Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

Забезпечення інформаційної безпеки держави

Вирішення проблем ЗІБ не може бути здійснено виключно силами держави. Необхідна злагоджена і зацікавлена робота органів державної влади спільно з громадськими організаціями, представниками ділових кіл, впливових політичних сил, тобто всього суспільства. Іншими словами, забезпечення національної безпеки РФ припускає співробітництво в цій діяльності, разом з державними інститутами та установами, також й громадськими об'єднаннями. У свою чергу державне управління національною безпекою будується з урахуванням особливостей функцій, організаційних форм, спрямованості та характеру роботи громадських об'єднань, їх реальних і потенційних можливостей. Саме об'єднання зусиль держави, суспільства і соціально відповідальних громадян служить запорукою безпеки як для держави, так й для кожної людини та для кожної сім'ї. Усвідомлення цього факту спонукає значну частину населення до різних форм солідаризації, до самоорганізації та створення громадських об'єднань в цілях захисту життєво важливих інтересів особи, суспільства, держави від внутрішніх і зовнішніх загроз.

Громадські об'єднання на основі Федерального закону РФ визначаються як "добровільні, самокеровані, некомерційні формування, створені за ініціативою громадян, які об'єдналися на основі спільності інтересів для реалізації загальних цілей, вказаних в статуті громадського об'єднання". Під громадським об'єднанням розуміється добровільне, самокероване, некомерційне формування, створене за ініціативою громадян, які об'єдналися на основі спільності інтересів для реалізації загальних цілей, вказаних у статуті громадського об'єднання.

Право громадян на створення громадських об'єднань реалізується як безпосередньо шляхом об'єднання фізичних осіб, так й через юридичні особи – громадські об'єднання. Членами громадської організації є фізичні особи та юридичні особи-громадські об'єднання, чия зацікавленість у спільному вирішенні завдань даного об'єднання, відповідно до норм його статуту, оформляється відповідними індивідуальними заявами або документами, котрі дозволяють враховувати кількість членів громадського об'єднання в цілях забезпечення їх рівноправності як членів даного об'єднання. Громадські об'єднання можуть створюватися в одній з наступних організаційно-правових форм: 1) громадська організація; 2) громадський рух; 3) громадський фонд; 4) громадська установа; 5) політична партія.

Громадські об'єднання незалежно від їх організаційно-правових форм рівні перед законом. Діяльність громадських об'єднань ґрунтується на принципах добровільності, рівноправності, самоврядування та законності. Громадські об'єднання вільні у визначенні своєї внутрішньої структури, цілей, форм і методів своєї діяльності. Діяльність громадських об'єднань визначається гласною, а інформація про їх установчі та програмні документи – загальнодоступної.

Для здійснення статутних цілей громадське об'єднання, яке є юридичною особою, має право: 1) вільно поширювати інформацію про свою діяльність; 2) брати участь у виробленні рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування в порядку і обсязі, котрі передбачені відповідним Федеральним законом та іншими законами; 3) проводити збори, мітинги, демонстрації, ходи та пікетування; 4) бути засновниками засобів масової інформації і здійснювати видавничу діяльність; 5) представляти та захищати свої права, законні інтереси своїх членів і учасників, а також інших громадян в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та громадських об'єднаннях; 6) здійснювати у повному обсязі повноваження, передбачені законами про громадські об'єднання; 7) виступати з ініціативами з різних питань суспільного життя, вносити пропозиції до органів державної влади; 8) брати участь у виборах і референдумах в порядку, встановленому законодавством РФ.

Для досягнення статутних цілей громадське об'єднання, яке не є юридичною особою, має право: 1) вільно поширювати інформацію про свою діяльність; 2) проводити збори, мітинги та демонстрації, ходи і пікетування; 3) представляти та захищати свої права, законні інтереси своїх членів і учасників в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та громадських об'єднаннях; 4) здійснювати інші повноваження у випадках прямої вказівки на ці повноваження у федеральних законах про окремі види громадських об'єднань; виступати з ініціативами з питань, що мають відношення до реалізації своїх статутних цілей, вносити пропозиції до органів державної влади і органів місцевого самоврядування.

Здійснення вказаних прав громадськими об'єднаннями, створеними іноземними громадянами та особами без громадянства або з їх участю, може бути обмежено федеральними законами або міжнародними договорами РФ. Необхідно наголосити, що законами про громадські об'єднання можуть бути передбачені додаткові права для конкретних видів громадських об'єднань.

Нині кількість громадських організацій в Росії зросла у порівнянні з 1994 р. в 11 разів і склала більше 200 тисяч організацій. Здебільшого при мінімальних можливостях громадські об'єднання домагаються максимальних результатів у вирішенні проблем національної безпеки.

Разом з тим, не дивлячись на те, що створення громадських організацій набуло масового характеру, залишаються не розробленими механізми їх взаємодії з державою і приватними організаціями у сфері національної безпеки. Практично ні в одному державному стратегічному документі немає відповідного фундаментального розділу про роль і місце громадських організацій в реалізації політики національної безпеки. Іншими словами, існує об'єктивна необхідність у вдосконаленні системи взаємостосунків суспільства і держави, формуванні нових підходів до співпраці громадського і державного секторів, вироблення механізмів співпраці в зміцненні національної безпеки.

