Розділ «Стаття 149-1 (коментар)»

Офіційний текст статті

Повноваження судді Конституційного Суду України припиняються у разі: 1) закінчення строку його повноважень; 2) досягнення ним сімдесяти років; 3) припинення громадянства України або набуття ним громадянства іншої держави; 4) набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним; 5) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього за вчинення ним злочину; 6) смерті судді Конституційного Суду України. Підставами для звільнення судді Конституційного Суду України з посади є: 1) неспроможність виконувати свої повноваження за станом здоров’я; 2) порушення ним вимог щодо несумісності; 3) вчинення ним істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування своїми обов’язками, що є несумісним зі статусом судді Суду або виявило його невідповідність займаній посаді; 4) подання ним заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням. Рішення про звільнення з посади судді Конституційного Суду України Суд ухвалює щонайменше двома третинами від його конституційного складу.

Норма і зв’язки

Стаття 149-1 розділу XII «Конституційний Суд України»; підстави припинення повноважень і звільнення судді Конституційного Суду, доповнює ст. 148, 149.

Суть простими словами

Стаття розділяє дві ситуації. Конституція передбачає припинення повноважень судді у разі: закінчення строку; досягнення сімдесяти років; припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави; набрання законної сили рішенням суду про визнання безвісно відсутнім, оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним; набрання законної сили обвинувальним вироком; смерті. Окремо визначено підстави звільнення з посади: неспроможність виконувати повноваження за станом здоров'я; порушення вимог несумісності; істотний дисциплінарний проступок, грубе чи систематичне нехтування обов'язками, несумісне зі статусом судді або таке, що виявило невідповідність посаді; заява про відставку чи звільнення за власним бажанням. Рішення про звільнення Суд ухвалює щонайменше двома третинами свого конституційного складу.

Кому і коли корисно

Корисно для розуміння відповідальності суддів конституційного суду та меж їхнього статусу: навіть найвищий судовий статус не довічний і не безумовний.

Умови, винятки, межі

Частина перша встановлює шість підстав припинення повноважень. Не слід виводити з цього переліку повний порядок оформлення припинення повноважень. Звільнення — лише за чотирма підставами і лише рішенням Суду кваліфікованою більшістю (не менше двох третин конституційного складу). Вік сімдесят років сам собою припиняє повноваження.

Приклад (умовний, для навчання)

Умова: суддя Конституційного Суду після призначення почав керувати приватною юридичною фірмою за плату. Це порушення вимог несумісності зі ст. 148, і за ст. 149-1 стає підставою для звільнення — але ухвалити його може лише сам Суд, зібравши щонайменше дві третини голосів від свого конституційного складу, тобто не менше 12 із 18, а не дві третини присутніх.

Поширена помилка

Помилка — змішувати припинення повноважень і звільнення: для них установлені різні переліки підстав. Для звільнення Конституція прямо вимагає рішення Суду щонайменше двома третинами від його конституційного складу; перелік підстав припинення повноважень не описує всіх процедурних дій.

Короткий висновок

Стаття окремо визначає підстави припинення повноважень і підстави звільнення. Рішення про звільнення ухвалює Конституційний Суд щонайменше двома третинами від свого конституційного складу.

Джерела

Конституція України, ст. 149-1; збережена копія 254к/96-вр (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр); ст. 148, 149