Лікування гіпертензивних кризів

Екстрена медична допомога

Неускладнені кризи. Хворим призначають внутрішньо препарати зі швидкою протигіпертензивною дією або внутрішньом'язові ін'єкції. Ефективним є застосування клонідину, ніфедипіну, каптоприлу. Клонідин не спричиняє тахікардії, не збільшує серцевий викид, його можна призначати хворим зі стенокардією, нирковою недостатністю. Ніфедипін має здатність знижувати загальний периферійний опір, збільшувати серцевий викид і нирковий кровотік. Зниження AT спостерігають вже через 15- ЗО хв після його приймання, антигіпертензивний ефект зберігається протягом 4-6 годин. Каптоприл знижує AT вже через 30-40 хв після приймання.

Можна застосовувати також внутрішньом'язові ін'єкції клонідину або дибазолу. У разі вегетативних порушень ефективні седативні препарати, зокрема, бензодіазепінові похідні, які можна використовувати peros або у вигляді внутрішньом'язових ін'єкцій (табл. 3.6).

Таблиця 3.6. Препарати для лікування неускладнених гіпертензивних кризів

ПрепаратДозаПочаток діїПік діїТривалість · •м діїПобічні ефекти
123456
КаптоприлПочаткова – 12,5-25 мг, повторне приймання через 90-120 хв (можливе збільшення дози до 50-100 мг)Перорально – 15-30 хв, сублінгваль- но -10-20 хв30- 90 хвПерорально – 6-8 год, сублінгвально – 2-6 годГіпотензія, ниркова недостатність, гіперкаліємія, кашель, набряк · Квінке. · Протипоказаний при двобічному стенозі ниркових артерій
Клонідин0,1-0,2 мг перорально, повторювати кожну годину за необхідності до сумарної дози 0,6-0,7 мг30-60 хв2-; 4 год8-16 годГіпотензія (особливо ортостатична), сонливість, сухість в роті. Не рекомендований при порушеннях провідності
Лабеталол200-400 мг перорально, повторна доза кожні 2-3 год30-90 хв1-; 2 год2-12 годБронхоспазм, негативний інотропний ефект, атріовентрику лярна блокада, нудота,. · підвищення печінкових ферментів, запаморочення

Лікування ускладнених гіпертензивних кризів

Лікарська тактика на догоспітальному етапі. Основним завданням БЕ(Ш)МД є швидка госпіталізація хворих з ускладненими ГК у блоки кардіореанімації або відділення інтенсивної терапії. На схемі 3.2 наведено госпіталізацію хворих з ускладненим ГК.

Шляхи госпіталізації хворих з ускладненими ГК для спеціалізованого лікування.

Схема 3.2. Шляхи госпіталізації хворих з ускладненими ГК для спеціалізованого лікування.

Лікування на цьому етапі має бути спрямоване на забезпечення життєво важливих функцій та усунення симптоматики з боку органів-мішеней, яка прямо загрожує життю хворого. При цьому зниження рівня AT не є першочерговим завданням, а навпаки, – швидке зниження AT небезпечне для хворого та може посилити ішемію та дисфункцію органів-мішеней. У більшості випадків на догоспітальному етапі немає необхідності у застосуванні специфічної антигіпертензивної терапії, а усунення симптомів ураження органа-мішені приводить до зниження рівня AT.

Принципи медикаментозної антигіпертензивної терапії на догоспітальному етапі

• 1. Лікування необхідно розпочати з внутрішньовенного введення одного із препаратів, вказаних у таблиці 3.7.

• 2. Якщо неможливо негайно здійснити внутрішньовенну інфузію, то забезпечують сублінгвальне приймання деяких ліків: нітратів, ніфедипіну, клонідину, каптоприлу, урапідилу, бета-блокаторів та/чи внутрішньом'язову ін'єкцію клонідину, фентоламіну або дибазолу. Перевагу слід віддавати препаратам із короткою тривалістю дії (нітропрусид натрію, нітрогліцерин), оскільки вони проявляють керований антигіпертензивний ефект. Препарати тривалої дії небезпечні через можливий розвиток некерованої гіпотензії.

