Актуальність. Відомо, що різноманітні гострі серцеві події, коматозні стани, гострі отруєння тощо вимагають екстреної медичної допомоги, від своєчасності та якості якої залежить здоров'я і життя хворого. Знання базових принципів сучасних протоколів із медицини невідкладних станів, високий рівень освоєння практичних навичок і своєчасно й адекватно проведені невідкладні медичні заходи на догоспітальному на ранньому госпітальному етапах не лише рятують життя хворим (постраждалим), а й сприяють подальшому ефективному лікуванню хвороби або пошкодження, попереджують розвиток тяжких ускладнень та інвалідності.
Тема 1. Діагностика різновидів і сучасний алгоритм надання екстреної медичної допомоги хворим з анафілактичним шоком та синкопальними станами
Анафілактичний шок (АШ) – стан, зумовлений імуноопосередкованою декомпенсацією кровообігу з тканинною гіпоксією на тлі порушення мікроциркуляції, який розвивається в сенсибілізованому організмі після повторного потрапляння алергену. Це одне з найтяжчих ускладнень медикаментозної алергії, що приблизно в 10-20 % випадків закінчується летально. В основі АШ лежить алергічна реакція негайного типу. Виділяють також анафілактоїдну реакцію, яка є імунонезалежною та за клінічною картиною майже не відрізняється від анафілактичної. Найчастіше причиною анафілактичних (анафілактоїдних) реакцій з розвитком шоку є введення лікарських засобів (антибіотиків, нестероїдних протизапальних засобів, місцевих анестетиків та ін.), вживання деяких продуктів (горіхи, цитрусові тощо), контакт з хімічними сполуками та пилком рослин.
Як правило, АШ розвивається в осіб з підвищеною чутливістю до антигенів. Внаслідок реакції алергену з реагіновими антитілами, якими є переважно IgE, утворюються імунні комплекси, які зв'язуються з рецепторами на поверхні базофільних гранулоцитів, мастоцитів і посилюють синтез субстанцій анафілаксії, до яких належать гістамін, серотонін, метаболіти арахідонової кислоти (лейкотрієни, простагландини) тощо. Зазначені субстанції порушують тонус судин із перерозподілом рідини; відбувається ураження ендотелію судин із переміщенням рідини з внутрішньосудинного сектора. Крім дистрибутивного характеру шоку, анафілаксії властиві ураження інших органів і систем (ЦНС, дихальної, травної тощо), що зумовлює специфічні клінічні прояви. В основі змін гемодинамічних параметрів лежить зменшення загального периферичного опору судин та об'єму циркулюючої крові з подальшим зниженням серцевого індексу і тиску в лівому передсерді (або центрального венозного тиску). У патогенезі АШ виділяють три стадії: імунологічну, імунохімічну й патофізіологічну.
Клінічна симптоматологія та діагностика
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 4. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК, СИНКОПАЛЬНІ СТАНИ, ГІПОТЕРМІЯ, УТОПЛЕННЯ, УРАЖЕННЯ СТРУМОМ, КОМИ РІЗНОЇ ЕТІОЛОГІЇ, ОТРУЄННЯ НЕВІДОМИМ ГАЗОМ (НЕВІДОМОЮ РЕЧОВИНОЮ)“ на сторінці 1. Приємного читання.
