Розділ «Стаття 60 (коментар)»

Офіційний текст статті

Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.

Норма і зв’язки

Стаття 60 Конституції України (розділ II) забороняє виконання явно злочинних розпоряджень чи наказів. Пов'язана зі ст. 61 (відповідальність) та ст. 68 (обов'язок додержуватися Конституції і законів).

Суть простими словами

Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази — навіть від власного керівника чи вищої інстанції. Більше того, за віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність. Посилання на те, що «виконував наказ», не звільняє від відповідальності, якщо злочинність наказу була очевидною.

Кому і коли корисно

Корисно службовим особам, військовослужбовцям і працівникам, які отримують розпорядження від керівництва, щоб зрозуміти межі обов'язку підпорядкування.

Умови, винятки, межі

Стаття стосується саме явно злочинних розпоряджень чи наказів — тих, злочинність яких очевидна. Відповідальність настає і за віддання, і за виконання такого наказу. Законні розпорядження ця стаття не торкається.

Приклад (умовний, для навчання)

Умовний керівник установи наказує бухгалтерці Галині фальсифікувати звітність для приховування злочину. Такий наказ явно злочинний: Галина має право відмовити у виконанні, а керівник відповідатиме і за віддання наказу.

Поширена помилка

Помилка — вважати, що виправдання «я просто виконував наказ» автоматично звільняє від відповідальності. За явно злочинний наказ відповідають і той, хто віддав, і той, хто виконав.

Короткий висновок

Обов'язок виконувати накази не поширюється на явно злочинні, за які відповідають обидві сторони.

Джерела

Конституція України, ст. 60; збережена копія 254к/96-вр (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр); ст. 61, 68.