Таблиця 3.7. Диференційоване лікування хворих з ускладненими гіпертензивними кризами

Морбідний фон, орган- мішеньПочаток терапіїМета терапіїПрепарати виборуНерекомендовані препарати
12345
Гостра гіпертензивна енцефалопатіяПочатковий рівень АТ>140- 90 мм рт. ст.Зниження серАТ на 25 % впродовж 8 годинЛабеталол, есмололНітропрусид, гідралазин
Гострий ішемічний інсультПри проведенні ТЛТ САТ> · 185 мм рт. ст., ДАТ>110 мм рт. ст.Зниження та утримання · САТ<180 мм рт. ст. та ДАТ < 105 мм рт. ст. упродовж 24 годинЛабеталол, урапідилНітропрусид
Без проведення ТЛТ САТ> · 220 мм рт. ст., ДАТ> 120 мм рт. ст.Зниження серАТ на 10-15 % за 2-3 години, на 15-25 % впродовж 24 годинЛабеталол, урапідилНітропрусид
Гострий геморагічний інсультСАТ> 180 мм рт. ст., серАТ>130 мм рт. ст.Не підвищений ВЧТ (<25)-САТ< · 160 мм рт. ст., серАТ<110 мм рт. ст. впродовж 24 годин. Підвищений ВЧТ (>25)-САТ< 180 мм рт. ст., серАТ<130 мм рт. ст. та перфузійний тиск ГМ<60-80. Зниження CAT до 140 мм рт. ст. вважається безпечнимЛабеталол, есмолол, урапідилНітропрусид, гідралазин
Субарахноїдальна кровотечаСАТ> 160 мм рт. ст.До операції – зниження і підтримання САТ<140 мм рт. ст., після операції – підтримання CAT < 200 мм рт. ст.Лабеталол, есмолол, урапідил. Німодипін всім пацієнтам- попередження мозкового вазоспазмуНітропрусид, гідралазин
Гострий коронарний синдромСАТ> 160 мм рт. ст., ДАТ>100 мм рт. ст.Зниження серАТ на 20-30 %Бетаблокатори, нітрогліцеринНітропрусид, еналаприлат
Гостра лівошлу- ночкова недостатністьПочатковий рівень АТ>140/90 мм рт. ст.Зниження серАТ на 20-30 %Основні: нітроглі- церин/ніт- ропрусид+ петлевий діуретик. Альтернативні: енапаприл, урапідилЕсмолол, лабеталол, метопролол
Розшаровування аортиСАТ> 120 мм рт. ст.CAT від 100 до 120 мм рт. ст., серАТ<80 мм рт. ст., бажано зниження ЧСС<60 на 1 хвЕсмолол/ лабеталол/ метопро- лол-перший ряд, чи дилтіазем/ верапаміл (при протипоказаннях до бета- блокаторів) +нітропру- сид, енала- прил, урапідил (другий ряд-при неефективності бета- адрено- блокаторів)Призначення вазодила- таторів до застосування бета-адреноблокаторів
Інтра- та післяопераційна гіпертензіяCAT або серАТ на 20 % вище від норми до операціїЗниження ДАТ на 10- 15 % або до 110 мм рт. ст. за 30-60 хв. В цілому зниження серАТ не більше 25 %. Зниження AT проводити на фоні помірної інфузійної терапіїУрапідил, лабеталол, есмолол · •
Кардіохірургія: АТ> 140-90 мм рт. ст. або серАТ>105 мм рт. ст.Підтримання САТ<140 і ДАТ<90 мм рт. ст. · • "Урапідил, нітрогліцерин, нітропру- сид, лабеталол, есмололНе рекомендоване застосування бета- адреноблокаторів при супутній серцевій недостатності
ЕклампсіяСудоми при AT >140-90 мм рт. ст. у вагітної, роділі чи породіліПрипинення судом, відновлення прохідності дихальних шляхівМагнію сульфатІнгібітори · АПФ
Гіперсимпа- тикотонія (феохромо- цитома, інтоксикація кокаїном, амфітамі- нами тощо), синдром відміни клонідінуПочатковий рівень АТ> 140-90 мм рт. ст.Зниження серАТ на 20-30 %Альфа- адреноблокатор урапідил. Альтернативні: нітрогліцерин/ нітропру- сид, верапамілБета-блокато- ри без попереднього призначення альфа- блокаторів

• 3. Оптимальне зниження AT – на 25 % від початкового рівня. Більш різке зниження AT підвищує ризик ускладнень: зменшення мозкового кровообігу (аж до розвитку коми), коронарного кровообігу (виникає стенокардія, аритмія, інколи інфаркт міокарда). Особливо високий ризик ускладнень при раптовому зниженні AT у хворих похилого віку з вираженим атеросклерозом судин мозку.

• 4. Вибір тактики лікування (препарат, шляхи введення, передбачувана швидкість і величина зниження підвищеного AT) залежить від ступеня тяжкості та наявності ускладнень.

• 5. Хворим із гострим порушенням мозкового кровообігу на догоспіталь- ному етапі антигіпертензивну терапію у більшості випадків не проводять!

• 6. Хворим з ознаками гіперволемії (СН, набряк легень) призначають фуросемід.

• 7. Застосування ніфедипіну короткої дії для лікування ГК протипоказане, оскільки швидкість та ступінь зниження AT при його прийманні (особливо сублінгвально) складно контролювати.

Необхідно дотримуватися наступної швидкості зниження підвищеного рівня AT при ускладнених ГК:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лікування гіпертензивних кризів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Глава 1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ. ПОРЯДОК НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ І ХВОРИМ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ. ЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАНІМАЦІЇ

  • Тема 2. Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, структура та завдання (наказ МОЗ України № 379 від 01.06.2009)

  • Тема 3. Нормативні документи щодо організації надання екстреної та невідкладної медичної допомоги в Україні

  • Тема 4. Документація, яку використовують у роботі бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

  • Тема 5. Служба екстреної (швидкої) медичної допомоги України

  • Тема 6. Види екстреної медичної допомоги

  • Тема 7. Порядок госпіталізації пацієнтів бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги в лікувально-профілактичні установи

  • Тема 8. Алгоритм початкових дій бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місці події

  • Тема 9. Методика первинного та вторинного обстеження постраждалого

  • Тема 10. Поняття про термінальні стани

  • Тема 11. Етичні аспекти реанімації

  • Глава 2. ОСНОВНІ ВИДИ ПОРУШЕНЬ ДИХАННЯ Й СУЧАСНІ ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ І ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ У ДОРОСЛИХ. ЗУПИНКА КРОВООБІГУ Й ТЕХНОЛОГІЇ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛИМ

  • Клінічні прояви гострої дихальної недостатності

  • Основні ознаки та симптоми механічної асфіксії

  • Тема 2. Зупинка кровообігу і серцево-легенева та мозкова реанімація

  • Алгоритм функціональних обов'язків БЕ(Ш)МД та особливості виконання протоколу при раптовій зупинці кровообігу

  • Ритми не до дефібриляції (безпульсова електрична активність та асистолія)

  • Тема 3. Причини зупинки дихання та кровообігу (4Г та 4Т)

  • Тугий (напружений) пневмоторакс

  • Тема 4. Медикаменти, які застосовують під час серцево- легеневої та мозкової реанімації

  • Аміодарон

  • Сульфат магнію

  • Тема 5. Шляхи введення ліків під час серцево-легеневої та мозкової реанімації

  • Тема 6. Комплексне післяреанімаційне лікування

  • Комплексне післяреанімаційне лікування на госпітальному етапі

  • Допамін (допмін, дофамін)

  • Проведення продовженої ШВЛ у режимі помірної гіпервентиляції

  • Відновлення нормального об'єму циркулюючої крові і досягнення помірної гемодилюції

  • Застосування глюкокортикоїдів

  • Тема 7. Особливості виконання реанімаційних заходів у вагітних та новонароджених

  • Реанімація новонароджених безпосередньо після народження

  • Тема 8. Особливості виконання реанімаційних заходів у пацієнтів (постраждалих) в умовах стаціонару

  • Глава 3. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ, КАРДІОГЕННИЙ ШОК ТА ГІПЕРТЕНЗИВНИЙ КРИЗ

  • Обстеження пацієнта з ГКС на догоспітальному етапі

  • Рекомендації щодо обстеження хворих на ГКС (ЕНА, 2012)

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС без підйому сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС із підйомом сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Алгоритм лікування ГКС з елевацією сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Заходи при зупинці кровообігу

  • Медикаментозна терапія

  • Класифікація ГСН

  • Первинна оцінка та спостереження за пацієнтами з ГСН

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при високому артеріальному тиску

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при низькому артеріальному тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.)

