Тема 3. Травми щелепно-лицевої ділянки

Екстрена медична допомога

Виділяють відкриті і закриті ушкодження обличчя. Для відкритих ран характерне випинання кісткових фрагментів щелепно-лицевої ділянки (ЩЛД) черепа в ранову поверхню. До закритих ушкоджень відносять забої, крововиливи, розриви м'язів, сухожилків і нервів, переломи кісток і вивих нижньої щелепи.

Етіологія. Пошкодження ЩЛД, як правило, є результатом механічного впливу тупого або плоского травмувального предмета або ударної хвилі. Найбільш часті види травм: побутова (62 %), транспортна (17 %), виробнича (12 % (промислова та сільськогосподарська)), вулична (5 %) і спортивна (4 %).

Патогенез. Анатомічною особливістю щелепно-лицевої ділянки є потужна судинна мережа поряд з наявністю великого масиву пухкої підшкірної клітковини. Це зумовлює значний набряк і крововиливи в ділянці обличчя при травмі і невідповідність між розміром рани і обсягом кровотечі. Поранення обличчя часто поєднуються з пошкодженням гілок лицевого нерва і привушної слинної залози, а поранення нижньої щелепи з ушкодженням великих судин і нервів гортані, глотки.

Клінічна симптоматика. Діагностика щелепно-лицевих травм не становить труднощів. Характерна наявність зіяння рани і кровотечі (рис. 5.7, 5.8), біль, порушення функції відкривання рота, приймання їжі, дихання. Можливі ускладнення: шок, асфіксія, кровотеча, закрита або відкрита травма головного мозку.

Щелепно-лицева травма з ушкодженням нижньої щелепи.

Рис. 5.7. Щелепно-лицева травма з ушкодженням нижньої щелепи.

Щелепно-лицева травма.

Рис. 5.8. Щелепно-лицева травма.

Невідкладна допомога. При наявності показань – купірування ознак гострої дихальної недостатності і гострої серцево-судинної недостатності. З метою попередження асфіксії пораненого вкладають обличчям вниз і повертають голову набік. Проводять санацію ротової порожнини. При загрозі обтураційної асфіксії в ротову порожнину встановлюють S-подібний повітровод. При забоях м'яких тканин накладають тиснучу пов'язку, місцево – холод. Зупинку кровотечі досягають за допомогою тиснучої пов'язки, тугої тампонади рани, накладення кровозупинного зажиму або пальцевого притиснення артерій в надзвичайній ситуації. На рану накладають асептичну пов'язку. Пацієнта госпіталізовують у спеціалізований заклад.

Тема 4. Спінальна травма

Спінальна травма – найчастіше виникає при надмірному згинанні і розгинанні хребта в найбільш рухливих місцях. Таку травму частіше спостерігають у пірнальників, при падінні з висоти, на спину, при авто- і мото- травмах, сильному прямому ударі ззаду.

Як було зазначено вище, пошкодження хребта відносять до травм, які становлять найбільшу загрозу для життя постраждалих. При травмі хребта тяжкість стану та прогноз багато в чому залежать від наявності або відсутності ушкоджень спинного мозку (здавлення, розрив) і його корінців. Це служить основою для клінічного поділу ушкоджень хребта на неускладнені та ускладнені. При неускладненому пошкодженні відбувається тільки ізольовані руйнування відростків або дужок хребців у вертикальній площині без пошкодження спинного мозку і його корінців. При ускладненому пошкодженні виникають руйнування в горизонтальній площині, тобто поза пошкодженням тіл хребців спостерігається пошкодження спинного мозку і його корінців. Пошкодження хребта іноді бувають у вигляді вивиху тіл хребців та п.ерелому хребців.

Вивихи тіл хребців найхарактерніші для шийного відділу хребта, а в нижчих відділах частіше стаються переломи. Даний вид травми часто зустрічається в автокатастрофах, особливо у пасажирів, що знаходяться в необладнаному підголівниками транспорті, що повільно рухається, при раптовому і сильному ударі в задню частину автомобіля, в результаті чого відбувається різке розгинання голови в шийному відділі (рис. 5.9), а також у пірнальників при пірнанні у воду в невідомих (неглибоких) місцях. При вивиху тіл хребців часто відбувається розрив зв'язок, що підвищує вірогідність пошкодження спинного мозку.

Клінічна симптоматика. Провідною скаргою є сильний біль у ділянці шиї. Виникнення больового синдрому чітко пов'язують із травмою. Постраждалий не може здійснити найменший рух головою. При пальпації шийного відділу хребта часто вдається визначити виступаючий остистий відросток. Якщо вивих супроводжується ушкодженням спинного мозку, то нижче місця травми розвивається периферичний параліч.

Схема механізму спінальної травми від перерозгинання в шийному відділі хребта.

Рис. 5.9. Схема механізму спінальної травми від перерозгинання в шийному відділі хребта.

Переломи хребців можуть супроводжуватися пошкодженням спинного мозку у вигляді стиснень або розривів. Травми даного виду майже завжди супроводжуються травматичним шоком.

Клінічна симптоматика. Сильний біль в місці травми. Постраждалий не може рухатися. Якщо перелом супроводжується пошкодженням спинного мозку, то нижче місця пошкодження розвивається периферичний параліч. Рівень пошкодження визначається неврологічним і рентгенологічним дослідженням.

Діагностика. БЕ(Ш)МД при виявленні такого постраждалого повинна керуватися такими діагностичними критеріями: дані анамнезу, біль у точці прикладання травмуючої сили і при пальпації по лінії остистих відростків, болючість при м'якому осьовому навантаженні на хребет, порушення рухів в руках і ногах або тільки в ногах, відчуття оніміння і поколювання, випадання тактильної і больової чутливості нижче рівня ушкодження спинного мозку. При супутній травмі органів грудної порожнини (пневмо-, гемоторакс) – наростає дихальна недостатність, а при травмі органів черевної порожнини – клінічна картина гострої крововтрати і травматичного шоку.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 3. Травми щелепно-лицевої ділянки“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Глава 1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ. ПОРЯДОК НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ І ХВОРИМ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ. ЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАНІМАЦІЇ

  • Тема 2. Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, структура та завдання (наказ МОЗ України № 379 від 01.06.2009)

  • Тема 3. Нормативні документи щодо організації надання екстреної та невідкладної медичної допомоги в Україні

  • Тема 4. Документація, яку використовують у роботі бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

  • Тема 5. Служба екстреної (швидкої) медичної допомоги України

  • Тема 6. Види екстреної медичної допомоги

  • Тема 7. Порядок госпіталізації пацієнтів бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги в лікувально-профілактичні установи

  • Тема 8. Алгоритм початкових дій бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місці події

  • Тема 9. Методика первинного та вторинного обстеження постраждалого

  • Тема 10. Поняття про термінальні стани

  • Тема 11. Етичні аспекти реанімації

  • Глава 2. ОСНОВНІ ВИДИ ПОРУШЕНЬ ДИХАННЯ Й СУЧАСНІ ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ І ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ У ДОРОСЛИХ. ЗУПИНКА КРОВООБІГУ Й ТЕХНОЛОГІЇ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛИМ

  • Клінічні прояви гострої дихальної недостатності

  • Основні ознаки та симптоми механічної асфіксії

  • Тема 2. Зупинка кровообігу і серцево-легенева та мозкова реанімація

  • Алгоритм функціональних обов'язків БЕ(Ш)МД та особливості виконання протоколу при раптовій зупинці кровообігу

  • Ритми не до дефібриляції (безпульсова електрична активність та асистолія)

  • Тема 3. Причини зупинки дихання та кровообігу (4Г та 4Т)

  • Тугий (напружений) пневмоторакс

  • Тема 4. Медикаменти, які застосовують під час серцево- легеневої та мозкової реанімації

  • Аміодарон

  • Сульфат магнію

  • Тема 5. Шляхи введення ліків під час серцево-легеневої та мозкової реанімації

  • Тема 6. Комплексне післяреанімаційне лікування

  • Комплексне післяреанімаційне лікування на госпітальному етапі

  • Допамін (допмін, дофамін)

  • Проведення продовженої ШВЛ у режимі помірної гіпервентиляції

  • Відновлення нормального об'єму циркулюючої крові і досягнення помірної гемодилюції

  • Застосування глюкокортикоїдів

  • Тема 7. Особливості виконання реанімаційних заходів у вагітних та новонароджених

  • Реанімація новонароджених безпосередньо після народження

  • Тема 8. Особливості виконання реанімаційних заходів у пацієнтів (постраждалих) в умовах стаціонару

  • Глава 3. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ, КАРДІОГЕННИЙ ШОК ТА ГІПЕРТЕНЗИВНИЙ КРИЗ

  • Обстеження пацієнта з ГКС на догоспітальному етапі

  • Рекомендації щодо обстеження хворих на ГКС (ЕНА, 2012)

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС без підйому сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС із підйомом сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Алгоритм лікування ГКС з елевацією сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Заходи при зупинці кровообігу

  • Медикаментозна терапія

  • Класифікація ГСН

  • Первинна оцінка та спостереження за пацієнтами з ГСН

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при високому артеріальному тиску

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при низькому артеріальному тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.)

  • Немедикаментозна терапія ГСН

  • Тема 2. Кардіогенний шок

  • Лікування кардіогенного шоку

  • Тема 3. Гіпертензивні кризи

  • Лікування гіпертензивних кризів

  • Лікування ГК на тлі гострої енцефалопатії

  • Лікування ГК на тлі гострої лівошлуночкової недостатності

  • Тема 4. Особливості гіпертензивних розладів під час вагітності

  • Прееклампсія

  • Тяжка прееклампсія

  • Еклампсія

  • Глава 4. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК, СИНКОПАЛЬНІ СТАНИ, ГІПОТЕРМІЯ, УТОПЛЕННЯ, УРАЖЕННЯ СТРУМОМ, КОМИ РІЗНОЇ ЕТІОЛОГІЇ, ОТРУЄННЯ НЕВІДОМИМ ГАЗОМ (НЕВІДОМОЮ РЕЧОВИНОЮ)

  • Клінічна симптоматологія та діагностика

  • Лікування і невідкладна допомога

  • Синкопе в контексті транзиторної втрати свідомості

  • Діагностика синкопе

  • Стратифікація ризику

  • Загальні принципи лікування синкопе

  • Тема 2. Гіпотермія: діагностика та екстрена медична допомога

  • Патогенез

  • Тема 3. Утоплення, види, патогенез, клініка, особливості надання екстреної медичної допомоги

  • Тема 4. Діагностика та лікування ураження електричним струмом

  • Тема 5. Коматозні стани, коми невизначеної етіології, коми при цукровому діабеті

  • Коми при цукровому діабеті (ЦД)

  • Гіпоглікемічна кома

  • Тема 6. Отруєння невідомим газом і невідомою речовиною

  • Патогенез

  • Лікування і невідкладна допомога при гострих отруєннях

  • Глава 5. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МЕХАНІЧНИХ ТРАВМАХ

  • Початкові організаційно-лікувальні дії БЕ(Ш)МД на місці події

  • Тема 2. Травми нервової системи

  • Поєднана черепно-мозкова травма ЧМТ (ПЧМТ)

  • Тема 3. Травми щелепно-лицевої ділянки
  • Тема 5. Пошкодження грудної клітки

  • Клапанний пневмоторакс

  • Закриті пошкодження грудної клітки

  • Тема 6. Травми живота

  • Тема 7. Ушкодження опорно-рухового апарату

  • Тема 8. Синдром довготривалого стиснення тканин

  • Тема 9. Кровотеча і крововтрата

  • Тема 10. Травматичний та геморагічний шок

  • Травматичний шок

  • Тема 11. Ургентна сонографія при травмі (FAST-протокол)

  • Дослідження правого верхнього квадранта

  • Визначення вільної рідини в малому тазі

  • Пошук пневмотораксу

  • Дослідження перикарда

  • Глава 6. ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МАСОВИХ УРАЖЕННЯХ

  • Тема 2. Порядок дій медичного персоналу екстреної медичної допомоги при ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій (масового ураження людей) відповідно до наказу МОЗ України № 370 від 01.06.2009 р.

  • Поняття про територіальні плани реагування на надзвичайні ситуації

  • Тема 3. Загальна характеристика масового випадку

  • Схема залучення сил і засобів для надання медичної допомоги при численних і масових випадках

  • Тема 4. Поняття про медичне сортування: вступне, первинне, вторинне та евакуаційне

  • Етапи медичного сортування

  • Характеристика постраждалих відповідно до кольорових позначок при первинному сортуванні

  • Тема 5. Організація і надання медичної допомоги при виникненні масового випадку

  • Черговість госпіталізації постраждалих при проведенні медичного сортування на догоспітальному етапі

  • Тема 6. Організація і надання медичної допомоги при масових випадках службами екстреної медичної допомоги

  • Правила використання та порядок заповнення сортувальних браслетів і талонів