Тема 2. Зупинка кровообігу і серцево-легенева та мозкова реанімація

Екстрена медична допомога

Послідовність реанімаційних заходів при зупинці кровообігу: Якщо стан клінічної смерті настав на етапі домедичної допомоги щойно або в присутності БЕ(Ш)МД, коли спостерігають звуження зіниць (у перші 10–20 с від моменту зупинки кровообігу), перед початком компресії грудної клітки та ПІВЛ доцільно виконати прекардіальний удар (рис. 2.36). Такий прийом виконують у випадку, коли рятувальник безпосередньо спостерігає на кардіомоніторі початок фібриляції шлуночків/шлуночкової тахікардії (ФШ/ШТ) без пульсу, а дефібрилятор на даний момент до роботи ще не готовий або ще гірше – відсутній.

Прекардіальний удар забезпечують шляхом різкого удару кулаком із висоти 10–20 см у ділянку межі між середньою та нижньою частиною груднини. Ефект полягає у підвищенні внутрішньосерцевого тиску, що приводить до подразнення баро- та волюморецепторів порожнин серця внаслідок стрімкого стискання міокарда. Згідно з результатами досліджень, прекардіальний поштовх інколи здатний усунути

Техніка і локалізація нанесення прекардіального удару.

Рис. 2.36. Техніка і локалізація нанесення прекардіального удару.

ФШ/ШТ без пульсу (головним чином шлуночкову тахікардію), але в більшості випадків неефективний і, навпаки, може трансформувати ритм у асистолію. Саме тому, якщо в розпорядженні бригади є готовий до роботи дефібрилятор, від прекардіального удару краще утриматись. Прекардіальний удар також протипоказаний новонародженим та маленьким дітям.

У випадку наявності абсолютних ознак клінічної смерті на тлі розширених зіниць та після виконання прекардіального удару, який не дав ефекту, БЕ(Ш)МД розпочинає серцево-легеневу та мозкову реанімацію – компресію грудної клітки та штучної вентиляції легень на тлі оцінки виду зупинки кровообігу.

Варто зупинитись на організаційних моментах командної роботи БЕ(Ш)МД під час СЛМР, беззаперечним лідером якої є лікар. Він розподіляє між членами бригади їх обов'язки. Скажімо, один із фельдшерів відповідає за ЕКГ моніторування та дефібриляцію, інший забезпечує внутрішньовенний медикаментозний доступ, введення ліків та проведення штучної вентиляції легень. Водій допомагає транспортувати хворого на щит, здійснювати компресію грудної клітки, накладати шийний комірець і т. д. В обов'язки лікаря входить проведення первинного та вторинного обстеження, діагностика і лікування зупинки кровообігу, виконання складних технічних маніпуляцій. Доведено, що ефективне натискання на грудну клітку лікар може забезпечувати не більше двох хвилин. Саме на лікаря покладено відповідальність за своєчасну заміну членів бригади на різних етапах реанімаційних заходів, і цей процес повинен бути доведений до автоматизму, оскільки втрачені секунди можуть мати фатальні наслідки для хворого.

Рятувальник (у БЕ(Ш)МД – лікар, поки один із фельдшерів готує кардіомонітор і дефібрилятор) займає місце збоку від постраждалого і кладе кисть однієї руки на середню третину груднини. Кисть другої руки він накладає зверху так, щоб пальці були схрещені або підняті вверх та розташовувались паралельно до ребер і ритмічними натисканнями зміщує груднину в сагітальному напрямку на глибину 4-5 см, при цьому руки в ліктьових суглобах повинні бути випрямлені. Частота натискань для дорослого – не менше 100 на хвилину, для дітей – більше 100 на хвилину. Таким чином, компресія здійснюється масою тулуба реаніматора. Слід пам'ятати, що зламані ребра під час проведення СЛМР є її ускладненням, яке не вимагає припинення реанімаційних заходів, як і у випадку діагностики цих пошкоджень на тлі констатації стану клінічної смерті. Після проведення 30 компресій інший фельдшер проводить ШВЛ за допомогою мішка Амбу (2 вдихи).

Новонародженим та дітям грудного віку реанімаційні заходи проводять у співвідношенні відповідно 15:2 та 15:2–30:2, що зумовлено анатомо-фізіологічними особливостями їхнього організму, а саме вразливістю дихальної системи до гіпоксії.