  • Немедикаментозна терапія ГСН

  • Тема 2. Кардіогенний шок

  • Лікування кардіогенного шоку

  • Тема 3. Гіпертензивні кризи

  • Лікування гіпертензивних кризів
  • Лікування ГК на тлі гострої енцефалопатії

  • Лікування ГК на тлі гострої лівошлуночкової недостатності

  • Тема 4. Особливості гіпертензивних розладів під час вагітності

  • Прееклампсія

  • Тяжка прееклампсія

  • Еклампсія

  • Глава 4. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК, СИНКОПАЛЬНІ СТАНИ, ГІПОТЕРМІЯ, УТОПЛЕННЯ, УРАЖЕННЯ СТРУМОМ, КОМИ РІЗНОЇ ЕТІОЛОГІЇ, ОТРУЄННЯ НЕВІДОМИМ ГАЗОМ (НЕВІДОМОЮ РЕЧОВИНОЮ)

  • Клінічна симптоматологія та діагностика

  • Лікування і невідкладна допомога

  • Синкопе в контексті транзиторної втрати свідомості

  • Діагностика синкопе

  • Стратифікація ризику

  • Загальні принципи лікування синкопе

  • Тема 2. Гіпотермія: діагностика та екстрена медична допомога

  • Патогенез

  • Тема 3. Утоплення, види, патогенез, клініка, особливості надання екстреної медичної допомоги

  • Тема 4. Діагностика та лікування ураження електричним струмом

  • Тема 5. Коматозні стани, коми невизначеної етіології, коми при цукровому діабеті

  • Коми при цукровому діабеті (ЦД)

  • Гіпоглікемічна кома

  • Тема 6. Отруєння невідомим газом і невідомою речовиною

  • Патогенез

  • Лікування і невідкладна допомога при гострих отруєннях

  • Глава 5. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МЕХАНІЧНИХ ТРАВМАХ

  • Початкові організаційно-лікувальні дії БЕ(Ш)МД на місці події

  • Тема 2. Травми нервової системи

  • Поєднана черепно-мозкова травма ЧМТ (ПЧМТ)

  • Тема 3. Травми щелепно-лицевої ділянки

  • Тема 5. Пошкодження грудної клітки

  • Клапанний пневмоторакс

  • Закриті пошкодження грудної клітки

  • Тема 6. Травми живота

  • Тема 7. Ушкодження опорно-рухового апарату

  • Тема 8. Синдром довготривалого стиснення тканин

  • Тема 9. Кровотеча і крововтрата

  • Тема 10. Травматичний та геморагічний шок

  • Травматичний шок

  • Тема 11. Ургентна сонографія при травмі (FAST-протокол)

  • Дослідження правого верхнього квадранта

  • Визначення вільної рідини в малому тазі

  • Пошук пневмотораксу

  • Дослідження перикарда

  • Глава 6. ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МАСОВИХ УРАЖЕННЯХ

  • Тема 2. Порядок дій медичного персоналу екстреної медичної допомоги при ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій (масового ураження людей) відповідно до наказу МОЗ України № 370 від 01.06.2009 р.

  • Поняття про територіальні плани реагування на надзвичайні ситуації

  • Тема 3. Загальна характеристика масового випадку

  • Схема залучення сил і засобів для надання медичної допомоги при численних і масових випадках

  • Тема 4. Поняття про медичне сортування: вступне, первинне, вторинне та евакуаційне

  • Етапи медичного сортування

  • Характеристика постраждалих відповідно до кольорових позначок при первинному сортуванні

  • Тема 5. Організація і надання медичної допомоги при виникненні масового випадку

  • Черговість госпіталізації постраждалих при проведенні медичного сортування на догоспітальному етапі

  • Тема 6. Організація і надання медичної допомоги при масових випадках службами екстреної медичної допомоги

  • Правила використання та порядок заповнення сортувальних браслетів і талонів