Розділ «Стаття 129 (коментар)»

Офіційний текст статті

Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: 1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 2) забезпечення доведеності вини; 3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 4) підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; 5) забезпечення обвинуваченому права на захист; 6) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 7) розумні строки розгляду справи судом; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; 9) обов’язковість судового рішення. Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства. Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних. За неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Норма і зв’язки

Стаття 129 Конституції України (розділ VIII «Правосуддя») — засади судочинства; пов'язана зі ст. 124 (виключність правосуддя), ст. 127 (носії правосуддя) та ст. 129-1 (обов'язковість судового рішення).

Суть простими словами

Стаття проголошує незалежність судді під час здійснення правосуддя та його керування верховенством права, а також закріплює основні засади судочинства: рівність усіх учасників процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін зі свободою подання доказів і доведення їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення прокурором; право обвинуваченого на захист; гласність процесу та повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду; право на апеляційний перегляд і у визначених законом випадках — касаційне оскарження; обов'язковість судового рішення. Закон може визначати й інші засади. Судочинство провадиться одноособово суддею, колегією суддів чи судом присяжних. За неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Кому і коли корисно

Корисно кожному учаснику процесу — від позивача до обвинуваченого — щоб розуміти свої процесуальні гарантії та обов'язки в суді.

Умови, винятки, межі

Суддя керується верховенством права і незалежний; засади застосовуються у процесі разом: наприклад, обвинувачення підтримує прокурор, а обвинувачений має право на захист; процес гласний і фіксується технічними засобами; строки розгляду мають бути розумними. Форма судочинства — одноособова, колегіальна чи суд присяжних. Неповага до суду тягне юридичну відповідальність.

Приклад (умовний, для навчання)

Умова: у кримінальному процесі проти громадянина Ткаченка прокурор підтримує обвинувачення, захисник подає докази, засідання відкрите й повністю фіксується технічними засобами, а після вироку Ткаченко може оскаржити його в апеляції. Так працює одразу кілька засад ст. 129 — змагальність, право на захист, гласність, фіксація та апеляційний перегляд.

Поширена помилка

Помилка — вважати, що касаційне оскарження гарантоване у всіх справах: Конституція передбачає його у визначених законом випадках. Водночас право на апеляційний перегляд справи не слід ототожнювати з можливістю окремо оскаржити кожне проміжне процесуальне рішення: порядок оскарження визначається відповідним процесуальним законом.

Короткий висновок

Судочинство ґрунтується на змагальності, рівності, гласності та розумних строках, а судове рішення обов'язкове, і за неповагу до суду передбачена відповідальність.

Джерела

Конституція України, ст. 129; збережена копія 254к/96-вр (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр)