Тема 5. Шляхи введення ліків під час серцево-легеневої та мозкової реанімації

Екстрена медична допомога

Своєчасна і кваліфікована медикаментозна підтримка пацієнта БЕ(Ш)МД відіграє домінуючу роль у подальшому прогнозі його загального стану, а нерідко має доленосне значення. Впродовж багатьох років і до сьогодні найпоширеніший шлях введення ліків – внутрішньовенний.

Впродовж останніх десятиліть широкого застосування набули катетери для пункції й катетеризації периферичних вен різних розмірів, залежно від віку пацієнта і калібру його вен (рис. 2.41).

Нерідко клінічна ситуація змушує провести катетеризацію ще однієї вени.

На сьогодні існують декілька альтернативних методів введення ліків хворим (постраждалим), що є особливо актуальним під час виконання СЛМР.

Внутрішньокісткове введення набуло широкого застосування на початку XXI століття. Зараз частіше використовують у педіатричній практиці, особливо у новонароджених та дітей грудного віку, а також при відсутності вираженої периферичної венозної сітки. Технічно простий і високоефективний спосіб введення медикаментів в організм здійснюють за допомогою бонін'єктора або шприца-пістолета (рис. 2.42, 2.43, А).

Ліки, введені в кістково-мозковий канал, досягають необхідної концентрації в плазмі так само швидко, як і при внутрішньовенній ін'єкції. Окрім того, дана методика дозволяє аспірувати кістковий мозок для дослідження газометрії венозної крові, визначення рівня глюкози, електролітів і концентрації гемоглобіну. Недоліком даного способу є неможливість проведення достатнього об'єму необхідної інфузійної терапії. У дорослих оптимальна локалізація для доступу до кістково-мозкового каналу – проксимальний кінець великогомілкової кістки (на 2 см нижче від виростків по передньо-середній поверхні) та дистальний кінець великогомілкової кістки (на 2 см вище від присередньої кісточки) (рис. 2.43, Б). На жаль, в Україні цей спосіб застосовують рідко, оскільки бонін'єктор одноразовий, а відтак, дороговартісний засіб.

Катетери для пункції й катетеризації периферичних вен.

Рис. 2.41. Катетери для пункції й катетеризації периферичних вен.

Бонін

Рис. 2.42. Бонін'єктори.

Шприц-пістолет для введення ліків у кістково-мозковий канал.

Рис. 2.43. Шприц-пістолет для введення ліків у кістково-мозковий канал.

Внутрішиьотрахеальний метод. У пацієнтів із зупинкою кровообігу на тлі гіповолемії тяжкого ступеня, гіпоксії, у наркоманів виконання катетеризації вен може бути утруднене, а почасти й неможливе. В такому випадку існує ще один альтернативний шлях введення медикаментів – внутрішньотрахеальний. За складністю й технікою виконання поділяєть на два способи. Перший – достатньо доступний і здійснюється шляхом проведення конікопункції (рис. 2.44). Другий – технічно більш складний, оскільки досягається шляхом надходження медикаментів через інтубаційну трубку. Внутрішиьотрахеальний шлях має ряд особливостей і пересторог. По-перше, терапевтичну дозу препаратів (до прикладу, розчину адреналіну) потрібно збільшити в 5–7 разів. По-друге, препарати вводять після розведення в дистильованій воді (або воді для ін'єкцій), враховуючи вищу від нього осмолярність плазми, даний розчин швидше всмоктується через альвеоли, потрапляючи до вінцевих судин, створює при цьому концентрацію в крові майже ідентичну, що й при внутрішньовенному введенні. Недоліками даної методики є наявність у дихальних шляхах рідини як подразника, а також, згідно з проведеними дослідженнями, відбувається руйнування сурфактанта.

Внутрішньотрахеальне введення медикаментів шляхом виконання конікотомії.

