Пошук пневмотораксу

Екстрена медична допомога

Приховані (мінімальні, невеликі) пневмоторакси складно виявити клінічним або радіографічним методом. Цінність ультрасонографії при детекції пневмотораксу полягає в швидкості (дослідження виконують дуже швидко – впродовж 1 хвилини), забезпечуючи швидку діагностику масивного пневмотораксу (особливо при напруженому пневмотораксі) і дозволяє виконати відповідні екстрені лікувальні заходи.

Пошук пневмотораксу виконується тим же абдомінальним датчиком з частотою 3,5-5 МГц, але якщо виникають сумніви, то для кращої візуалізації ковзання вісцеральної плеври можна застосувати лінійний датчик з частотою 7-10 МГц. Встановлюють коротку глибину сканування – приблизно 5 см.

Пошук пневмотораксу проводять на передній поверхні грудної стінки. Зазвичай обстежують два міжреберні проміжки (3 і 4) справа і ліворуч по средньоключичній лінії. Дехто з авторів пропонує досліджувати з 2-го по 4-й міжреберний проміжок.

Датчик встановлюється поздовжньо по средньоключичній лінії над 3 міжреберним проміжком, потім ковзним рухом датчик зміщують вниз і досліджують 4 міжреберний проміжок. Якщо візуалізація неадекватна, то датчик можна розгорнути на 90 градусів безпосередньо уздовж міжреберного проміжку.

Необхідно отримати поперечне зображення 2 ребер з міжреберним проміжком між ними. Цей скан є класичним при будь-яких дослідженнях плеври і легень, оскільки ребра є анатомічним орієнтиром для швидкого визначення плевральної лінії.

Ребра мають позаду чітку акустичну тінь. Плевральна лінія (A-лінія), має вигляд гіперехогенной смуги, що добре визначається, і розташована відразу під ребрами. Плевральна лінія є межею між м'якими тканинами грудної стінки і легенею, представлена парієнтальною і вісцеральною плеврою (рис. 5.34). Відразу під ребрами знаходиться парієнтальна плевра, яка має вигляд гіперехогенної лінії, нерухома і легко візуалізується. Відразу під нею роз

Чітко візуалізується парієнтальна плевра, позначена стрілкою. Вісцеральна плевра (трикутники) здається потовщеною через артефакти і тому легко візуалізується.

Рис. 5.34. Чітко візуалізується парієнтальна плевра, позначена стрілкою. Вісцеральна плевра (трикутники) здається потовщеною через артефакти і тому легко візуалізується.

ташована вісцеральна плевра, що покриває легеню, і здійснює ковзні рухи (туди-сюди), синхронно з диханням.

Увага має бути сконцентрована на пошук ковзного руху "туди-сюди" вісцеральної плеври. Досліджують декілька дихальних рухів.

Такий ковзний рух називають "ковзанням легені". При його виявленні пневмоторакс практично виключається. Відсутність ковзання є основною ознакою пневмотораксу. Виявлення ковзання свідчить, що вісцеральна плевра, що покриває легеню, рухається разом з легенею і прилягає до нерухомої парієнтальної плеври, а значить вони не розділені повітрям.

При пневмотораксі "ковзання легені" відсутнє, оскільки листки плеври розділені повітрям. Тому відсутність ковзання вказує на підпарієнтальне скупчення повітря.

Також безпосередньо від плевральної лінії в нормі відходять гіперехогенні вертикальні артефакти типу "хвіст комети", що називаються В-лініями. Ці гіперехогенні лінійні артефакти відходять прямо від плевральної лінії (точніше від вісцеральної плеври) і поширюються до кінця зображення без загасання, також рухаються синхронно разом з нею, нагадуючи лазерні промені. Вертикальні артефакти (У-лінії) виникають внаслідок реверберації між вісцеральною плеврою і повітрям в поверхневих альвеолах легені. Тому ці лінійні артефакти також рухаються разом з легенею при вдиху і видиху. При нормальній легені ці вертикальні лінійні артефакти одиничні або до 3-х в одному міжреберному проміжку.

Наявність множинних В-ліній (3 і більше в одному міжреберному проміжку) при травмі грудної клітки є ознакою контузії легені.

У нормі також видно одиничні або множинні горизонтальні артефакти (A-лінії), паралельні плевральній лінії і повторюються через певну відстань, яка строго дорівнює відстані від шкіри до плевральної лінії (рис. 5.35). У нормі вони можуть бути як одиничними і ледве помітними, так і множинними, вираженими. Також A-лінії видно при пневмотораксі у вигляді грубих, множинних горизонтальних артефактів, але без "ковзання легені" (рис. 5.36, 5.37).

A-лінії у В- і М-режимі в нормі.

Рис. 5.35. A-лінії у В- і М-режимі в нормі.

Феномен

Рис. 5.36. Феномен "морський берег" (Seashore Sign) на М-зображенні вказує на нормальне ковзання легені і виключає пневмоторакс.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Пошук пневмотораксу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Глава 1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ. ПОРЯДОК НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ І ХВОРИМ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ. ЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАНІМАЦІЇ

  • Тема 2. Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, структура та завдання (наказ МОЗ України № 379 від 01.06.2009)

  • Тема 3. Нормативні документи щодо організації надання екстреної та невідкладної медичної допомоги в Україні

  • Тема 4. Документація, яку використовують у роботі бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

  • Тема 5. Служба екстреної (швидкої) медичної допомоги України

  • Тема 6. Види екстреної медичної допомоги

  • Тема 7. Порядок госпіталізації пацієнтів бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги в лікувально-профілактичні установи

  • Тема 8. Алгоритм початкових дій бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місці події

  • Тема 9. Методика первинного та вторинного обстеження постраждалого

  • Тема 10. Поняття про термінальні стани

  • Тема 11. Етичні аспекти реанімації

  • Глава 2. ОСНОВНІ ВИДИ ПОРУШЕНЬ ДИХАННЯ Й СУЧАСНІ ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ І ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ У ДОРОСЛИХ. ЗУПИНКА КРОВООБІГУ Й ТЕХНОЛОГІЇ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛИМ

  • Клінічні прояви гострої дихальної недостатності

  • Основні ознаки та симптоми механічної асфіксії

  • Тема 2. Зупинка кровообігу і серцево-легенева та мозкова реанімація

  • Алгоритм функціональних обов'язків БЕ(Ш)МД та особливості виконання протоколу при раптовій зупинці кровообігу

  • Ритми не до дефібриляції (безпульсова електрична активність та асистолія)

  • Тема 3. Причини зупинки дихання та кровообігу (4Г та 4Т)

  • Тугий (напружений) пневмоторакс

  • Тема 4. Медикаменти, які застосовують під час серцево- легеневої та мозкової реанімації

  • Аміодарон

  • Сульфат магнію

  • Тема 5. Шляхи введення ліків під час серцево-легеневої та мозкової реанімації

  • Тема 6. Комплексне післяреанімаційне лікування

  • Комплексне післяреанімаційне лікування на госпітальному етапі

  • Допамін (допмін, дофамін)

  • Проведення продовженої ШВЛ у режимі помірної гіпервентиляції

  • Відновлення нормального об'єму циркулюючої крові і досягнення помірної гемодилюції

  • Застосування глюкокортикоїдів

  • Тема 7. Особливості виконання реанімаційних заходів у вагітних та новонароджених

  • Реанімація новонароджених безпосередньо після народження

  • Тема 8. Особливості виконання реанімаційних заходів у пацієнтів (постраждалих) в умовах стаціонару

  • Глава 3. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ, КАРДІОГЕННИЙ ШОК ТА ГІПЕРТЕНЗИВНИЙ КРИЗ

  • Обстеження пацієнта з ГКС на догоспітальному етапі

  • Рекомендації щодо обстеження хворих на ГКС (ЕНА, 2012)

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС без підйому сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС із підйомом сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Алгоритм лікування ГКС з елевацією сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Заходи при зупинці кровообігу

  • Медикаментозна терапія

  • Класифікація ГСН

  • Первинна оцінка та спостереження за пацієнтами з ГСН

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при високому артеріальному тиску

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при низькому артеріальному тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.)

  • Немедикаментозна терапія ГСН

  • Тема 2. Кардіогенний шок

  • Лікування кардіогенного шоку

  • Тема 3. Гіпертензивні кризи

  • Лікування гіпертензивних кризів

  • Лікування ГК на тлі гострої енцефалопатії

  • Лікування ГК на тлі гострої лівошлуночкової недостатності

  • Тема 4. Особливості гіпертензивних розладів під час вагітності

  • Прееклампсія

  • Тяжка прееклампсія

  • Еклампсія

  • Глава 4. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК, СИНКОПАЛЬНІ СТАНИ, ГІПОТЕРМІЯ, УТОПЛЕННЯ, УРАЖЕННЯ СТРУМОМ, КОМИ РІЗНОЇ ЕТІОЛОГІЇ, ОТРУЄННЯ НЕВІДОМИМ ГАЗОМ (НЕВІДОМОЮ РЕЧОВИНОЮ)

  • Клінічна симптоматологія та діагностика

  • Лікування і невідкладна допомога

  • Синкопе в контексті транзиторної втрати свідомості

  • Діагностика синкопе

  • Стратифікація ризику

  • Загальні принципи лікування синкопе

  • Тема 2. Гіпотермія: діагностика та екстрена медична допомога

  • Патогенез

  • Тема 3. Утоплення, види, патогенез, клініка, особливості надання екстреної медичної допомоги

  • Тема 4. Діагностика та лікування ураження електричним струмом

  • Тема 5. Коматозні стани, коми невизначеної етіології, коми при цукровому діабеті

  • Коми при цукровому діабеті (ЦД)

  • Гіпоглікемічна кома

  • Тема 6. Отруєння невідомим газом і невідомою речовиною

  • Патогенез

  • Лікування і невідкладна допомога при гострих отруєннях

  • Глава 5. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МЕХАНІЧНИХ ТРАВМАХ

  • Початкові організаційно-лікувальні дії БЕ(Ш)МД на місці події

  • Тема 2. Травми нервової системи

  • Поєднана черепно-мозкова травма ЧМТ (ПЧМТ)

  • Тема 3. Травми щелепно-лицевої ділянки

  • Тема 5. Пошкодження грудної клітки

  • Клапанний пневмоторакс

  • Закриті пошкодження грудної клітки

  • Тема 6. Травми живота

  • Тема 7. Ушкодження опорно-рухового апарату

  • Тема 8. Синдром довготривалого стиснення тканин

  • Тема 9. Кровотеча і крововтрата

  • Тема 10. Травматичний та геморагічний шок

  • Травматичний шок

  • Тема 11. Ургентна сонографія при травмі (FAST-протокол)

  • Дослідження правого верхнього квадранта

  • Визначення вільної рідини в малому тазі

  • Пошук пневмотораксу
  • Дослідження перикарда

  • Глава 6. ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МАСОВИХ УРАЖЕННЯХ

  • Тема 2. Порядок дій медичного персоналу екстреної медичної допомоги при ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій (масового ураження людей) відповідно до наказу МОЗ України № 370 від 01.06.2009 р.

  • Поняття про територіальні плани реагування на надзвичайні ситуації

  • Тема 3. Загальна характеристика масового випадку

  • Схема залучення сил і засобів для надання медичної допомоги при численних і масових випадках

  • Тема 4. Поняття про медичне сортування: вступне, первинне, вторинне та евакуаційне

  • Етапи медичного сортування

  • Характеристика постраждалих відповідно до кольорових позначок при первинному сортуванні

  • Тема 5. Організація і надання медичної допомоги при виникненні масового випадку

  • Черговість госпіталізації постраждалих при проведенні медичного сортування на догоспітальному етапі

  • Тема 6. Організація і надання медичної допомоги при масових випадках службами екстреної медичної допомоги

  • Правила використання та порядок заповнення сортувальних браслетів і талонів