Кома – найвищий ступінь патологічного пригнічення ЦНС, яка характеризується повною втратою свідомості, пригніченням рефлексів у відповідь на зовнішні подразники та порушення регуляції життєво важливих функцій організму (рис. 4.13).
Кома – це таке виключення свідомості, при якому відсутні ознаки психічної діяльності, хоча в перекладі з грецької "кома" означає глибокий сон.
Кома є тяжким ускладненням різних захворювань, суттєво погіршуючи їх прогноз. Разом з тим порушення життєдіяльності, що відбуваються при комі, визначаються видом і важкістю основного патологічного процесу: в одних випадках вони формуються дуже швидко і є патологічно незворотними (наприклад, при тяжкій черепно-мозковій травмі), в інших – зазначені порушення мають певну стадійність у своєму розвитку і за умов своєчасної та адекватної терапії зберігається можливість часткового або повного їх усунення.
Такі обставини визначають клінічне розуміння коми як гострого патологічного стану, який вимагає невідкладного лікування якомога скоріше. Тому в практичній діяльності діагноз коми встановлюють не лише при наявності повного симптомокомплексу, що характеризує кому, але й при симптомах менш тяжкого пригнічення ЦНС, наприклад, при втраті свідомості зі збереженням рефлексів, якщо останні розглядаються як стадія розвитку цієї патології. Таким чином, клінічний зміст поняття "кома" не завжди збігається з його визначенням.
Коматозні стани:
• 1. Оглушення (сомноленція) – пригнічення свідомості зі збереженням обмеженого словесного контакту на тлі підвищення порогу сприйняття зовнішніх подразників і зниження власної психічної активності.
• 2. Сопор – глибоке пригнічення свідомості зі збереженням координованих захисних реакцій і відкриванням очей у відповідь на больові, звукові та інші подразники. Можливе виведення хворого з цього стану на короткий час.
• 3. Ступор – стан глибокого патологічного сну або ареактивності, з якого хворого можна вивести тільки при використанні сильних (надпорогових) і повторних стимулів. Після припинення стимуляції знову настає стан ареактивності.
• 4. Кома – стан, що супроводжується відсутністю активних рухів, реакцій на больові, світлові, звукові подразники, втратою чутливості, пригніченням рефлексів, порушенням вегетативних і вісцеральних функцій.
• 5. "Вегетативний стан". Виникає після тяжких ушкоджень мозку, супроводжується відновленням "неспання" і втратою пізнавальних функцій. Цей стан називають апалічним; може тривати дуже довго після тяжкої черепно-мозкової травми. У такого хворого спостерігають реакцію на больові подразнення і реакцію пробудження, підтримуються адекватне самостійне дихання і серцева діяльність. Хворий у відповідь на словесні стимули відкриває очі, не вимовляє зрозумілих слів і не виконує словесних інструкцій, дискретні рухові реакції відсутні.
• 6. Струс мозку – втрата свідомості, що триває протягом декількох хвилин або годин. Виникає в результаті травматичних ушкоджень. Характерна амнезія. Іноді струс мозку супроводжують запаморочення і головний біль. Наростання неврологічної симптоматики після черепно-мозкової травми аж до коматозного стану свідчить про прогресування мозкових порушень, причиною яких часто є внутрішньочерепні гематоми. Нерідко перед цим хворі знаходяться в ясній свідомості (світлий проміжок часу).
Патогенез коматозних станів різний і в основному залежить від етіології. При будь-якому виді коми спостерігають порушення функції кори головного мозку, підкіркових структур і стовбура мозку. Особливе значення має порушення функції ретикулярної формації – "виключається" її вплив на кору головного мозку, внаслідок чого настають розлади рефлекторних функцій стовбура і пригнічення життєво важливих вегетативних центрів. До розвитку цих порушень призводять гіпоксемія (один або кілька її видів, в умовах якої порушується обмін речовин в клітинах нервової системи), розлади мозкового кровообігу (спричиняють ішемію, гіперемію, венозний застій, периваскулярний набряк із діапедезним крововиливом), а також блокада дихальних ферментів, анемія, ацидоз, порушення мікроциркуляції, електролітного балансу (особливо калію, натрію, магнію), утворення і виділення медіаторів. Важливе патогенетичне значення мають розлади циркуляції ліквору, набряк головного мозку і його оболонок, що призводять до порушення внутрішньочерепного тиску й гемодинаміки. Значну роль у патогенезі має безпосередній вплив ендогенних та екзогенних токсинів, зміна кислотно-лужної рівноваги (ацидоз) на нервові клітини. Під час патологоанатомічного дослідження виявляють набряк головного мозку, вогнища крововиливів і розм'якшень на тлі розширення капілярів, переповнення судин кров'ю, плазматичне просочування і некробіотичні зміни в стінках капілярів. Своєрідність патоморфологічної картини при різних комах також зумовлена етіологічними факторами.
Систематизація ком за етіологічним фактором:
• 1. Коми, зумовлені первинним пошкодженням, захворюванням ЦНС, або церебральні коми. До цієї групи належать апоплектична (при інсультах), апоплектиформна (при інфарктах міокарда), епілептична, травматична, а також коми під час запалення і пухлин головного мозку і його оболонок.
• 2. Коми при ендокринних захворюваннях, зумовлені порушенням метаболізму внаслідок синтезу гормонів (діабетична, наднирниковозалозна, гіпотиреоїдна, гіпопітуїтарна) або їх надмірної продукції, передозування лікувальних і гормональних препаратів (тиреотоксична, гіпоглікемічна).
• 3. Коми, первинно спричинені втратою електролітів, води та енергетичних речовин. З них самостійне значення мають хлорогідропенічна (у хворих з тривалим блюванням), аліментарно-дистрофічна (голодна) і гіпертермічна.
• 4. Коми, зумовлені порушенням газообміну. Основними видами є:
– гіпоксемічна кома, пов'язана з недостатнім надходженням кисню ззовні (гіпобарична гіпоксемія, ядуха) або з порушенням транспорту кисню кров'ю при тяжких гострих розладах кровообігу (розрив внутрішніх органів чи маткових труб, шлункова кровотеча);
– респіраторна кома (респіраторно-церебральна, респіраторно-ацидотична), або кома при дихальній недостатності, ураженні дихальної мускулатури, неправильному проведенні інтубації внаслідок гіпоксії, гіперкапнії та ацидозу через значні порушення газообміну в легенях.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 5. Коматозні стани, коми невизначеної етіології, коми при цукровому діабеті“ на сторінці 1. Приємного читання.
