Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

Забезпечення інформаційної безпеки держави

Велику увагу підготовці фахівців 1Б приділяють в КНР, політичне керівництво якої визначило впровадження 1КТ в усі сфери життєдіяльності першочерговими пріоритетами модернізації країни.

В першу чергу , цьому сприяв 10-й п'ятирічний план розвитку країни (2001-2005 pp.), першою домінантою якого було визначено реформу науки і техніки на основі прийнятого закону "Про інноваційну політику", центральне місце в якій було визначено програмі розвитку досліджень в галузі високих технологій (Програма 863). Серед 6 напрямів програми на першому місці – інформаційні технології.

Підготовка фахівців ІБ є пріоритетною в першу чергу для ВНЗ, що залучені до проекту 211 (згідно проекту 211 у КНР з 1995 року відібрано трохи більше 100 провідних університетів (6 % від загального їх числа в країні), на яких припадає 70 % державного бюджету на освіту, 4/5 докторів наук, 2/3 аспірантів, 1/2 іноземних студентів, 1/3 бакалаврів, 85 % усіх спеціальностей вищої освіти. Це зосередження зусиль на розвиток провідних ВНЗ дає свої результати. До 1995 року ні один з 30 кращих університетів КНР цим стандартам не відповідав. На даний час усі 112 університетів проекту 211 відповідають міжнародним стандартам вищої освіти. Вони ж потужним локомотивом для розвитку системи вищої освіти в цілому.

З одного боку, відносні показники впровадження IT у КНР, з урахуванням загальної чисельності населення країни, поки що поступаються багатьом розвиненим країнам. У той же час, за більшістю абсолютних показників Китай вийшов на 1-2 місця у світовому рейтингу. Саме масштабне розгортання підготовки IT-фахівців забезпечило спроможність країни до самостійного і масового виробництва практичного усієї номенклатури засобів інформатизації. У 2008 році обсяг китайського експорту комп'ютерної техніки до 170 країн світу склав 105 млн. одиниць ($68,5 млрд.), у т.ч. 41,7 млрд, інтегральних схем ($24,3 млрд.), з них 27% – до США. Кількість зареєстрованих користувачів Інтернету у 2013 році досягло 538 млн. чоловік (40.1 % населення країни).

У травні 2009 року перший у КНР суперкомп'ютер "Шугуан-5000А", який здатний виконувати більше 100 трлн, операцій за секунду, почав працювати у Шанхайському обчислювальному центрі. У 2010 році у Китаї був розроблений суперкомп'ютер "Шугуан-6000" здатний виконувати більше 1000 трлн операцій за секунду. Таким чином, Китай став другою країною після США, яка створила подібний суперкомп'ютер загального призначення.

Показовим є той факт, що ще у 2008 році КНР випередив США по вартості виробленої програмної продукції. Незважаючи на те, що Китай пізніше, ніж більшість країн світу зосередився на впровадженні ІКТ, процесах розвитку інформаційного суспільства, за загальним висновком експертів ІБ лише він і США на даний час, певною мірою, с достатньо захищеними в інформаційній сфері. Це при тому, що у 2001 році при загальному світовому виробництві програмного забезпечення ІБ у 23,2 млрд, доларів на долю Китаю припадало лише 230 млн. доларів.

Керівництво КНР ухвалило проект забезпечення ІБ китайських комп'ютерних мереж "S219", який фахівці називають "Велика стіна". Відповідно дослідженню, проведеному компанією Gartner, вже за підсумками 2006 року середня доля IT-бюджету компаній Китаю, яка витрачається на забезпечення ІБ досягла 15%, і це більше, ніж витрачають у США і Європі.

Підготовка фахівців ІБ у ВНЗ Китаю визначена пріоритетною, це при тому, що витрати на освіту у країні перевищили 3.5% ВВП. На кінець 2003 року в КНР було 2003 ВНЗ (кількість студентів – 19 млн. чол.). В опублікованій ЮНЕСКО 23.06.2003 року "Доповіді про стан у сфері вищої освіти у світі" визначено, що кількість студентів у ВНЗ Китаю за короткий термін збільшилось вдвічі і за масштабами вищої освіти Китай знаходиться на першому місці. Інтенсивно впроваджуються освітні IT, до кінця 2003 року було розгорнуто 2027 центрів дистанційної освіти. В рамках Освітньої і науково-дослідної мережі Китаю (CERNRT). формування якої почалось у 1994 році, була створена швидкісна мережа у 20 тис. км. Вона має 28 міжнародних і регіональних інформаційних каналів. Ця мережа швидко поєдналась з відкритою у 2000 році Китайською освітньою мережею на основі супутникового широкосмугового мультимедійного зв'язку (CEBSat).

Провідну роль у питаннях підготовки фахівців ІБ традиційно відіграють Міністерство державної безпеки і Народно-визвольна армія Китаю (НВАК), на які покладено функцію охорони інформаційних систем країни. Тим більше, що третя воєнна доктрина КНР передбачає пріоритетний розвиток спроможності держави і її збройних сил до ведення інформаційних воєн у якості асиметричної відповіді на перевагу США у военному потенціалі. Цс визначає наявність певних навчальних курсів з ІБ в багатьох ВВНЗ НВАК, що свідчить на намагання військо-політичного керівництва Китаю надати спроможність до застосування технологій ІБ значній частині офіцерського складу.

Провідними вищими військовими навчальними закладами НВАК з питань інформаційної безпеки за поглядами американських фахівців з управління іноземної військової освіти (Foreign Military Studies Office, Fort Leavenworth, KS) станом на кінець 2000 року можливо вважати:

інститут психологічної війни НВАК (м. Сіань пров. Шаньсі);

командна академія зв'язку (м. Ухань, пров. Хубей);

інформаційно-технічний університет (г. Шеньджоу, пров. Хенань). На думку його начальника генерал-майора Жоу Ронтина, це дозволить готувати військових фахівців для високо технологічної війни, пов'язаної з інформаційними технологіями за кількома новими спеціальностями, серед яких: дистанційні інформаційні технології, супутникова навігація і позиціонування, геоінформаційні і космічні комунікаційні технології, інформаційна безпека;

університет оборонної науки і техніки (м. Харбін). Він був утворений поєднанням інституту комунікаційних технологій (зв'язку), інженерного інституту інженерних військ, інституту метеорології ВПС та 63 НДІ Генерального штабу. Він готує військових фахівців в таких нових напрямах як ІВ, зв'язок і АСУ тощо. Начальник університету генерал-майор Сі Лайї зазначив, що засновано 6 нових напрямів, серед яких прикладна електроніка, інформаційні технології розвідки, сітьові технології, системи АСУ, інформаційне протиборство, для яких технології ІВ є основою. В університеті працюють понад 400 фахівців та професорів, які навчають теорії ІВ та технічним дисциплінам;

Інженерний коледж Інженерного університету ВМС (м. Ухань, пров. Хубей). Головна орієнтація коледжу – поєднання систем управління зброєю і інформаційних систем для адаптації китайських ВМС до умов ІВ;

національний оборонний університет науки і техніки (м. Чанша, пров. Хунань) та інш.

Серед провідних ВВНЗ інших силових відомств у галузі 1Б – Китайский університет міністерства державної (громадської*) безпеки (Chinese People's Public Security University, м. Пекін).

Координаторами підготовки фахівців ІБ та основними замовниками на їх підготовку для державних і силових структур є:

дослідне бюро при Державній раді КНР;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці
  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави