Клінічна симптоматологія та діагностика

Екстрена медична допомога

Швидкість виникнення АШ – від декількох секунд чи хвилин до 2-х годин від початку контакту з алергеном. У розвитку анафілактичної реакції у хворих із високим ступенем сенсибілізації ні доза, ні спосіб введення алергену не відіграють вирішальної ролі. Однак велика доза препарату збільшує тяжкість і тривалість перебігу шоку.

Основними клінічними проявами АШ є: порушення гемодинаміки; порушення дихання (задишка, бронхоспазм, ядуха); порушення діяльності шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, пронос); шкірне висипання (кропив'янка, інші екзантеми, набряк Квінке).

Клінічна картина АШ в деяких випадках може бути схожою з психопатологічними станами (запаморочення, втрата свідомості тощо), анафілактоїдними реакціями. Дуже рідко імітувати шок можуть різні коматозні стани, холодова алергія, аспірація чужорідного тіла, інфаркт, емболії, спонтанний пневмоторакс, ортостатичний колапс, гіпервентиляційний синдром. Загальна і найбільш істотна ознака шоку – швидке зменшення кровотоку з порушенням периферичного, а потім і центрального кровообігу. Шкірні покриви стають холодними, вологими і ціанотично-блідими. У зв'язку зі зменшенням кровопостачання головного мозку й інших органів з'являються тривога, затьмарення свідомості, задишка, порушується сечовиділення.

Ступінь тяжкості АШ залежить від швидкості розвитку судинного колапсу і порушення функції головного мозку.

Легкий ступінь АШ проявляється гіперемією шкірних покривів, сверблячкою, чханням, запамороченням, головним болем, гіпотензією, тахікардією, відчуттям жару, слабістю, неприємними відчуттями в різних ділянках тіла.

Середній ступінь тяжкості АШ характеризується найбільш розгорнутою клінічною картиною: токсичним ураженням шкіри, набряком Квінке, кон'юнктивітом, стоматитом, циркуляторними порушеннями – частим серцебиттям, болем у ділянці серця, аритмією, зниженням артеріального тиску, різкою слабістю, запамороченням, порушенням зору, неспокоєм, відчуттям страху смерті, тремтінням, блідістю, холодним липким потом, зниженням слуху, шумом у голові, непритомністю. На цьому тлі можливий розвиток бронхообструктивного синдрому, шлунково-кишкового (нудота і блювання, здуття живота, набряк язика, біль внизу живота, пронос із домішками крові в калі, різкий біль у животі) і ниркового (позиви до сечо- пуску, поліурія) синдромів.

Тяжкий ступінь АШ (блискавична форма) – стрімко розвивається колапс (блідість, ціаноз, ниткоподібний пульс, різке зниження AT), коматозний стан (втрата свідомості, мимовільні дефекація і сечовиділення), діагностують розширення зіниць з відсутністю їх реакції на світло. При прогресуючому падінні гемодинаміки пульс і AT не визначають, відбувається зупинка дихання та серцевої діяльності.

У клінічній картині шоку виділяють 5 типів: типовий, гемодинамічний, асфіктичний, церебральний і абдомінальний, частота яких складає 55,4, 20,0, 11,5, 8,1, 5,0% відповідно.

При типовій формі АШ хворі інколи не встигають повідомити про погіршення самопочуття, можуть відчувати жар, зрідка – нудоту, блювання. При об'єктивному обстеженні: гіперемія чи блідість шкіри, висипання, набряк губ, повік (рис. 4.1, 4.2). У хворих нерідко розвиваються судоми кінцівок, потім – неконтрольовані сечовиділення і дефекація.

Пульс, як правило, слабкий, частий, тони серця ослаблені. Дихання часто поверхневе, часте, з дистанційними хрипами. При аускультації можуть вислуховуватися свистячі хрипи, які інколи зникають на тлі задишки, що посилюється.

