Глава 3. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ, КАРДІОГЕННИЙ ШОК ТА ГІПЕРТЕНЗИВНИЙ КРИЗ

Екстрена медична допомога

Актуальність. Серцево-судинні захворювання залишаються головною причиною смертності хворих в усьому світі. Показник смертності в Україні внаслідок дестабілізації ішемічної хвороби серця (ІХС) становить 678 на 100 тис. населення. Разом з тим, завдяки покращенню якості лікування гострого інфаркту міокарда (ГІМ) в останні роки (за період із 2007 до 2011 року) в Україні спостерігають зменшення на 17 % смертності від цієї хвороби.

Відомо, що понад 50 % несприятливих результатів при різних формах гострого коронарного синдрому (ГКС) наступають в перші години захворювання. Своєчасна і точна діагностика, оцінка ступеня ризику та прогнозу захворювання, призначення адекватного лікування є наріжним каменем успішності терапії. Лікування хворого – це єдиний процес, який починається на догоспітальному етапі і продовжується в стаціонарі. Важливо, щоб бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги та стаціонари, куди доправлять хворих із ГКС, працювали за єдиним алгоритмом, заснованим на єдиних принципах діагностики і лікування та єдиному розумінні тактичних питань. У зв'язку з цим будь-яка бригада після встановлення діагнозу ГКС та визначення показань та протипоказань до відповідного лікування повинна працювати за принципом "Регіональних реперфузійних мереж", усунути больовий напад, почати антитромботичне лікування, яке включає введення тромболітиків, якщо не запланована первинна ангіопластика, а при розвитку ускладнень – боротьба з порушеннями ритму серця, гострою серцевою недостатністю, кардіогенним шоком, гіпо- або гіпертензивним кризом. Звичайно, така БЕ(Ш)МД повинна володіти методикою проведення заходів з серцево-легеневої та мозкової реанімації.

Таким чином, знання базових принципів сучасних протоколів надання невідкладної допомоги при гострому коронарному синдрому, гіпертензивному кризі, кардіогенному шоці та своєчасно й якісно проведені невідкладні медичні заходи на догоспітальному на ранньому госпітальному етапах не лише рятують життя хворим (постраждалим), а й сприяють подальшому успішному лікуванню хвороби, попереджують розвиток тяжких ускладнень.

Тема 1. Гострий коронарний синдром

Гострі коронарні синдроми – група різноманітних клінічних ознак або симптомів, які дозволяють запідозрити нестабільну стенокардію (НСт) чи гострий інфаркт міокарда з підйомом або без підйому сегмента ST. Термін ГКС може використовуватися при першому контакті лікаря з хворим і передбачає певну тактику ведення хворого з ГКС як з ГІМ чи НСт (Рекомендації робочої групи Української асоціації кардіологів). Існує два варіанти даного синдрому – з підйомом або без підйому сегмента ST.

ГКС зі стійким підйомом сегмента ST супроводжується болем або відчуттям дискомфорту за грудниною і (або) вперше виниклою блокадою лівої ніжки пучка Гіса, як правило, зумовлений гострою оклюзією коронарної артерії. Таку ситуацію розглядають як гострий інфаркт міокарда (ІМЗП ST) і передбачає швидке проведення реперфузійної терапії – тромболізису або перкутанної ангіопластіки.

ГКС без підйому сегмента ST, з минущою або стійкою депресією ST, змінами зубця Т на ЕКГ супроводжуються тиснучим болем або відчуттям дискомфорту за грудиною, що найчастіше зумовлено гострою ішемією міокарда. Стратегія ведення таких хворих передбачає усунення ішемії без застосування тромболітичних середників, спостереження за динамікою ЕКГ і маркерів некрозу міокарда (серцевих тропонінів, креатинфосфокінази та (або) MB-фракції КФК). При відсутності наростання в крові рівнів біомаркерів некрозу міокарда такі прояви ГКС розглядають як еквівалент НСт або, при підвищенні рівня маркерів некрозу міокарда, як субендокардіальний (дрібновогнищевий, інтрамуральний) інфаркт міокарда чи ж ІМ без підйому ST (ІМБП ST).

Для швидкого і надійного розмежування НСт та ІМ без підйому сегмента ST необхідне визначення рівнів серцевих тропонінів, що доступно не всім лікувальним установам. Тому при позначенні ГКС без підйому сегмента ST терміни інфаркт міокарда без підйому ST і нестабільна стенокардія можуть вживати як синоніми, але тільки на етапі попереднього формулювання діагнозу (не більше 1-2 діб, до завершення диференціальної діагностики НСт та ІМ без підйому ST).

Встановлення ГКС дає можливість спеціалістам розпізнати наявність коронарної катастрофи, вимагає проведення чіткого комплексу лікувально- діагностичних методик і диктує необхідність госпіталізації пацієнта в профільний стаціонар.

Зараз очевидно, що гострі коронарні синдроми, нестабільна стенокардія та інфаркт міокарда мають спільний анатомічний субстрат – розрив атеросклеротичної бляшки або її ерозію – і відрізняються ступенем тромбозу та дистальною емболізацією.

Клінічні прояви та прогноз залежать від локалізації обструкції, тяжкості і тривалості ішемії міокарда. При інфаркті міокарда з елевацією сегмента ST переважно виникає оклюзивний і персистуючий тромбоз

Патофізіологія серцевого нападу при гострому коронарному синдромі.

Рис. 3.1. Патофізіологія серцевого нападу при гострому коронарному синдромі.

(рис. 3.1). Приблизно в 3/4 випадків до формування коронарного тромбу призводить раптовий розрив вразливої бляшки (запаленої, багатої на ліпіди, покритої тонкою фіброзною оболонкою) на тлі вираженого стенозу, ерозія бляшки і вторинний вазоспазм, у результаті чого розвивається стійка оклюзія артерії. Інфаркт міокарда, який спричинила повна оклюзію вінцевої артерії, починає розвиватися через 15– 30 хв від початку гострої ішемії (відсутність кровотоку по артерії або колатералях) і прогресує з часом від субендокардіальної до субепікардіальної ділянки (феномен фронту хвилі) та призводить до розвитку великого вогнища некрозу. У 1/4 випадків тромби, які спричиняють інфаркт міокарда, формуються в ділянці бляшок, що викликають лише незначний або помірний стеноз вінцевої артерії. Реперфузія і залучення колатералей можуть сприяти зменшенню ушкодження міокарда та зони некрозу.

Наявність субкритичного, але стійкого кровотоку може розширити часове вікно для досягнення порятунку міокарда шляхом повної реперфузії.

Відповідь на розрив бляшки є динамічною: тромбоз і вторинний фібриноліз, часто асоційовані з вазоспазмом, виникають одночасно, викликаючи минущу обструкцію кровотоку і дистальну емболізацію, яка призводить до мікросудинної обструкції й може стати перепоною для успішної реперфузії міокарда, незважаючи на адекватний кровотік в артерії, що зумовила інфаркт. При коронарному тромбозі початкову обструкцію кровотоку, як правило, викликає агрегація тромбоцитів, але для подальшої стабілізації раннього та нестійкого тромбоцитарного тромбу важливе значення належить полімеризації та відкладенні в тромбі фібрину.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 3. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ, КАРДІОГЕННИЙ ШОК ТА ГІПЕРТЕНЗИВНИЙ КРИЗ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Глава 1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ. ПОРЯДОК НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ І ХВОРИМ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ. ЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАНІМАЦІЇ

  • Тема 2. Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, структура та завдання (наказ МОЗ України № 379 від 01.06.2009)

  • Тема 3. Нормативні документи щодо організації надання екстреної та невідкладної медичної допомоги в Україні

  • Тема 4. Документація, яку використовують у роботі бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

  • Тема 5. Служба екстреної (швидкої) медичної допомоги України

  • Тема 6. Види екстреної медичної допомоги

  • Тема 7. Порядок госпіталізації пацієнтів бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги в лікувально-профілактичні установи

  • Тема 8. Алгоритм початкових дій бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місці події

  • Тема 9. Методика первинного та вторинного обстеження постраждалого

  • Тема 10. Поняття про термінальні стани

  • Тема 11. Етичні аспекти реанімації

  • Глава 2. ОСНОВНІ ВИДИ ПОРУШЕНЬ ДИХАННЯ Й СУЧАСНІ ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ І ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ У ДОРОСЛИХ. ЗУПИНКА КРОВООБІГУ Й ТЕХНОЛОГІЇ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛИМ

  • Клінічні прояви гострої дихальної недостатності

  • Основні ознаки та симптоми механічної асфіксії

  • Тема 2. Зупинка кровообігу і серцево-легенева та мозкова реанімація

  • Алгоритм функціональних обов'язків БЕ(Ш)МД та особливості виконання протоколу при раптовій зупинці кровообігу

  • Ритми не до дефібриляції (безпульсова електрична активність та асистолія)

  • Тема 3. Причини зупинки дихання та кровообігу (4Г та 4Т)

  • Тугий (напружений) пневмоторакс

  • Тема 4. Медикаменти, які застосовують під час серцево- легеневої та мозкової реанімації

  • Аміодарон

  • Сульфат магнію

  • Тема 5. Шляхи введення ліків під час серцево-легеневої та мозкової реанімації

  • Тема 6. Комплексне післяреанімаційне лікування

  • Комплексне післяреанімаційне лікування на госпітальному етапі

  • Допамін (допмін, дофамін)

  • Проведення продовженої ШВЛ у режимі помірної гіпервентиляції

  • Відновлення нормального об'єму циркулюючої крові і досягнення помірної гемодилюції