Рис. 2.44. Внутрішньотрахеальне введення медикаментів шляхом виконання конікотомії.

Впутрішиьоартеріальний метод – достатньо ефективний спосіб введення ліків в організм на етапі проведення СЛМР, який вимагає чітких знань топографічної анатомії за умови абсолютної відсутності пульсації. Технічно доступною і безпечною для виконання пункції та катетеризації є стегнова артерія.

На сьогодні техніку внутрішньосерцевого введення ліків через часті технічні огріхи під час її виконання й наявність вищенаведених альтернативних способів майже не виконують.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 5. Шляхи введення ліків під час серцево-легеневої та мозкової реанімації“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Глава 1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ. ПОРЯДОК НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ І ХВОРИМ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ. ЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАНІМАЦІЇ

  • Тема 2. Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, структура та завдання (наказ МОЗ України № 379 від 01.06.2009)

  • Тема 3. Нормативні документи щодо організації надання екстреної та невідкладної медичної допомоги в Україні

  • Тема 4. Документація, яку використовують у роботі бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

  • Тема 5. Служба екстреної (швидкої) медичної допомоги України

  • Тема 6. Види екстреної медичної допомоги

  • Тема 7. Порядок госпіталізації пацієнтів бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги в лікувально-профілактичні установи

  • Тема 8. Алгоритм початкових дій бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місці події

  • Тема 9. Методика первинного та вторинного обстеження постраждалого

  • Тема 10. Поняття про термінальні стани

  • Тема 11. Етичні аспекти реанімації

  • Глава 2. ОСНОВНІ ВИДИ ПОРУШЕНЬ ДИХАННЯ Й СУЧАСНІ ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ І ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ У ДОРОСЛИХ. ЗУПИНКА КРОВООБІГУ Й ТЕХНОЛОГІЇ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛИМ

  • Клінічні прояви гострої дихальної недостатності

  • Основні ознаки та симптоми механічної асфіксії

  • Тема 2. Зупинка кровообігу і серцево-легенева та мозкова реанімація

  • Алгоритм функціональних обов'язків БЕ(Ш)МД та особливості виконання протоколу при раптовій зупинці кровообігу

  • Ритми не до дефібриляції (безпульсова електрична активність та асистолія)

  • Тема 3. Причини зупинки дихання та кровообігу (4Г та 4Т)

  • Тугий (напружений) пневмоторакс

  • Тема 4. Медикаменти, які застосовують під час серцево- легеневої та мозкової реанімації

  • Аміодарон

  • Сульфат магнію

  • Тема 5. Шляхи введення ліків під час серцево-легеневої та мозкової реанімації
  • Тема 6. Комплексне післяреанімаційне лікування

  • Комплексне післяреанімаційне лікування на госпітальному етапі

  • Допамін (допмін, дофамін)

  • Проведення продовженої ШВЛ у режимі помірної гіпервентиляції

  • Відновлення нормального об'єму циркулюючої крові і досягнення помірної гемодилюції

  • Застосування глюкокортикоїдів

  • Тема 7. Особливості виконання реанімаційних заходів у вагітних та новонароджених

  • Реанімація новонароджених безпосередньо після народження

  • Тема 8. Особливості виконання реанімаційних заходів у пацієнтів (постраждалих) в умовах стаціонару

  • Глава 3. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ, КАРДІОГЕННИЙ ШОК ТА ГІПЕРТЕНЗИВНИЙ КРИЗ

  • Обстеження пацієнта з ГКС на догоспітальному етапі

  • Рекомендації щодо обстеження хворих на ГКС (ЕНА, 2012)

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС без підйому сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС із підйомом сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Алгоритм лікування ГКС з елевацією сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Заходи при зупинці кровообігу

  • Медикаментозна терапія

  • Класифікація ГСН

  • Первинна оцінка та спостереження за пацієнтами з ГСН

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при високому артеріальному тиску

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при низькому артеріальному тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.)

  • Немедикаментозна терапія ГСН

  • Тема 2. Кардіогенний шок

  • Лікування кардіогенного шоку

  • Тема 3. Гіпертензивні кризи

  • Лікування гіпертензивних кризів

  • Лікування ГК на тлі гострої енцефалопатії

  • Лікування ГК на тлі гострої лівошлуночкової недостатності

  • Тема 4. Особливості гіпертензивних розладів під час вагітності

  • Прееклампсія

  • Тяжка прееклампсія

  • Еклампсія

  • Глава 4. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК, СИНКОПАЛЬНІ СТАНИ, ГІПОТЕРМІЯ, УТОПЛЕННЯ, УРАЖЕННЯ СТРУМОМ, КОМИ РІЗНОЇ ЕТІОЛОГІЇ, ОТРУЄННЯ НЕВІДОМИМ ГАЗОМ (НЕВІДОМОЮ РЕЧОВИНОЮ)

  • Клінічна симптоматологія та діагностика

  • Лікування і невідкладна допомога

  • Синкопе в контексті транзиторної втрати свідомості

  • Діагностика синкопе

  • Стратифікація ризику

  • Загальні принципи лікування синкопе

  • Тема 2. Гіпотермія: діагностика та екстрена медична допомога

  • Патогенез

  • Тема 3. Утоплення, види, патогенез, клініка, особливості надання екстреної медичної допомоги

  • Тема 4. Діагностика та лікування ураження електричним струмом

  • Тема 5. Коматозні стани, коми невизначеної етіології, коми при цукровому діабеті

  • Коми при цукровому діабеті (ЦД)

  • Гіпоглікемічна кома

  • Тема 6. Отруєння невідомим газом і невідомою речовиною

  • Патогенез

  • Лікування і невідкладна допомога при гострих отруєннях

  • Глава 5. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МЕХАНІЧНИХ ТРАВМАХ

  • Початкові організаційно-лікувальні дії БЕ(Ш)МД на місці події

  • Тема 2. Травми нервової системи

  • Поєднана черепно-мозкова травма ЧМТ (ПЧМТ)

  • Тема 3. Травми щелепно-лицевої ділянки

  • Тема 5. Пошкодження грудної клітки

  • Клапанний пневмоторакс

  • Закриті пошкодження грудної клітки

  • Тема 6. Травми живота

  • Тема 7. Ушкодження опорно-рухового апарату

  • Тема 8. Синдром довготривалого стиснення тканин

  • Тема 9. Кровотеча і крововтрата

  • Тема 10. Травматичний та геморагічний шок

  • Травматичний шок

  • Тема 11. Ургентна сонографія при травмі (FAST-протокол)

  • Дослідження правого верхнього квадранта

  • Визначення вільної рідини в малому тазі

  • Пошук пневмотораксу

  • Дослідження перикарда

  • Глава 6. ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МАСОВИХ УРАЖЕННЯХ

  • Тема 2. Порядок дій медичного персоналу екстреної медичної допомоги при ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій (масового ураження людей) відповідно до наказу МОЗ України № 370 від 01.06.2009 р.

  • Поняття про територіальні плани реагування на надзвичайні ситуації

  • Тема 3. Загальна характеристика масового випадку

  • Схема залучення сил і засобів для надання медичної допомоги при численних і масових випадках

  • Тема 4. Поняття про медичне сортування: вступне, первинне, вторинне та евакуаційне

  • Етапи медичного сортування

  • Характеристика постраждалих відповідно до кольорових позначок при первинному сортуванні

  • Тема 5. Організація і надання медичної допомоги при виникненні масового випадку

  • Черговість госпіталізації постраждалих при проведенні медичного сортування на догоспітальному етапі

  • Тема 6. Організація і надання медичної допомоги при масових випадках службами екстреної медичної допомоги

  • Правила використання та порядок заповнення сортувальних браслетів і талонів