При гемодинамічній формі АШ на перший план виходять симптоми порушення діяльності серцево-судинної системи, спостерігають спазм (блідість) чи розширення (гіперемія) периферичних судин, AT знижений (рис. 4.3).

Асфіктична форма АШ проявляється гострою дихальною недостатністю, яка зумовлена бронхоспазмом, набряком слизової оболонки бронхів (рис. 4.4).

Церебральна форма АШ характеризується переважанням порушень у діяльності ЦНС: психомоторним збудженням, порушенням свідомості, судомами, епілептиформними нападами, рідше – симптомами набряку мозкової тканини (рис. 4.5).

Набряк і гіперемія шкіри обличчя при анафілаксії.

Рис. 4.1. Набряк і гіперемія шкіри обличчя при анафілаксії.

Шкірні висипання при анафілаксії.

Рис. 4.2. Шкірні висипання при анафілаксії.

Головокружіння при анафілаксії.

Рис. 4.3. Головокружіння при анафілаксії.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Клінічна симптоматологія та діагностика“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Глава 1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ. ПОРЯДОК НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ І ХВОРИМ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ. ЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАНІМАЦІЇ

  • Тема 2. Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, структура та завдання (наказ МОЗ України № 379 від 01.06.2009)

  • Тема 3. Нормативні документи щодо організації надання екстреної та невідкладної медичної допомоги в Україні

  • Тема 4. Документація, яку використовують у роботі бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

  • Тема 5. Служба екстреної (швидкої) медичної допомоги України

  • Тема 6. Види екстреної медичної допомоги

  • Тема 7. Порядок госпіталізації пацієнтів бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги в лікувально-профілактичні установи

  • Тема 8. Алгоритм початкових дій бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місці події

  • Тема 9. Методика первинного та вторинного обстеження постраждалого

  • Тема 10. Поняття про термінальні стани

  • Тема 11. Етичні аспекти реанімації

  • Глава 2. ОСНОВНІ ВИДИ ПОРУШЕНЬ ДИХАННЯ Й СУЧАСНІ ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ І ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ У ДОРОСЛИХ. ЗУПИНКА КРОВООБІГУ Й ТЕХНОЛОГІЇ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛИМ

  • Клінічні прояви гострої дихальної недостатності

  • Основні ознаки та симптоми механічної асфіксії

  • Тема 2. Зупинка кровообігу і серцево-легенева та мозкова реанімація

  • Алгоритм функціональних обов'язків БЕ(Ш)МД та особливості виконання протоколу при раптовій зупинці кровообігу

  • Ритми не до дефібриляції (безпульсова електрична активність та асистолія)

  • Тема 3. Причини зупинки дихання та кровообігу (4Г та 4Т)

  • Тугий (напружений) пневмоторакс

  • Тема 4. Медикаменти, які застосовують під час серцево- легеневої та мозкової реанімації

  • Аміодарон

  • Сульфат магнію

  • Тема 5. Шляхи введення ліків під час серцево-легеневої та мозкової реанімації

  • Тема 6. Комплексне післяреанімаційне лікування

  • Комплексне післяреанімаційне лікування на госпітальному етапі

  • Допамін (допмін, дофамін)

  • Проведення продовженої ШВЛ у режимі помірної гіпервентиляції

  • Відновлення нормального об'єму циркулюючої крові і досягнення помірної гемодилюції

  • Застосування глюкокортикоїдів

  • Тема 7. Особливості виконання реанімаційних заходів у вагітних та новонароджених

  • Реанімація новонароджених безпосередньо після народження

  • Тема 8. Особливості виконання реанімаційних заходів у пацієнтів (постраждалих) в умовах стаціонару

  • Глава 3. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ, КАРДІОГЕННИЙ ШОК ТА ГІПЕРТЕНЗИВНИЙ КРИЗ

  • Обстеження пацієнта з ГКС на догоспітальному етапі

  • Рекомендації щодо обстеження хворих на ГКС (ЕНА, 2012)

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС без підйому сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС із підйомом сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Алгоритм лікування ГКС з елевацією сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Заходи при зупинці кровообігу

  • Медикаментозна терапія

  • Класифікація ГСН

  • Первинна оцінка та спостереження за пацієнтами з ГСН

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при високому артеріальному тиску

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при низькому артеріальному тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.)

