Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

Забезпечення інформаційної безпеки держави

розпочало функціонувати з 17.01.2002 р. Станом на січень 2008 р. його чисельність вже складала близько 8000 співробітників, з них більше 800 – цивільні службовці.

Командування стратегічної розвідки є невід'ємною частиною військової розвідки Бундесверу, котре має широкий спектр розвідувальних завдань: 1) глобального охоплення, 2) широкого регіонального простору і 3) безпосередньо певного театру бойових дій. Зазначена структура має зробити значний внесок у зміцнення уявлення про ситуацію при плануванні, підготовці та проведенні операції німецькими збройними силами у будь-якій точці світу. Своєю інформаційною продукцією у значній мірі підтримує національні політичні рішення, дії і здатність приймати адекватні рішення. КСР підпорядковується 1) військовому черговому по збройних силах, 2) Оперативному командуванню та 3) Командуванню з технічної підтримки МО. Співробітники командування виконують лише класичні завдання щодо управління і технічного забезпечення, які організаційно знаходяться у чотирьох департаментах "Вставка", "Розвиток", "Основи" і "Супутникова розвідка", а також елементи "Дешифрування"! "Панель управління".

Наприкінці XX – початку XXI ст. ст. військово-політичне керівництво (ВПК) Німеччини в своїх промовах все частіше висловлювалося про роль інформації та розвідки у питаннях здійснення внутрішньої і зовнішньої політики. При цьому якщо обговорення стосувалося питань європейської безпеки, особливо підкреслювалося, що інформаційно-розвідувальна діяльність є важливій складовій для проведення політико-дипломатичних і військових дій, особливо в кризових і конфліктних ситуаціях. З позиції ж національних інтересів ведення розвідки розглядається як необхідна умова для підготовки та ухвалення незалежних військових і військово-політичних рішень у будь-яких умовах оперативної обстановки. Іншими словами, керівництво держави стало проводити більш активну державну політику щодо обгрунтування необхідності підвищення інформаційного потенціалу ФРН, готуючи громадську думку до необхідності розбудови і подальшого розвитку національної системи стратегічної розвідки, функціонування якої має засновуватися, у першу чергу, на існуючій системі радіо- і радіотехнічної розвідки (РРТР) і радіоелектронної боротьби (РЕБ), а також на створюваній перспективній системі космічної видової (радіолокаційної) розвідки.

На цій основі урядом Німеччини були проведені відповідні заходи в області інформаційно-розвідувальної діяльності, котрі визначили всі існуючі недоліки в діяльності органів РРТР і РЕБ Німеччини, а також відсутність глобальної системи розвідки, що негативно позначалося не лише на обороноздатності держави та забезпеченні національної безпеки в цілому, а й на проведенні державою зовнішньої політики. Приміром, недостатній і неоперативний рівень інформування (надання повних, достовірних і своєчасних розвідданих) свого уряду, а також незадовільний рівень інформаційного обміну з розвідувальними органами союзних держав понижував й роль ФРН на міжнародній арені, а також довіру до її військово- політичного керівництва.

Створення нового командування стало наслідком розбудови єдиної організаційно-функціональної системи стратегічної розвідки як основи стратегічного забезпечення застосування ЗС ФРН і забезпечення оборони та безпеки держави. До даної системи були включені сили та засоби радіо- і радіотехнічної розвідки видів ЗС, радіоелектронної війни сухопутних сил, космічної видової розвідки, а також спеціалізовані освітні та науково- дослідні установи.

Вирішення військовим керівництвом поставленого завдання дозволило командуванню стратегічної розвідки зайняти чільне міцне в обновлюваній структурі Бундесверу, при формуванні якої реалізується ідея чіткого визначення, постановки та оптимізації сумісних завдань, котрі вирішуються ЗС Німеччини.

Так, узагальнена, систематизована і проаналізована в рамках вже одного центрального органу управління розвідувальна інформація використовується ВПК держави на користь забезпечення національної безпеки, зокрема розбудови і бойового застосування всіх видів Збройних сил, а також міжнародного співробітництва і виконання сумісних зобов'язань. Крім того, починаючи з 2007 р. на Командування стратегічної розвідки покладені завдання керівництва, координації і контролю за діями військ (сил) в інформаційному просторі та створення власних можливостей щодо проведення операцій в комп'ютерних мережах, внаслідок чого за ним закріплені функції Командування інформаційних операцій.

На користь вирішення завдань мирного і військового часу КСР забезпечує розвідувальною інформацією та інформаційними документами 2-й відділ (розвідки і геоінформаційного забезпечення) Головного штабу Збройних сил, а також Об'єднане оперативне командування, Командування сил оперативного застосування, Командування ССО, ОК забезпечення, котрі входять до складу Об'єднаних сил забезпечення. Крім того, зазначене командування вирішує не тільки завдання щодо розвідувального забезпечення (з місць своєї дислокації) залучених військ (сил) на віддаленому театрі військових дій, а й безпосередньо виділяє до їх складу оперативно- тактичні групи (ОТГ) радіоелектронної боротьби/ інформаційних операцій, а при необхідності й висококваліфікованих фахівців в області інформаційно- розвідувальної діяльності.

Командування стратегічної розвідки знаходиться в адміністративному підпорядкуванні ОК забезпечення (м. Кельн) Об'єднаних сил забезпечення бундесверу, яке, власне, виконує контролюючу функцію. Оперативне управління КСР здійснює 2-й відділ Головного штабу Збройних сил ФМО. Безпосереднє керівництво КСР здійснює командир в званні бригадного генерала (нині Фрідріх-Вільгельм Крізель). Частина завдань щодо контролю діяльності командування покладена на Службу контролю/ Службу управління з контролю за витратами бюджетних коштів і виконаних робіт. Її діяльність зосереджена на досягненні економічності функціонування командування та, насамкінець, на приведенні його потенціалу (сукупності матеріальних, духовних і бойових можливостей) до рівня, достатнього для досягнення військово-політичної мети. Функціонування служби побудоване на об'єктивності оцінки витрат, а також схвалюваних рішень, здійснюваних дій і досягнутих результатах.

Відповідальність за вирішення поставлених перед КСР завдань покладена на заступника командира і очолюваний ним штаб командування, котрий дислокується в містечку Гельсдорф (околиці м. Бонн). Заступник командира (начальник штабу) здійснює управління підлеглими силами та засобами, контролює хід виконання поставлених командуванню стратегічної розвідки завдань, узгоджує питання розподілу і перенацілювання сил та засобів, а також займається вирішенням питань у сфері безпеки.

Штаб, який налічує близько 920 чоловік (з них 270 цивільних службовців), разом із здійсненням управління і контролю вирішує й спеціальні завдання, пов'язані з: 1) оптимізацією організаційно-штатної структури командування, оперативної і бойової підготовки та бойового залучення його компонентів; 2) їх інформаційно-аналітичним і технічним забезпеченням; 3) геоінформаційним забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності структурних підрозділів та частин командування; 4) організацією міжвидової, міжвідомчої і міждержавної взаємодії, а також 5) з управлінням розбудови і вдосконалення функціонування системи стратегічної розвідки в цілому. Виконання всіх цих завдань покладене на штабні відділення, відділи функціональних сфер діяльності та забезпечення структурних елементів.

Відділу застосування сил і засобів. Командування стратегічної розвідки зосереджений на питаннях оперативного управління силами та засобами розвідки в повсякденній діяльності, в ході навчань і виконання бойових завдань, а також аналізу результатів їх залучення. Крім того, відділ несе відповідальність за обробку запитів, котрі надходять до КСР, на розвідувальну інформацію і визначення ступеня їх пріоритетності. До складу відділу входять: 1) пункт управління і зв'язку, котрий забезпечує цілодобовий прийом завдань на розвідку, їх аналіз та обробку (визначення пріоритетності, постановку завдань, контроль виконання) на користь оперативно-тактичних груп, а також 2) група оперативного управління, яка разом з плануванням бойового застосування сил, котрі виділяються КСР, і засобів в оперативно-тактичної групи займається підготовкою відповідних наказів і робочих документів.

Відділ основних завдань КСР відає питаннями обробки, аналізу та узагальнення інформації РРТР, космічної видової розвідки, розвідки на основі аналізу відкритих джерел, а також координацією діяльності всіх сил розвідки командування. Важливим напрямом його діяльності є підготовка даних підлеглим органам РЕБ для організації радіоелектронного придушення, радіоелектронного захисту і протидії технічним засобам іноземної розвідки, а також для організації обміну розвідувальною інформацією з органами управління силами та засобами розвідки і РЕБ союзних сил.

Відділ космічної розвідки КСР, розміщений в наземному комплексі управління національної системи космічної розвідки SAR-Lupe в м. Гельсдорф, відповідає за експлуатацію наземної Станції контролю космічного простору, а також Центру планування та обробки даних Національного комплексу управління системою космічної розвідки.

Відділ довгострокового розвитку КСР відповідає за виконання науково-дослідних робіт для МО з концептуальних питань розвитку в області РРТР, РЕБ і космічної видової розвідки. До його завдань входить розробка сучасних принципів стратегічного забезпечення військ (сил), а також опрацьовування відповідних концептуальних основ для розбудови, розвитку та успішного застосування Збройних сил. Важливою сферою діяльності відділу є дослідження передових технологій та способів їх застосування у засобах зв'язку і передачі даних, а також підготовка і просування проектів щодо їх реалізації. Інший напрям його роботи стосується удосконалення системи освіти військовослужбовців і цивільного персоналу по сферах діяльності КСР.

Ключовим напрямом роботи всього штабу, пов'язаної із здійснюваною інтеграцією сил радіоелектронної боротьби (інформаційних операцій) з системою РРТР командування, є створення єдиної системи обробки даних, заснованої на використанні передових програмно-апаратних і мережевих технологій. Вирішення цих питань покладене на Відділ управління системою стратегічної розвідки штабу КСР, велику частину персоналу якого складають фахівці в області функціонування і підтримки сучасних інформаційних систем.

Підрозділ дешифрування КСР вирішує завдання виявлення і розпізнавання об'єктів по їх зображеннях, отриманих за допомогою апаратури радіолокації та оптоелектронних космічних апаратів. Крім того, до переліку його функціональних завдань входить визначення ступеня важливості та терміновості обробки матеріалів, а також рівня секретності та способу захисту інформації в цілях запобігання несанкціонованого доступу до неї, внесення спотворень або порушення цілісності при її передачі по каналах зв'язку.

На користь успішного вирішення завдань мирного і військового часу штаб КСР здійснює управління і керівництво діяльністю підлеглих сил і засобів РРТР, космічної видової розвідки і радіоелектронної боротьби.

Наземні сили та засоби розвідки і РЕБ, Для виконання поставлених керівництвом завдань штаб Командування стратегічної розвідки залучає підлеглі формування, сукупна чисельність особового складу яких перевищує 6300 військовослужбовців. Організація і проведення розвідки наземними стратегічними РРТР покладені на 91, 92 і 93-й військові округи зв'язку, які здійснюють управління підлеглими силами розвідки та РЕБ, організовують їх ефективне використання, обробляють і оцінюють здобуті розвіддані та доповідають їх штабу КСР. Кожному з військових округів зв'язку підпорядковується район радіорозвідки (відповідає рівню батальйону) і мобільний батальйон радіоелектронної боротьби (інформаційних операцій).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР
  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави