Тема 3. Гіпертензивні кризи

Екстрена медична допомога

Гіпертензивний криз (ГК) – це раптове значне підвищення артеріального тиску від нормального або підвищеного рівня, яке майже завжди супроводжується появою чи посиленням розладів із боку органів-мішеней або вегетативної нервової системи (згідно з наказом МОЗ України № 384 від 24.05.2012 р.) та рекомендацій робочої групи Української асоціації кардіологів.

В останні роки в Україні простежується тенденція до більш тяжкого перебігу АГ, яка проявляється зростанням частоти ускладнень, насамперед церебральних. У 1–2% хворих на АГ перебіг хвороби супроводжується розвитком гіпертензивного кризу.

Фактори, що призводять до розвитку ГК: надмірне вживання кухонної солі; різні зміни кліматометеорологічних факторів; гостра відміна бетаадреноблокаторів (β-АБ), клофеліну, допегіту після їх тривалого застосування; зловживання міцними кавою та чаєм, алкоголем, тютюнокуріння; сонячна гіперінсоляція; зміна гормонального спектра в жінок під час клімаксу, перед менструацією тощо).

У більшості випадків причиною розвитку ГК є неадекватність призначеної антигіпертензивної терапії або недотримання режиму приймання препаратів. Предикторами неадекватного контролю AT є вік хворого, супутній цукровий діабет, дисліпідемія, СН, нефропатія.

Основні патогенетичні ланки розвитку ГК:

• 1. Гіперактивація симпатоадреналової системи, високий вміст циркулюючого у крові ангіотензину II та норадреналіну.

• 2. Затримка натрію та води.

• 3. Спазм судин внаслідок накопичення кальцію в ендотелію судин, ендотеліну, тромбоксану, ангіотензину II, альдостерону, генетичної схильності до вазоспазмів (недостатня функція альфа- та бета-рецепторів).

• 4. Підвищення загального периферичного опору судин у результаті збільшення вазомоторного (нейрогуморальні впливи) та базального (при затримці натрію) тонусу артеріол.

• 5. Збільшення скоротливості міокарда (збільшення фракції викиду) в результаті збільшення частоти серцевих скорочень, об'єму циркулюючої крові.

• 6. Ушкодження ендотелію судин та зменшена продукція вазодилатативних речовин (кініногену, кініну, простациклінів, оксиду азоту).

Порушення регуляції AT зумовлюють як екзогенні, так і ендогенні фактори.

До екзогенних факторів відносять: психоемоційні стреси; метеорологічний вплив; підвищене вживання солі та води; надлишкова інсоляція; інтеркурентні хвороби; куріння; контрацептиви.

До ендогенних факторів належать: вторинний альдостеронізм; надлишкове утворення реніну внаслідок зниження ниркового кровотоку (особливо пульсового тиску); гостра ішемія мозку та серця; рефлекторний вплив з боку внутрішніх органів (аденома простати, нефроптоз, холецистит, панкреатит); медикаментозний вплив (раптова відміна гіпотензивних препаратів); атеросклероз екстракраніальних артерій з ушкодженням барорефлекторного апарату; посилення агрегації тромбоцитів та підвищення серотоніну в ЦНС; синдром апное під час сну (епізоди асфіксії та альвеолярної гіповентиляції під час сну); зменшення вмісту кисню у тканинах та стимуляція хеморецепторів артерій та вен; підвищення активності симпатичної нервової системи; підвищення внутрішньочерепного тиску.

Класифікація гіпертензивних кризів (робоча група Українського товариства кардіологів (1999)). Залежно від наявності чи відсутності ураження органів-мішеней і необхідності термінового зниження AT, виділяють:

• ускладнені кризи (emergency) – з гострим або прогресуючим ураженням органів-мішеней, становлять пряму загрозу для життя хворого, потребують негайного, протягом однієї години, зниження AT;

• неускладнені кризи (urgency) – без гострого або прогресуючого ураження органів-мішеней, становлять потенційну загрозу для життя хворого, потребують швидкого, протягом кількох годин, зниження AT (табл. 3.5).

Таблиця 3.5. Диференційна діагностика гіпертензивних кризів

Гіпертензивний криз
неускладненийускладнений
Оцінка стануВідсутні ознаки гострого або прогресуючого порушення уражених органів-мішеней. Можливі клінічні симптоми: · головний біль; кардіалгія; екстрасистолія; розлади вегетативної нервової системи (тривожність, тремтіння, часте сечовиділення)Ознаки гострого або прогресуючого порушення уражених органів- мішеней: інфаркт міокарда, інсульт, гостра недостатність лівого шлуночка, гостре розшарування аневризми, нестабільна стенокардія, аритмії (пароксизмальна тахікардія, фібриляція передсердь), транзиторна ішемічна атака, еклампсія, гостра гіпертензивна енцефалопатія, кровотеча (в т. ч. післяопераційна, носова)
ЛікуванняАмбулаторне лікування. Зниження AT впродовж кількох годин орієнтовно на 25 % упродовж першої години або до 160/100 мм рт. ст. Перевагу віддають препаратам для перорального прийманняТермінова госпіталізація у відділення інтенсивної терапії. Зниження AT впродовж години. Внутрішньовенне введення препаратів

Ускладнені гіпертензивні кризи становлять загрозу для життя хворого і потребують зниження тиску у проміжок часу від кількох хвилин до однієї години. Лікування здійснюють в умовах палати інтенсивної терапії із застосуванням парентерального введення антигіпертензивних препаратів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 3. Гіпертензивні кризи“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Глава 1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ. ПОРЯДОК НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ І ХВОРИМ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ. ЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАНІМАЦІЇ

  • Тема 2. Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, структура та завдання (наказ МОЗ України № 379 від 01.06.2009)

  • Тема 3. Нормативні документи щодо організації надання екстреної та невідкладної медичної допомоги в Україні

  • Тема 4. Документація, яку використовують у роботі бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

  • Тема 5. Служба екстреної (швидкої) медичної допомоги України

  • Тема 6. Види екстреної медичної допомоги

  • Тема 7. Порядок госпіталізації пацієнтів бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги в лікувально-профілактичні установи

  • Тема 8. Алгоритм початкових дій бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місці події

  • Тема 9. Методика первинного та вторинного обстеження постраждалого

  • Тема 10. Поняття про термінальні стани

  • Тема 11. Етичні аспекти реанімації

  • Глава 2. ОСНОВНІ ВИДИ ПОРУШЕНЬ ДИХАННЯ Й СУЧАСНІ ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ І ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ У ДОРОСЛИХ. ЗУПИНКА КРОВООБІГУ Й ТЕХНОЛОГІЇ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛИМ

  • Клінічні прояви гострої дихальної недостатності

  • Основні ознаки та симптоми механічної асфіксії

  • Тема 2. Зупинка кровообігу і серцево-легенева та мозкова реанімація

  • Алгоритм функціональних обов'язків БЕ(Ш)МД та особливості виконання протоколу при раптовій зупинці кровообігу

  • Ритми не до дефібриляції (безпульсова електрична активність та асистолія)

  • Тема 3. Причини зупинки дихання та кровообігу (4Г та 4Т)

  • Тугий (напружений) пневмоторакс

  • Тема 4. Медикаменти, які застосовують під час серцево- легеневої та мозкової реанімації

  • Аміодарон

  • Сульфат магнію

  • Тема 5. Шляхи введення ліків під час серцево-легеневої та мозкової реанімації

  • Тема 6. Комплексне післяреанімаційне лікування

  • Комплексне післяреанімаційне лікування на госпітальному етапі

  • Допамін (допмін, дофамін)

  • Проведення продовженої ШВЛ у режимі помірної гіпервентиляції

  • Відновлення нормального об'єму циркулюючої крові і досягнення помірної гемодилюції

  • Застосування глюкокортикоїдів

  • Тема 7. Особливості виконання реанімаційних заходів у вагітних та новонароджених

  • Реанімація новонароджених безпосередньо після народження

  • Тема 8. Особливості виконання реанімаційних заходів у пацієнтів (постраждалих) в умовах стаціонару

  • Глава 3. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ, КАРДІОГЕННИЙ ШОК ТА ГІПЕРТЕНЗИВНИЙ КРИЗ

  • Обстеження пацієнта з ГКС на догоспітальному етапі

  • Рекомендації щодо обстеження хворих на ГКС (ЕНА, 2012)

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС без підйому сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС із підйомом сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Алгоритм лікування ГКС з елевацією сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Заходи при зупинці кровообігу

  • Медикаментозна терапія

  • Класифікація ГСН

  • Первинна оцінка та спостереження за пацієнтами з ГСН

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при високому артеріальному тиску

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при низькому артеріальному тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.)

  • Немедикаментозна терапія ГСН

  • Тема 2. Кардіогенний шок

  • Лікування кардіогенного шоку

  • Тема 3. Гіпертензивні кризи
  • Лікування гіпертензивних кризів

  • Лікування ГК на тлі гострої енцефалопатії

  • Лікування ГК на тлі гострої лівошлуночкової недостатності

  • Тема 4. Особливості гіпертензивних розладів під час вагітності

  • Прееклампсія

  • Тяжка прееклампсія

  • Еклампсія

  • Глава 4. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК, СИНКОПАЛЬНІ СТАНИ, ГІПОТЕРМІЯ, УТОПЛЕННЯ, УРАЖЕННЯ СТРУМОМ, КОМИ РІЗНОЇ ЕТІОЛОГІЇ, ОТРУЄННЯ НЕВІДОМИМ ГАЗОМ (НЕВІДОМОЮ РЕЧОВИНОЮ)

  • Клінічна симптоматологія та діагностика

  • Лікування і невідкладна допомога

  • Синкопе в контексті транзиторної втрати свідомості

  • Діагностика синкопе

  • Стратифікація ризику

  • Загальні принципи лікування синкопе

  • Тема 2. Гіпотермія: діагностика та екстрена медична допомога

  • Патогенез

  • Тема 3. Утоплення, види, патогенез, клініка, особливості надання екстреної медичної допомоги

  • Тема 4. Діагностика та лікування ураження електричним струмом

  • Тема 5. Коматозні стани, коми невизначеної етіології, коми при цукровому діабеті

  • Коми при цукровому діабеті (ЦД)

  • Гіпоглікемічна кома

  • Тема 6. Отруєння невідомим газом і невідомою речовиною

  • Патогенез

  • Лікування і невідкладна допомога при гострих отруєннях

  • Глава 5. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МЕХАНІЧНИХ ТРАВМАХ

  • Початкові організаційно-лікувальні дії БЕ(Ш)МД на місці події

  • Тема 2. Травми нервової системи

  • Поєднана черепно-мозкова травма ЧМТ (ПЧМТ)

  • Тема 3. Травми щелепно-лицевої ділянки

  • Тема 5. Пошкодження грудної клітки

  • Клапанний пневмоторакс

  • Закриті пошкодження грудної клітки

  • Тема 6. Травми живота

  • Тема 7. Ушкодження опорно-рухового апарату

  • Тема 8. Синдром довготривалого стиснення тканин

  • Тема 9. Кровотеча і крововтрата

  • Тема 10. Травматичний та геморагічний шок

  • Травматичний шок

  • Тема 11. Ургентна сонографія при травмі (FAST-протокол)

  • Дослідження правого верхнього квадранта

  • Визначення вільної рідини в малому тазі

  • Пошук пневмотораксу

  • Дослідження перикарда

  • Глава 6. ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МАСОВИХ УРАЖЕННЯХ

  • Тема 2. Порядок дій медичного персоналу екстреної медичної допомоги при ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій (масового ураження людей) відповідно до наказу МОЗ України № 370 від 01.06.2009 р.

  • Поняття про територіальні плани реагування на надзвичайні ситуації

  • Тема 3. Загальна характеристика масового випадку

  • Схема залучення сил і засобів для надання медичної допомоги при численних і масових випадках

  • Тема 4. Поняття про медичне сортування: вступне, первинне, вторинне та евакуаційне

  • Етапи медичного сортування

  • Характеристика постраждалих відповідно до кольорових позначок при первинному сортуванні

  • Тема 5. Організація і надання медичної допомоги при виникненні масового випадку

  • Черговість госпіталізації постраждалих при проведенні медичного сортування на догоспітальному етапі

  • Тема 6. Організація і надання медичної допомоги при масових випадках службами екстреної медичної допомоги

  • Правила використання та порядок заповнення сортувальних браслетів і талонів