Розділ «Стаття 62 (коментар)»

Офіційний текст статті

Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У разі скасування вироку суду як неправосудного держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.

Норма і зв’язки

Стаття 62 Конституції України; Розділ II. Зв'язки: ст. 61 (індивідуальність відповідальності), ст. 63 (свідчення проти себе), ст. 64 (гарантії ст. 62 не підлягають додатковим обмеженням на підставі воєнного чи надзвичайного стану), ст. 58 (зворотна дія закону).

Суть простими словами

Це конституційна презумпція невинуватості в кримінальному процесі, викладена однією статтею з п'ятьох правил. (1) Особа невинувата, доки вину не доведено в законному порядку і не встановлено обвинувальним вироком суду — тільки суд і тільки вирок дають підставу для покарання. (2) Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість — тягар доказування лежить на обвинуваченні. (3) Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, здобутих незаконно, ані на припущеннях. (4) Усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи (in dubio pro reo). (5) Якщо вирок скасовано як неправосудний, держава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду безпідставного засудження.

Кому і коли корисно

Корисна кожному, хто опинився під підозрою у вчиненні злочину або обвинуваченням, та юристам — як каркас аргументації проти покарання без доведеної вини; також засудженим після скасування неправосудного вироку — щодо відшкодування.

Умови, винятки, межі

Вина має бути доведена саме в законному порядку та встановлена обвинувальним вироком суду — інші акти (протокол, підозра, повідомлення) вину не встановлюють. Заборонені докази — одержані незаконним шляхом; заборонена база — припущення. Сумнів тлумачиться на користь особи — доки вина не доведена остаточно, особа вважається невинуватою. Відшкодування шкоди державою пов'язане зі скасуванням вироку як неправосудного; механізм визначає закон.

Приклад (умовний, для навчання)

Умовний приклад. Проти вигаданого працівника складу Трохима є лише здогадка колеги («більше нікому») і листівка, знята без дотримання законного порядку. За ст. 62 це не база для обвинувачення: здогадка — припущення, листівка — доказ, одержаний незаконним шляхом; покарання можливе лише після обвинувального вироку суду, а сумніви — на користь Трохима.

Поширена помилка

Поширена помилка — вважати, що особа має «довести свою невинуватість» або що публічне підозрювання означає вину: законодавець прямо поклав тягар доказування на обвинувачення, а не на особу.

Короткий висновок

Кримінальне покарання можливе лише на підставі обвинувального вироку суду за доведеної в законному порядку вини. Обвинувачення не може ґрунтуватися на незаконних доказах чи припущеннях; сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи.

Джерела

Конституція України, ст. 62, ст. 58, ст. 61, ст. 63, ст. 64; збережена копія 254к/96-вр (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр)