Проведення повного обстеження пацієнта з підозрою на ГКС на догоспітальному етапі утруднене через дефіцит часу, відсутність необхідного обладнання, тяжкість стану постраждалого. Разом з тим, пропонований алгоритм є достатньо здійсненним, він необхідний для обрання правильної тактики лікування, а також для підготовки пацієнта до терапії на госпітальному етапі:
• 1. Визначення ЧД, ЧСС, AT, насичення крові O2.
• 2. Реєстрація ЕКГ у 12-ти відведеннях.
• 3. Моніторування ЕКГ на всьому етапі лікування і транспортування пацієнта.
• 4. Забезпечення готовності до можливої дефібриляції і СЛМР.
• 5. Забезпечення внутрішньовенного доступу.
• 6. Короткий прицільний анамнез, фізикальне обстеження (див. Додаток 1).
Скарги. Розрізняють кілька варіантів клінічного початку ГКС:
• тривалий (понад 20 хв) ангінозний біль у спокої;
• виникнення вперше у житті тяжкої стенокардії (III функціонального класу за класифікацією Канадського товариства із серцево-судинних захворювань);
• недавня дестабілізація попередньо стабільної стенокардії і підвищення принаймні до III функціонального класу (прогресуюча стенокардія);
• післяінфарктна стенокардія.
Типовий клінічний симптом ГКС - біль або тяжкість за грудниною, що іррадіює в ліву руку, шию чи щелепу, може бути інтермітуючим (зазвичай продовжуватися кілька хвилин) або стійким (понад 20 хв), може супроводжуватись пітливістю, нудотою, болем у животі, задишкою, непритомністю.
Тривалий напад болю в ділянці серця спостерігають у 80 % пацієнтів (рис. 3.2), на решту варіантів розвитку ГКС припадає 20 %.
Досить поширеними є атипові варіанти перебігу ГКС, що проявляються болем в епігастральній ділянці, диспепсією, кинджалоподібним болем у грудях, плевральним болем або наростаючою задишкою. Зокрема, ці варіанти ГКС частіше спостерігають у молодих (25–40 років) і похилого віку (понад 75 років) пацієнтів, хворих із цукровим діабетом, хронічною нирковою недостатністю, деменцією та жінок.
При зборі анамнезу захворювання необхідно встановити точний час від початку нападу болю в грудях та його тривалість; характер болю, його локалізацію та іррадіацію; попередні спроби зняти біль нітрогліцерином; умови, за яких виникає біль, зв'язок його з фізичним, психоемоційним навантаженням; наявність нападів болю або ядухи при ходьбі, що змушували зупинятися, їх тривалість у хвилинах, чи був ефект від прийому нітрогліцерину; порівняти інтенсивність,частоту виникнення, характер та локалізацію ангінозного нападу або ядухи з тими відчуттями, що виникали раніше при фізичному навантаженні, толерантність до навантаження, чи збільшилась потреба у нітратах.
Обов'язково уточнюють: які лікарські засоби приймає пацієнт щодня; які лікарські засоби пацієнт прийняв до прибуття БЕ(Ш)МД; наявність факторів ризику серцево-судинних захворювань (артеріальна гіпертензія, тютюнокуріння, цукровий діабет, гіперхолестеринемія); наявність супутніх захворювань: порушення ритму серця, порушення мозкового кровообігу,
Рис. 3.2. Ангінозний варіант гострого коронарного синдрому.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Обстеження пацієнта з ГКС на догоспітальному етапі“ на сторінці 1. Приємного читання.