Основними завданнями громадських організацій як складових державної системи ЗІБ є: 1) ідеологічна і політична підтримка реформ, а також організацій та осіб, які залучені до проведення цих реформи; 2) участь у політичному житті суспільства за допомогою впливу на формування політичної волі громадян; 3) сприяння зміцненню ІБ Російської Федерації; 4) участь в організації та діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування; охорона та захист прав і свобод людини в галузі ЗМІ, зокрема захист громадянина та його свідомість від шкідливої для нього інформації; 5) сприяння розробці та здійсненню державних і громадських заходів щодо боротьби зі злочинністю; 6) координація дій правоохоронних органів щодо таких напрямах, як порушення авторських прав, злочини в мережі Інтернет, розповсюдження матеріалів порнографічного характеру; 7) розробка методик, а також 8) проведення досліджень та експертиз в області ІБ.

Для досягнення вищезгаданих завдань громадськими організаціями здійснюються: 1) контент-аналіз місцевих і загальноросійських ЗМІ; 2) робота щодо взаємодії з громадськими об'єднаннями, державними, муніципальними та приватними організаціями з метою моніторингу суспільно-політичної ситуації в регіоні; робота щодо громадського контролю за діяльністю деструктивних релігійних культів, сепаратистських організацій та об'єднань; 3) вивчення громадської думки, здійснюються експертні висновки з різних суспільно-політичних питань.

Громадські організації також надають наступні послуги, у тому числі й організаціям і підприємствам, незалежно від форм власності: 1) проведення соціологічних досліджень; 2) політичний консалтинг; 3) створення інформаційних мотивів, робота з дезінформацією; 4) лобіювання інтересів бізнесу в різних органах і структурах; 5) розробка і проведення PR-компаній; 6) аналітичні висновки та експертні оцінки провідних політологів РФ; 7) проведення семінарів, конференцій і з'їздів; 8) створення систем захисту інформації, відповідних російським і міжнародним стандартам.

Серед громадських організацій, зареєстрованих в Міністерстві юстиції РФ та здійснюючих діяльність щодо підтримання ініціатив уряду по ЗІБ, виокремимо наступні:

Фундація підтримки ініціатив щодо свободи інформації. Утворена для моніторингу державних інформаційних ресурсів та пов'язаної з ними практики розповсюдження новин і ресурсів через веб-сайт svobodainfo.org та взаємодопомоги у забезпеченні більш широкого доступу громадськості до урядової інформації.

Регіональна громадська організація допомоги у забезпеченні безпеки суспільної інформації "Центр суспільної інформації". Створена для об'єднання зусиль мережі регіональних партнерів, які збирають і поширюють інформацію про права людини. Організація підтримує регулярні контакти з НВО, ЗМІ та офісом Уповноваженої з прав людини при Президенті РФ, яким повідомляє про порушення прав людини, діяльність активістів правозахисного руху, про події і заходи, організовані іншими НВО і громадськими організаціями.

Центр політичного аналізу та інформаційної безпеки. Основна мета Центру – вивчення проблем і сприяння в розвитку демократії в РФ. Завданнями організації є: 1) ідеологічна і політична підтримка реформ, а також організацій і осіб, які здійснюють ці реформи; 2) участь у політичному житті суспільства за допомогою впливу на формування політичної волі громадян; 3) сприяння зміцненню ІБ РФ; 4) участь в організації і діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування; 5) охорона та захист прав і свобод людини в галузі ЗМІ, зокрема 6) захист громадянина та його свідомості від шкідливої для нього інформації.

Центр стратегічних оцінок і прогнозів. Неурядова організація- дослідницький центр у сфері зовнішньої політики та політики безпеки. Стратегічна мета діяльності Центру полягає у науково-методичному забезпеченні процесів формування і розвитку умов безпечного і стійкого розвитку РФ, дружніх їй країн та коаліцій держав, сприяючих зростанню добробуту і поліпшенню якості життя громадян в умовах становлення глобального інформаційного суспільства. Намічені цілі досягаються шляхом вирішення наступних завдань: 1) вивчення та аналіз тенденцій розвитку сучасного суспільства; 2) виявлення трансформацій, пов'язаних із становленням інформаційного суспільства; 3) формування і розвиток методичних основ інформаційно-аналітичної діяльності, котра сприяє виявленню та аналізу загроз безпеки суспільства; 4) формування і розвиток методичних основ підготовки оцінок і прогнозів (методи, інструменти, оцінка результатів) виникнення та розвитку кризових явищ в політичній, військовій, економічній і соціальній сферах життєдіяльності інформаційного суспільства; 5) ситуативний аналіз обстановки в політичній, військовій, економічній та інших сферах інформаційного суспільства; б) участь у формуванні пропозицій щодо розвитку і модернізації суспільства та економіки Росії в умовах становлення інформаційного суспільства; 7) розробка методів та інформаційних технологій формування раціональних стратегій розвитку (цільове планування).


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ
  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави