Розділ «Стаття 9 (коментар)»

Офіційний текст статті

Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.

Норма і зв’язки

Стаття 9 Конституції України, Розділ I «Загальні засади». Зв'язана зі ст. 8 (найвища юридична сила Конституції); порядок укладення міжнародних договорів визначають Конституція і закони.

Суть простими словами

Два правила про міжнародні договори. Перше: чинні міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надала Верховна Рада, стають частиною національного законодавства — це конституційно визначений статус цієї категорії договорів у внутрішньому правопорядку. Ключова умова для цієї категорії договорів — згода парламенту: без неї такий договір не стає частиною національного законодавства. Це не означає, що будь-який міжнародний договір без ратифікації взагалі непридатний до застосування: форми вираження згоди та режими міжурядових/міжвідомчих договорів розмежовує закон «Про міжнародні договори України» — конституційна стаття описує саме категорію парламентської згоди. Друге: укласти договір, що суперечить Конституції, можна лише після внесення відповідних змін до Конституції — при цьому допустимість самих конституційних змін визначається розділом XIII. Стаття не зобов’язує змінювати Конституцію заради будь-якого запропонованого договору.

Кому і коли корисно

Корисна для визначення договорів, які належать до категорії частини першої статті 9: перевіряють чинність і парламентську згоду на обов’язковість. Питання застосування інших видів договорів потребує окремої перевірки.

Умови, винятки, межі

Для категорії договорів, прямо визначеної частиною першою статті 9, необхідні обидві умови: (1) він чинний і (2) згоду на обов'язковість надала Верховна Рада України. Договір, що суперечить Конституції, — лише після конституційних змін; інакше його укладення неможливе.

Приклад (умовний, для навчання)

Умовний приклад для навчання. Юрист шукає, чи застосовувати в справі міжнародну угоду. Алгоритм за ст. 9: перевірити чинність угоди; знайти рішення Верховної Ради про згоду на обов'язковість; якщо обидві умови є — угода належить до категорії договорів, визначеної ч. 1 ст. 9. Якщо парламентської згоди немає, це саме по собі ще не означає, що будь-який інший міжнародний договір не застосовується: треба перевірити його вид, чинність і форму згоди за законом «Про міжнародні договори України».

Поширена помилка

Типова помилка — вважати, що будь-який підписаний Україною міжнародний документ автоматично стає нормою всередині країни: самого підписання недостатньо, щоб установити належність до категорії частини першої статті 9. Правовий режим інших міжнародних документів слід визначати окремо.

Короткий висновок

Ст. 9 — міст у світ: чинні договори з парламентською згодою є частиною національного законодавства за ч. 1 ст. 9, а укладення договору, що суперечить Конституції, можливе лише після відповідних допустимих конституційних змін.

Джерела

Конституція України, ст. 9; збережена копія 254к/96-вр (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр); для зв'язків — ст. 8.