  • Застосування глюкокортикоїдів

  • Тема 7. Особливості виконання реанімаційних заходів у вагітних та новонароджених

  • Реанімація новонароджених безпосередньо після народження

  • Тема 8. Особливості виконання реанімаційних заходів у пацієнтів (постраждалих) в умовах стаціонару

  • Глава 3. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ, КАРДІОГЕННИЙ ШОК ТА ГІПЕРТЕНЗИВНИЙ КРИЗ
  • Обстеження пацієнта з ГКС на догоспітальному етапі

  • Рекомендації щодо обстеження хворих на ГКС (ЕНА, 2012)

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС без підйому сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС із підйомом сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Алгоритм лікування ГКС з елевацією сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Заходи при зупинці кровообігу

  • Медикаментозна терапія

  • Класифікація ГСН

  • Первинна оцінка та спостереження за пацієнтами з ГСН

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при високому артеріальному тиску

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при низькому артеріальному тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.)

  • Немедикаментозна терапія ГСН

  • Тема 2. Кардіогенний шок

  • Лікування кардіогенного шоку

  • Тема 3. Гіпертензивні кризи

  • Лікування гіпертензивних кризів

  • Лікування ГК на тлі гострої енцефалопатії

  • Лікування ГК на тлі гострої лівошлуночкової недостатності

  • Тема 4. Особливості гіпертензивних розладів під час вагітності

  • Прееклампсія

  • Тяжка прееклампсія

  • Еклампсія

  • Глава 4. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК, СИНКОПАЛЬНІ СТАНИ, ГІПОТЕРМІЯ, УТОПЛЕННЯ, УРАЖЕННЯ СТРУМОМ, КОМИ РІЗНОЇ ЕТІОЛОГІЇ, ОТРУЄННЯ НЕВІДОМИМ ГАЗОМ (НЕВІДОМОЮ РЕЧОВИНОЮ)

  • Клінічна симптоматологія та діагностика

  • Лікування і невідкладна допомога

  • Синкопе в контексті транзиторної втрати свідомості

  • Діагностика синкопе

  • Стратифікація ризику

  • Загальні принципи лікування синкопе

  • Тема 2. Гіпотермія: діагностика та екстрена медична допомога

  • Патогенез

  • Тема 3. Утоплення, види, патогенез, клініка, особливості надання екстреної медичної допомоги

  • Тема 4. Діагностика та лікування ураження електричним струмом

  • Тема 5. Коматозні стани, коми невизначеної етіології, коми при цукровому діабеті

  • Коми при цукровому діабеті (ЦД)

  • Гіпоглікемічна кома

  • Тема 6. Отруєння невідомим газом і невідомою речовиною

  • Патогенез

  • Лікування і невідкладна допомога при гострих отруєннях

  • Глава 5. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МЕХАНІЧНИХ ТРАВМАХ

  • Початкові організаційно-лікувальні дії БЕ(Ш)МД на місці події

  • Тема 2. Травми нервової системи

  • Поєднана черепно-мозкова травма ЧМТ (ПЧМТ)

  • Тема 3. Травми щелепно-лицевої ділянки

  • Тема 5. Пошкодження грудної клітки

  • Клапанний пневмоторакс

  • Закриті пошкодження грудної клітки

  • Тема 6. Травми живота

  • Тема 7. Ушкодження опорно-рухового апарату

  • Тема 8. Синдром довготривалого стиснення тканин

  • Тема 9. Кровотеча і крововтрата

  • Тема 10. Травматичний та геморагічний шок

  • Травматичний шок

  • Тема 11. Ургентна сонографія при травмі (FAST-протокол)

  • Дослідження правого верхнього квадранта

  • Визначення вільної рідини в малому тазі

  • Пошук пневмотораксу

  • Дослідження перикарда

  • Глава 6. ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МАСОВИХ УРАЖЕННЯХ

  • Тема 2. Порядок дій медичного персоналу екстреної медичної допомоги при ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій (масового ураження людей) відповідно до наказу МОЗ України № 370 від 01.06.2009 р.

  • Поняття про територіальні плани реагування на надзвичайні ситуації

  • Тема 3. Загальна характеристика масового випадку

  • Схема залучення сил і засобів для надання медичної допомоги при численних і масових випадках

  • Тема 4. Поняття про медичне сортування: вступне, первинне, вторинне та евакуаційне

  • Етапи медичного сортування

  • Характеристика постраждалих відповідно до кольорових позначок при первинному сортуванні

  • Тема 5. Організація і надання медичної допомоги при виникненні масового випадку

  • Черговість госпіталізації постраждалих при проведенні медичного сортування на догоспітальному етапі

  • Тема 6. Організація і надання медичної допомоги при масових випадках службами екстреної медичної допомоги

  • Правила використання та порядок заповнення сортувальних браслетів і талонів