Якщо неможливо точно оцінити електричну активність серця, необхідно діяти згідно з алгоритмом при фібриляції шлуночків.
У випадку підтвердження асистолії чи електромеханічної дисоціації у двох відведеннях ЕКГ:
• негайно розпочинають СЛМР згідно з алгоритмом ABCDE та проводять інтубацію трахеї;
• одночасно намагаються встановити можливу причину раптова зупинка кровообігу (РЗК) (масивна ТЕЛА, тампонада серця, слабкість синусового вузла, біфасцікулярна блокада, гіповолемія, тампонада серця, напружений пневмоторакс, порушення метаболізму) та відкоректувати її;
• якомога раніше необхідно провести постановку ЕКС;
• внутрішньовенно ввести 1 мг адреналіну, з повторним введенням кожні 3-5 хв. При відсутності ефекту дозу збільшують. Якщо венозний доступ не налагоджено, адреналін можна ввести ендотрахеально або внутрішньосерцево в дозі 2-25 мг;
• при гіповолемії показане введення рідини, а також у кожному випадку електромеханічної дисоціації;
• атропін при вираженій брадикардії через 3–5 хв по 1 мг до отримання ефекту або досягнення загальної дози 0,04 мг/кг, проте його ефективність визнана сумнівною і в більшості країн Європи не використовують;
• бікарбонат натрію (виключити алкалоз) застосовують одноразово при тривалій зупинці кровообігу або відразу, якщо відома наявність ацидозу;
• підтримувальна терапія вазопресорними препаратами. Дофамін (допамін) зі швидкістю 15-20 мкг/кг/хв, що забезпечує виражений кардіотонічний і вазопресорний ефект та на відміну від адреналіну, ізупрелу та ін., меншою мірою збільшує потребу міокарда в кисні. Адреналін у вигляді інфузії 2-10 мкг/хв показаний при різкій брадикардії і при неефективності дофаміну;
• глюкокортикостероїди, зокрема, преднізолон 90-120 мг (або еквівалент іншого глюкокортикоїдного препарату) сприяють відновленню чутливості міокарда до симпатоміметиків;
• ефективне введення 240-480 мг еуфіліну;
• проводять моніторинг життєво важливих функцій (кардіомонітор, пульсоксиметр);
• необхідно госпіталізувати після можливої стабілізації стану.
При асистолії або електромеханічній дисоціації після інтубації трахеї й введення лікарських засобів, якщо причину неможливо усунути, вирішити питання про припинення реанімаційних заходів із урахуванням часу, що пройшов від початку зупинки кровообігу (30 хв).
Електрична активність без пульсу – електрична активність серця, яка не супроводжується визначенням пульсу. У таких пацієнтів часто можливі механічні скорочення серцевого м'язу, але вони занадто слабкі, щоб з'явилося пульсове скорочення чи AT. На моніторі фіксують електричний ритм, але пульс не визначається. Ритм може бути синусовим, передсердним, атріовентрикулярним або шлуночковим.
Тема 3. Причини зупинки дихання та кровообігу (4Г та 4Т)
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ритми не до дефібриляції (безпульсова електрична активність та асистолія)“ на сторінці 1. Приємного читання.
