розвідки різних видів збройних сил (військово-повітряних, військово-морських, сухопутних сил та морської піхоти США), Національне управління геопросторової розвідки (НУГР), Національне управління повітряно-космічної розвідки (НУПКР), Відділ розвідки та аналізу Міністерства фінансів, Управління розвідки і досліджень Державного департаменту, Розвідувальний відділ Міністерства енергетики, Розвідувальне управління Берегової охорони США, Відділ розвідки та безпеки Служби контролю за обігом наркотиків.

Ці організації забезпечують Президента та Раду національної безпеки США інформацією, необхідною для прийняття рішень в сфері зовнішньої, військової та економічної політики. Окрім цього вони мають "права та відповідні повноваження збирати данні про форми, методи та засоби ведення інформаційної війни за кордоном" з метою усунення загроз та припинення посягань на ІБ США.

Координацію діяльності розвідувального співтовариства США, у тому числі в сфері ЗІБ країни, на сучасному етапі здійснює директор національної розвідки (ДНР), який має свій апарат службовців та систему аналітичних підрозділів.

Відповідно здобута інформація, що має загальнодержавне значення, після проведення її внутрішньовідомчої обробки, спрямовується до апарату директора національної розвідки (ДНР). Тут вона передається до спеціальних розвідувальних центрів, які ДНР уповноважений створювати власним рішенням відповідно до поточних завдань (на сучасному етапі функціонують національний антитерористичний центр і національний центр по нерозповсюдженню зброї масового знищення).

У цих центрах, укомплектованих досвідченими аналітиками з різних структур розвідувального співтовариства, інформація, отримана з різних джерел, акумулюється, систематизується, додатково аналізується й в узагальненому вигляді передається ДНР. Директор робить остаточний підсумок спільної роботи та висновки, які в подальшому доповідаються ним Президенту США. Завдяки такій схемі обробки розвідувальних даних істотно зменшується ймовірність ухвалення помилкового рішення. Таким чином існуючі в розпорядженні кожного відомства власні, деякою мірою могутні сили й засоби розвідки працюють не тільки на задоволення власних відомчих потреб, але й на інтереси інформаційного забезпечення всієї системи державної влади США загалом.

Розглянемо чисельність, структуру та компетенцію тих з них, які мають найближче відношення до процесу ЗІБ США.

Центральне розвідувальне управління (ЦРУ) було створене в 1947 році. ЦРУ включає чотири головних управління: інформації, науки й техніки, адміністративне й таємних операцій. Крім того, у його складі є ще понад 10 окремих підрозділів забезпечення діяльності спецслужби в цілому. Підготовка співробітників ЦРУ ведеться на армійській базі Кемп-Пірі (штат Вірджінія) і в навчальному центрі в Харвей-Пойнт (штат Північна Кароліна).

ЦРУ забезпечує керівництво держави й військове командування США розвідувальною інформацією із-за кордону, координуючи зусилля інших відомств в сфері збору розвідувальних даних за кордоном. В останні роки ЦРУ зробило особливу ставку на посилення людського фактору в збиранні розвідувальних даних через слабість агентурної мережі ЦРУ за кордоном, особливо в мусульманських країнах, що підтвердили події 11 вересня 2001 року та війни в Іраку й Афганістані.

Загалом національна політика США в сфері захисту інформації формується Агентством національної безпеки (АНБ). Агентство національної безпеки (АНБ) США є найбільш потужною у світі організацією, що здобуває інформацію технічними засобами. До складу АНБ входять три основних підрозділи: Управління радіорозвідувальних операцій (включає низку периферійних пунктів радіоперехоплення в різних частинах світу), Управління захисту комунікацій і Управління наукових досліджень. Також АНБ має в своєму розпорядженні один з найбільших у США центрів обробки даних.

Для вирішення найбільш складних завдань АНБ США додатково залучає кращі науково-дослідницькі установи країни. За контрактами з АНБ співпрацює кілька десятків найвідоміших американських фірм, що займають передові позиції в галузі елекіроніки, фізики, комп'ютерної техніки.

За роки свого існування АНБ створило складну, добре врегульовану систему здобування інформації від її перехоплення до криптографічного аналізу, аналізу потоку повідомлень та відкритого тексту. АНБ займається радіоперехопленням, електронною розвідкою, захистом урядової інформації, а також питаннями криптографічного захисту інформації та мереж зв'язку.

Зокрема, структурами АНБ здійснюється контроль теле- та радіо-ефіру, телефонних, комп'ютерних, факсових апаратів, радарів і будь-яких інших випромінюючих систем, дротових, радіорелейних та кабельних мереж зв'язку, незалежно від їх державної належності. Здійснюється перехоплення з дипломатичних, військово-дипломатичних, військових, комерційних та інших каналів зв'язку. Окрім того, АНБ забезпечує шифрування, дешифрування, захист інформації держустанов, у т.ч. забезпечення безпеки ліній зв'язку, закритої переписки державних установ, розшифровування й розробка шифрів, а також прослуховування потенційно ворожих комунікацій, включаючи телефон, радіо й Інтернет.

Вважається, що АНБ контролює та координує разом із партнерськими спецслужбами англомовних держав функціонування найбільшої глобальної системи стеження "Ешелон"[1].

У лютому 2009 року, з метою запобігання можливості "зламу" урядових комп'ютерних мереж, було розширено повноваження Агентства національної безпеки США щодо контролю над кіберпростором США (з наданням можливості втручатися в мережні системи федеральних та місцевих адміністрацій).

Федеральне бюро розслідувань (ФБР) – організаційно входить до складу Міністерства юстиції США, користується відносною самостійністю й поєднує в собі виконання функцій контррозвідки, політичної поліції й карного розшуку на федеральному рівні. До складу ФБР входять: Розвідувальне управління, Головне управління по боротьбі з тероризмом, а також низка інших підрозділів, які забезпечують діяльність ФБР як правоохоронного органу.

ФБР відповідно до покладених на нього завдань здобуває розвідувальну інформацію, використовуючи наявні в його розпорядженні гласні та негласні засоби, як на території США так і за кордоном. Окрім того, ФБР займається забезпеченням внутрішньої безпеки, здійснює протидію іноземним розвідкам, транснаціональній злочинності, наркобізнесу та тероризму. Зокрема, бюро здійснює перевірку лояльності громадян, що вступають на державну службу, оформлення допусків до роботи із секретними документами в урядових закладах і приватному секторі, періодичний контроль благонадійності громадян.

Фактично на сучасному етапі ФБР сполучає у своїй діяльності із ЗІБ США два головних напрямки: правоохоронний та антитерористичний.

Ведучи боротьбу з корупцією, злочинністю "білих комірців" в особливо великих розмірах, порушеннями цивільних прав тощо, ФБР одночасно здійснює розвідувальну та контррозвідувальну діяльність для захисту США від зовнішніх та внутрішніх терористичних та інших загроз національній безпеці країни. На ФБР також покладене завдання протидії шпигунству на території США.

Проведення розвідувальної діяльності у складі ФБР забезпечує Розвідувальне управління Федерального бюро розслідувань. На нього покладено завдання забезпечувати керівництво бюро інформацією щодо виконання операцій, проведених підрозділами ФБР, і координувати всю розвідувальну діяльність у рамках Міністерства юстиції США, куди входить і бюро.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.
  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави