Тема 3. Нормативні документи щодо організації надання екстреної та невідкладної медичної допомоги в Україні

Екстрена медична допомога

Діяльність екстреної медичної допомоги України регламентує низка нормативних державних актів, а саме: Постанова Кабінету Міністрів України № 1290 від: 05.11.2007 року "Про затвердження Державних програм створення єдиної системи надання екстреної медичної допомоги на період до 2010 року", наказ № 24 Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.2005 року "Про затвердження протоколів із надання медичної допомоги за спеціальністю "Медицина невідкладних станів", наказ № 120 МОЗ України від 18.03.2005 року "Про організацію навчання медичних і немедичних працівників із надання медичної допомоги в екстрених ситуаціях", наказ № 132 МОЗ України від 02.03.2009 року "Про організацію навчання окремих категорій немедичних працівників навичкам надання першої невідкладної медичної допомоги", наказ № 283 МОЗ України від 28.04.2009 року "Про удосконалення підготовки та підвищення кваліфікації медичних працівників із надання екстреної та невідкладної медичної допомоги", наказ № 370 МОЗ України від 01.06.2009 року "Про єдину систему надання екстреної медичної допомоги".

У липні 2012 року прийнято Закон "Про екстрену медичну допомогу", який вступив у дію з 01.01.2013 року. Після введення в дію цього Закону в службі ЕМД України відбулися докорінні зміни. Головним завданням реорганізації є наближення якісної екстреної та невідкладної медичної допомоги до населення, а також швидкого доїзду до хворих (постраждалих). Для цього в обласних центрах створено первинні медико-санітарні центри (ПМСЦ). Умовою для їх створення було проживання 100 тис. населення на певній території, але до уваги брали наявність лікувально-профілактичних закладів (станцій, підстанцій екстреної медичної допомоги) та радіус шляху швидкого доїзду до пацієнта для надання невідкладної допомоги.

Відповідно до Закону "Про екстрену медичну допомогу" в областях діють центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, станції, підстанції (відділення) пункти постійного або тимчасового базування бригад з метою швидкого доїзду до пацієнта. На базі центральних районних лікарень створено відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги. По можливості буде відновлено санітарну авіацію.

Другий етап – госпітальний, який передбачає створення відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги в багатопрофільних лікарнях і центрах екстреної медичної допомоги з цілодобовим режимом роботи. Крім цього, створюють Центри медицини катастроф: бригади постійної готовності першої черги, спеціалізовані бригади постійної готовності другої черги, мобільні польові бригади, мобільні медичні загони швидкого реагування, мобільні шпиталі.

На сьогодні, згідно з основними положеннями цього закону, у всіх областях України вже функціонують Центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, яким підпорядковані всі районні станції, підстанції (відділення), пункти базування БЕ(Ш)МД. Чітко регламентовані ергономічні принципи в роботі виїзної бригади, а саме: час отримання виклику, який надходить у диспетчерський пункт; час оголошення евакуатором бригади, що повинна виїхати з бази в межах 3 хв з моменту отриманого виклику; час доїзду до постраждалого (хворого) – в межах міста до 10 хв, в населених пунктах сільської місцевості – до 20 хв; час діагностики та лікування на місці події (10 хв); час транспортування в медичний заклад (10 хв); час повернення на базу.

Вищевказані часові рамки адаптовані до сучасних світових ергометричних принципів діяльності БЕ(Ш)МД, а саме понять про "платинові півгодини" та "золотої години". Так, "платинові півгодини" умовно поділяють на три десятихвилинки:

• 10 хвилин – доїзд до місця події;

• 10 хвилин – оцінка місця події в т. ч. проведення медичного сортування, діагностичні заходи та надання невідкладної допомоги на місці;

• 10 хвилин – транспортування постраждалого в стаціонар із продовженням (за показами) проведення протишокових заходів і постійним моніторингом життєво важливих органів та систем в кареті ЕМД.

"Золота година" включає наступну тридцятихвилинку, коли постраждалому в стаціонарі в ургентному порядку проводять різні, в тому числі високоспеціалізовані, лабораторно-інструментальні методи обстеження, як то КТ, МРТ тощо, аж до початку оперативного втручання.

Водночас існує ще одна концепція "золотої години", що інтерпретує тяжкість стану травмованих постраждалих з одночасним проведенням первинного медичного сортування. Відповідно до цього пошкодження поділяють на три категорії:

• 1. Незворотні, при яких навіть негайні адекватні втручання не приводять до позитивного результату (частіше травми, які не сумісні з життям (у медичному сортуванні – "чорні постраждалі").

• 2. Пошкодження, при яких наслідки травми (смерть або інвалідність)

залежать від своєчасного та якісного медичного втручання – "червоні по страждалі". Їм допомогу надають першочергово з подальшою госпіталізацією для надання спеціалізованого лікування в т. ч. можливого оперативного втручання впродовж 1 години (!) з моменту отриманої травми.

3. Пошкодження, при яких надання спеціалізованої медичної допомоги може бути відтерміноване впродовж 1 год без очевидного ризику для життя і здоров'я травмованих – "жовті постраждалі".

Згідно з окремими положеннями Закону "Про екстрену медичну допомогу", фінансування даної служби здійснюватиметься з обласного й частково державного бюджетів.

Також у роботі Центру передбачені скоординовані дії рятувальних служб 101, 102 та 103 зі створенням системи виклику за єдиним номером 112. Скоординованість їх роботи важлива при ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру з великою кількістю постраждалих. Особливо це актуально під час ліквідації дорожньо-транспортних пригод та інших випадків, що стаються на межах територій районів, коли з'ясування, з якого саме району мають виїжджати БЕ(Ш)МД, призводять до втрати дорогоцінного часу. Відповідно до Закону, з підпорядкування центральних районних лікарень виводять відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги зі створенням на їх базі самостійних станцій та підстанцій (відділень), пунктів постійного або тимчасового базування бригад. Керівництво усіма підрозділами служби покладається на Територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф області.

У Законі передбачено чітке розмежування між екстреною на невідкладною медичною допомогою. Так, всі нещасні випадки, травми, гострі захворювання, що призводять до раптового погіршення загального стану пацієнта, відносять до категорії екстрених випадків і забезпечуються наданням медичної допомоги працівниками ЕМД та МК. У сферу діяльності цієї служби входить також здійснення виїздів провідних спеціалістів- медиків у межах області для проведення висококваліфікованої консультативної та оперативної допомоги хворим. Водночас пацієнтам із хронічною патологією догоспітальну медичну допомогу будуть надавати дільничні та сімейні лікарі і називатиметься вона невідкладною. Доїзд до такої категорії хворих може бути здійснений протягом однієї години.

Значну увагу також приділено матеріально-технічному оснащенню карет ЕМД. Незважаючи на роль так званого людського фактора (професійної підготовки медиків), складно розраховувати на успішне лікування хворих, зокрема, на догоспітальному етапі без належної апаратури, інструментарію, медикаментів. У Додатку 1 наведено рекомендований перелік майна та медикаментів для роботи БЕ(Ш)МД згідно з наказом МОЗ України № 500 від 29.08.2008 р.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 3. Нормативні документи щодо організації надання екстреної та невідкладної медичної допомоги в Україні“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Глава 1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ. ПОРЯДОК НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ І ХВОРИМ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ. ЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАНІМАЦІЇ

  • Тема 2. Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, структура та завдання (наказ МОЗ України № 379 від 01.06.2009)

  • Тема 3. Нормативні документи щодо організації надання екстреної та невідкладної медичної допомоги в Україні
  • Тема 4. Документація, яку використовують у роботі бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

  • Тема 5. Служба екстреної (швидкої) медичної допомоги України

  • Тема 6. Види екстреної медичної допомоги

  • Тема 7. Порядок госпіталізації пацієнтів бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги в лікувально-профілактичні установи

  • Тема 8. Алгоритм початкових дій бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місці події

  • Тема 9. Методика первинного та вторинного обстеження постраждалого

  • Тема 10. Поняття про термінальні стани

  • Тема 11. Етичні аспекти реанімації

  • Глава 2. ОСНОВНІ ВИДИ ПОРУШЕНЬ ДИХАННЯ Й СУЧАСНІ ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ І ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ У ДОРОСЛИХ. ЗУПИНКА КРОВООБІГУ Й ТЕХНОЛОГІЇ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛИМ

  • Клінічні прояви гострої дихальної недостатності

  • Основні ознаки та симптоми механічної асфіксії

  • Тема 2. Зупинка кровообігу і серцево-легенева та мозкова реанімація

  • Алгоритм функціональних обов'язків БЕ(Ш)МД та особливості виконання протоколу при раптовій зупинці кровообігу

  • Ритми не до дефібриляції (безпульсова електрична активність та асистолія)

  • Тема 3. Причини зупинки дихання та кровообігу (4Г та 4Т)

  • Тугий (напружений) пневмоторакс

  • Тема 4. Медикаменти, які застосовують під час серцево- легеневої та мозкової реанімації

  • Аміодарон

  • Сульфат магнію

  • Тема 5. Шляхи введення ліків під час серцево-легеневої та мозкової реанімації

  • Тема 6. Комплексне післяреанімаційне лікування

  • Комплексне післяреанімаційне лікування на госпітальному етапі

  • Допамін (допмін, дофамін)

  • Проведення продовженої ШВЛ у режимі помірної гіпервентиляції

  • Відновлення нормального об'єму циркулюючої крові і досягнення помірної гемодилюції

  • Застосування глюкокортикоїдів

  • Тема 7. Особливості виконання реанімаційних заходів у вагітних та новонароджених

  • Реанімація новонароджених безпосередньо після народження

  • Тема 8. Особливості виконання реанімаційних заходів у пацієнтів (постраждалих) в умовах стаціонару

  • Глава 3. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ, КАРДІОГЕННИЙ ШОК ТА ГІПЕРТЕНЗИВНИЙ КРИЗ

  • Обстеження пацієнта з ГКС на догоспітальному етапі

  • Рекомендації щодо обстеження хворих на ГКС (ЕНА, 2012)

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС без підйому сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС із підйомом сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Алгоритм лікування ГКС з елевацією сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Заходи при зупинці кровообігу

  • Медикаментозна терапія

  • Класифікація ГСН

  • Первинна оцінка та спостереження за пацієнтами з ГСН

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при високому артеріальному тиску

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при низькому артеріальному тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.)

  • Немедикаментозна терапія ГСН

  • Тема 2. Кардіогенний шок

  • Лікування кардіогенного шоку

  • Тема 3. Гіпертензивні кризи

  • Лікування гіпертензивних кризів

  • Лікування ГК на тлі гострої енцефалопатії

  • Лікування ГК на тлі гострої лівошлуночкової недостатності

  • Тема 4. Особливості гіпертензивних розладів під час вагітності

  • Прееклампсія

  • Тяжка прееклампсія

  • Еклампсія

  • Глава 4. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК, СИНКОПАЛЬНІ СТАНИ, ГІПОТЕРМІЯ, УТОПЛЕННЯ, УРАЖЕННЯ СТРУМОМ, КОМИ РІЗНОЇ ЕТІОЛОГІЇ, ОТРУЄННЯ НЕВІДОМИМ ГАЗОМ (НЕВІДОМОЮ РЕЧОВИНОЮ)

  • Клінічна симптоматологія та діагностика

  • Лікування і невідкладна допомога

  • Синкопе в контексті транзиторної втрати свідомості

  • Діагностика синкопе

  • Стратифікація ризику

  • Загальні принципи лікування синкопе

  • Тема 2. Гіпотермія: діагностика та екстрена медична допомога

  • Патогенез

  • Тема 3. Утоплення, види, патогенез, клініка, особливості надання екстреної медичної допомоги

  • Тема 4. Діагностика та лікування ураження електричним струмом

  • Тема 5. Коматозні стани, коми невизначеної етіології, коми при цукровому діабеті

  • Коми при цукровому діабеті (ЦД)

  • Гіпоглікемічна кома

  • Тема 6. Отруєння невідомим газом і невідомою речовиною

  • Патогенез

  • Лікування і невідкладна допомога при гострих отруєннях

  • Глава 5. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МЕХАНІЧНИХ ТРАВМАХ

  • Початкові організаційно-лікувальні дії БЕ(Ш)МД на місці події

  • Тема 2. Травми нервової системи

  • Поєднана черепно-мозкова травма ЧМТ (ПЧМТ)

  • Тема 3. Травми щелепно-лицевої ділянки

  • Тема 5. Пошкодження грудної клітки

  • Клапанний пневмоторакс

  • Закриті пошкодження грудної клітки

  • Тема 6. Травми живота

  • Тема 7. Ушкодження опорно-рухового апарату

  • Тема 8. Синдром довготривалого стиснення тканин

  • Тема 9. Кровотеча і крововтрата

  • Тема 10. Травматичний та геморагічний шок

  • Травматичний шок

  • Тема 11. Ургентна сонографія при травмі (FAST-протокол)

  • Дослідження правого верхнього квадранта

  • Визначення вільної рідини в малому тазі

  • Пошук пневмотораксу

  • Дослідження перикарда

  • Глава 6. ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МАСОВИХ УРАЖЕННЯХ

  • Тема 2. Порядок дій медичного персоналу екстреної медичної допомоги при ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій (масового ураження людей) відповідно до наказу МОЗ України № 370 від 01.06.2009 р.

  • Поняття про територіальні плани реагування на надзвичайні ситуації

  • Тема 3. Загальна характеристика масового випадку

  • Схема залучення сил і засобів для надання медичної допомоги при численних і масових випадках

  • Тема 4. Поняття про медичне сортування: вступне, первинне, вторинне та евакуаційне

  • Етапи медичного сортування

  • Характеристика постраждалих відповідно до кольорових позначок при первинному сортуванні

  • Тема 5. Організація і надання медичної допомоги при виникненні масового випадку

  • Черговість госпіталізації постраждалих при проведенні медичного сортування на догоспітальному етапі

  • Тема 6. Організація і надання медичної допомоги при масових випадках службами екстреної медичної допомоги

  • Правила використання та порядок заповнення сортувальних браслетів і талонів