Декомпенсація ЦД характеризується розвитком кетоацидозу, гіперосмолярного синдрому і лактацидозу. Найвищий ступінь напруження компенсаторно-пристосувальних механізмів супроводжується втратою свідомості – діабетичною комою. Залежно від характеру діабету і супутньої патології розлади обміну речовин у кожному випадку перебігають з перевагою одного із метаболічних синдромів, у зв'язку з чим вирізняють три варіанти діабетичної коми:
• кетоацидотична (гіперкетонемічна);
• гіперосмолярна;
• лактацидотична (молочнокисла).
Рис. 4.19. Адекватне положення пацієнта без свідомості.
Крім того, при діабеті може мати місце гіпоглікемічна кома, що виникає внаслідок передозування цукрознижувальних лікарських засобів, насамперед інсуліну.
Діабетична (кетоацидотична) кома. Діабетична кома виникає в результаті абсолютної або вираженої відносної інсулінової недостатності на тлі неадекватного лікування ЦД, інфекції, стресу (особливо у підлітків), судинних катастроф (інфаркт міокарда, інсульт), оперативного втручання, супутніх ендокринних порушень (тиреотоксикоз, синдром Кушинга, акромегалія, феохромоцитома), медикаментозної терапії (глюкокортикоїди, естрогени), вагітності. У всіх цих випадках посилення потреби в інсуліні зумовлене посиленою секрецією гормонів із протилежною до інсуліну дією – адреналіну, кортизолу, глюкагону, соматотропного гормону, а також резистентністю тканин до інсуліну.
Діабетична кома розвивається поступово, протягом кількох годин, днів. Виділяють три стадії діабетичного кетоацидозу, які поступово змінюють один одного (якщо не лікувати):
• 1) стадія компенсованого, або помірного кетоацидозу;
• 2) стадія прекоми, або декомпенсованого кетоацидозу;
• 3) стадія коми.
У стадії помірного кетоацидозу хворого турбує загальна слабість, підвищена втомлюваність, млявість, сонливість, шум у вухах, зниження апетиту, нудота, незначний біль в животі, спрага, сухість губ і слизової оболонки, блювання, часте сечовипускання. В повітрі запах ацетону. В крові – гіперглікемія, гіперкетонемія. Електролітичний баланс і кислотно-основний стан не порушується, pH крові <7,3.
При декомпенсованому кетоацидозі, або при комі повністю зникає апетит, постійна нудота, блювання, посилюється загальна слабість, виникає байдужість до навколишнього, погіршення зору, біль по всьому животі, хворий не може втамувати спрагу. Прекоматозний стан від декількох годин до декількох днів. Свідомість при цьому збережена, хворий адекватно орієнтується в часі і просторі, однак на запитання відповідає із запізненням монотонно. Шкіра суха, холодна. Губи сухі, потріскані, покриті кірочками. Язик малинового кольору, сухий, обкладений коричневим нальотом.
Якщо на стадії прекоми не вживають необхідних терапевтичних заходів, хворий стає все байдужим до навколишнього, на запитання відповідає не відразу або зовсім на них не реагує; поступово загальмованість переходить у ступор, а потім у глибоку кому, спостерігається глибоке шумне дихання (типу Куссмауля). В повітрі відчувається різкий запах ацетону. Шкіра і слизові оболонки сухі, бліді, ціанотичні. Риси обличчя загострені, очі запали, їх тонус знижений. Пульс частий, слабкого наповнення і напруження. AT знижений. Живіт дещо здутий, напруження передньої черевної стінки, в акті дихання участі не бере. Печінка при пальпації болюча і щільна. Нерідко з'являються симптоми подразнення очеревини. Температура тіла, як правило, знижена і навіть при тяжких інфекційних захворюваннях підвищується незначно. Ослаблені до цього сухожилкові рефлекси поступово повністю зникають. Часто симптомом діабетичної коми є затримка сечі, олігурія, а нерідко й анурія. На ЕКГ зниження зубця Т, подовження комплексу QRST. У разі розвитку гіпокаліємії спостерігають зниження сегмента ST, подовження P-Q, поява високих та загострених зубців Р, зубця U.
Залежно від переважання в клінічній картині тих чи інших клінічних проявів виділяють декілька варіантів перебігу прекоматозного і коматозного станів: шлунково-кишкова, або абдомінальна, форма; серцево-судинна, або колаптоїдна, форма; енцефалопатична, або псевдомозкова, форма; ниркова, або нефротична форма.
Лабораторна діагностика кетоацидотичної коми: гіперглікемія понад 20 ммоль/л; метаболічний ацидоз (рівень бікарбонату в крові <15 мекв/л, pH крові <7,2); гіпонатріємія; гіпокаліємія; гіпохлоремія; гіперкетонемія (загальна концентрація ацетону, β-оксимасляної кислоти і ацетооцтової кислоти >3 ммоль/л при нормі 0,15 ммоль/л); кетонурія; глюкозурія.
З подальшим поглибленням коми зростає концентрація сечовини і креатиніну в крові, а також осмолярність крові (як правило, до 340 мОсм/кг) та амілаза, яка не пов'язана з ураженням органів черевної порожнини.
Лікування кетоацидотичної коми передбачає: усунення інсулінової недостатності; боротьба з дегідратацією та гіповолемією; відновлення електролітного балансу і кислотно-основного стану (КОС); діагностика і лікування патологічних станів, що призвели до коми (схема 4.4).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Коми при цукровому діабеті (ЦД)“ на сторінці 1. Приємного читання.