Методи ідентифікації виду зупинки кровообігу:

Ідентифікація ритму під час зупинки кровообігу має ключове значення для застосування ефективного лікування, тому моніторування роботи серця в цих умовах розпочинають якнайшвидше. На сьогодні найбільш доступними на догоспітальному етапі є два способи:

• 1. Швидка оцінка ритму за допомогою ложок дефібрилятора. Більшість класичних дефібриляторів дають можливість моніторувати ЕКГ за допомогою ложок, розмішених на грудній клітці. Це дозволить команді виконати так звану "швидку оцінку" серцевого ритму. Фельдшеру бригади слід утримувати ложки нерухомо, щоб уникнути артефактів (див. рис. 2.33).

• 2. Моніторування за допомогою самоприклеювальних електродів, які можна використовувати також для виконання дефібриляції. Розташовують їх так: один нижче правої ключиці, другий – по латеральній поверхні лівої половини грудної клітки (див. рис. 2.34).

Варто знати, що записи кардіомонітора можна використовувати виключно для розпізнавання ритму, а не інтерпретувати, для прикладу, стан сегмента ST чи інших складніших компонентів ЕКГ.

Види зупинки кровообігу. Існують такі види зупинки кровообігу: асистолія, фібриляція, шлуночкова тахікардія, безпульсова електрична активність (неефективне серце) (рис. 2.37-2.40).

ЕКГ картина при асистолії.

Рис. 2.37. ЕКГ картина при асистолії.

ЕКГ картина при фібриляції шлуночків.

Рис. 2.38. ЕКГ картина при фібриляції шлуночків.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 2. Зупинка кровообігу і серцево-легенева та мозкова реанімація“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Глава 1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ. ПОРЯДОК НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ І ХВОРИМ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ. ЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАНІМАЦІЇ

  • Тема 2. Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, структура та завдання (наказ МОЗ України № 379 від 01.06.2009)

  • Тема 3. Нормативні документи щодо організації надання екстреної та невідкладної медичної допомоги в Україні

  • Тема 4. Документація, яку використовують у роботі бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

  • Тема 5. Служба екстреної (швидкої) медичної допомоги України

  • Тема 6. Види екстреної медичної допомоги

  • Тема 7. Порядок госпіталізації пацієнтів бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги в лікувально-профілактичні установи

  • Тема 8. Алгоритм початкових дій бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місці події

  • Тема 9. Методика первинного та вторинного обстеження постраждалого

  • Тема 10. Поняття про термінальні стани

  • Тема 11. Етичні аспекти реанімації

  • Глава 2. ОСНОВНІ ВИДИ ПОРУШЕНЬ ДИХАННЯ Й СУЧАСНІ ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ І ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ У ДОРОСЛИХ. ЗУПИНКА КРОВООБІГУ Й ТЕХНОЛОГІЇ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛИМ

  • Клінічні прояви гострої дихальної недостатності

  • Основні ознаки та симптоми механічної асфіксії

  • Тема 2. Зупинка кровообігу і серцево-легенева та мозкова реанімація
  • Алгоритм функціональних обов'язків БЕ(Ш)МД та особливості виконання протоколу при раптовій зупинці кровообігу

  • Ритми не до дефібриляції (безпульсова електрична активність та асистолія)

  • Тема 3. Причини зупинки дихання та кровообігу (4Г та 4Т)

  • Тугий (напружений) пневмоторакс

  • Тема 4. Медикаменти, які застосовують під час серцево- легеневої та мозкової реанімації

  • Аміодарон

  • Сульфат магнію

  • Тема 5. Шляхи введення ліків під час серцево-легеневої та мозкової реанімації

  • Тема 6. Комплексне післяреанімаційне лікування

  • Комплексне післяреанімаційне лікування на госпітальному етапі

  • Допамін (допмін, дофамін)

  • Проведення продовженої ШВЛ у режимі помірної гіпервентиляції

  • Відновлення нормального об'єму циркулюючої крові і досягнення помірної гемодилюції

  • Застосування глюкокортикоїдів

  • Тема 7. Особливості виконання реанімаційних заходів у вагітних та новонароджених

  • Реанімація новонароджених безпосередньо після народження

  • Тема 8. Особливості виконання реанімаційних заходів у пацієнтів (постраждалих) в умовах стаціонару

  • Глава 3. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ, КАРДІОГЕННИЙ ШОК ТА ГІПЕРТЕНЗИВНИЙ КРИЗ

  • Обстеження пацієнта з ГКС на догоспітальному етапі

  • Рекомендації щодо обстеження хворих на ГКС (ЕНА, 2012)

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС без підйому сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС із підйомом сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Алгоритм лікування ГКС з елевацією сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Заходи при зупинці кровообігу

  • Медикаментозна терапія

  • Класифікація ГСН

  • Первинна оцінка та спостереження за пацієнтами з ГСН

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при високому артеріальному тиску

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при низькому артеріальному тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.)

  • Немедикаментозна терапія ГСН

  • Тема 2. Кардіогенний шок

  • Лікування кардіогенного шоку

  • Тема 3. Гіпертензивні кризи

  • Лікування гіпертензивних кризів

  • Лікування ГК на тлі гострої енцефалопатії

  • Лікування ГК на тлі гострої лівошлуночкової недостатності

  • Тема 4. Особливості гіпертензивних розладів під час вагітності

  • Прееклампсія

  • Тяжка прееклампсія

  • Еклампсія

  • Глава 4. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК, СИНКОПАЛЬНІ СТАНИ, ГІПОТЕРМІЯ, УТОПЛЕННЯ, УРАЖЕННЯ СТРУМОМ, КОМИ РІЗНОЇ ЕТІОЛОГІЇ, ОТРУЄННЯ НЕВІДОМИМ ГАЗОМ (НЕВІДОМОЮ РЕЧОВИНОЮ)

  • Клінічна симптоматологія та діагностика

  • Лікування і невідкладна допомога

  • Синкопе в контексті транзиторної втрати свідомості

  • Діагностика синкопе

  • Стратифікація ризику

  • Загальні принципи лікування синкопе

  • Тема 2. Гіпотермія: діагностика та екстрена медична допомога

  • Патогенез

  • Тема 3. Утоплення, види, патогенез, клініка, особливості надання екстреної медичної допомоги

  • Тема 4. Діагностика та лікування ураження електричним струмом

  • Тема 5. Коматозні стани, коми невизначеної етіології, коми при цукровому діабеті

  • Коми при цукровому діабеті (ЦД)

  • Гіпоглікемічна кома

  • Тема 6. Отруєння невідомим газом і невідомою речовиною

  • Патогенез

  • Лікування і невідкладна допомога при гострих отруєннях

  • Глава 5. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МЕХАНІЧНИХ ТРАВМАХ

  • Початкові організаційно-лікувальні дії БЕ(Ш)МД на місці події

  • Тема 2. Травми нервової системи

  • Поєднана черепно-мозкова травма ЧМТ (ПЧМТ)

  • Тема 3. Травми щелепно-лицевої ділянки

  • Тема 5. Пошкодження грудної клітки

  • Клапанний пневмоторакс

  • Закриті пошкодження грудної клітки

  • Тема 6. Травми живота

  • Тема 7. Ушкодження опорно-рухового апарату

  • Тема 8. Синдром довготривалого стиснення тканин

  • Тема 9. Кровотеча і крововтрата

  • Тема 10. Травматичний та геморагічний шок

  • Травматичний шок

  • Тема 11. Ургентна сонографія при травмі (FAST-протокол)

  • Дослідження правого верхнього квадранта

  • Визначення вільної рідини в малому тазі

  • Пошук пневмотораксу

  • Дослідження перикарда

  • Глава 6. ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МАСОВИХ УРАЖЕННЯХ

  • Тема 2. Порядок дій медичного персоналу екстреної медичної допомоги при ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій (масового ураження людей) відповідно до наказу МОЗ України № 370 від 01.06.2009 р.

  • Поняття про територіальні плани реагування на надзвичайні ситуації

  • Тема 3. Загальна характеристика масового випадку

  • Схема залучення сил і засобів для надання медичної допомоги при численних і масових випадках

  • Тема 4. Поняття про медичне сортування: вступне, первинне, вторинне та евакуаційне

  • Етапи медичного сортування

  • Характеристика постраждалих відповідно до кольорових позначок при первинному сортуванні

  • Тема 5. Організація і надання медичної допомоги при виникненні масового випадку

  • Черговість госпіталізації постраждалих при проведенні медичного сортування на догоспітальному етапі

  • Тема 6. Організація і надання медичної допомоги при масових випадках службами екстреної медичної допомоги

  • Правила використання та порядок заповнення сортувальних браслетів і талонів