  • Немедикаментозна терапія ГСН

  • Тема 2. Кардіогенний шок

  • Лікування кардіогенного шоку

  • Тема 3. Гіпертензивні кризи

  • Лікування гіпертензивних кризів

  • Лікування ГК на тлі гострої енцефалопатії

  • Лікування ГК на тлі гострої лівошлуночкової недостатності

  • Тема 4. Особливості гіпертензивних розладів під час вагітності

  • Прееклампсія

  • Тяжка прееклампсія

  • Еклампсія

  • Глава 4. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК, СИНКОПАЛЬНІ СТАНИ, ГІПОТЕРМІЯ, УТОПЛЕННЯ, УРАЖЕННЯ СТРУМОМ, КОМИ РІЗНОЇ ЕТІОЛОГІЇ, ОТРУЄННЯ НЕВІДОМИМ ГАЗОМ (НЕВІДОМОЮ РЕЧОВИНОЮ)

  • Клінічна симптоматологія та діагностика
  • Лікування і невідкладна допомога

  • Синкопе в контексті транзиторної втрати свідомості

  • Діагностика синкопе

  • Стратифікація ризику

  • Загальні принципи лікування синкопе

  • Тема 2. Гіпотермія: діагностика та екстрена медична допомога

  • Патогенез

  • Тема 3. Утоплення, види, патогенез, клініка, особливості надання екстреної медичної допомоги

  • Тема 4. Діагностика та лікування ураження електричним струмом

  • Тема 5. Коматозні стани, коми невизначеної етіології, коми при цукровому діабеті

  • Коми при цукровому діабеті (ЦД)

  • Гіпоглікемічна кома

  • Тема 6. Отруєння невідомим газом і невідомою речовиною

  • Патогенез

  • Лікування і невідкладна допомога при гострих отруєннях

  • Глава 5. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МЕХАНІЧНИХ ТРАВМАХ

  • Початкові організаційно-лікувальні дії БЕ(Ш)МД на місці події

  • Тема 2. Травми нервової системи

  • Поєднана черепно-мозкова травма ЧМТ (ПЧМТ)

  • Тема 3. Травми щелепно-лицевої ділянки

  • Тема 5. Пошкодження грудної клітки

  • Клапанний пневмоторакс

  • Закриті пошкодження грудної клітки

  • Тема 6. Травми живота

  • Тема 7. Ушкодження опорно-рухового апарату

  • Тема 8. Синдром довготривалого стиснення тканин

  • Тема 9. Кровотеча і крововтрата

  • Тема 10. Травматичний та геморагічний шок

  • Травматичний шок

  • Тема 11. Ургентна сонографія при травмі (FAST-протокол)

  • Дослідження правого верхнього квадранта

  • Визначення вільної рідини в малому тазі

  • Пошук пневмотораксу

  • Дослідження перикарда

  • Глава 6. ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МАСОВИХ УРАЖЕННЯХ

  • Тема 2. Порядок дій медичного персоналу екстреної медичної допомоги при ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій (масового ураження людей) відповідно до наказу МОЗ України № 370 від 01.06.2009 р.

  • Поняття про територіальні плани реагування на надзвичайні ситуації

  • Тема 3. Загальна характеристика масового випадку

  • Схема залучення сил і засобів для надання медичної допомоги при численних і масових випадках

  • Тема 4. Поняття про медичне сортування: вступне, первинне, вторинне та евакуаційне

  • Етапи медичного сортування

  • Характеристика постраждалих відповідно до кольорових позначок при первинному сортуванні

  • Тема 5. Організація і надання медичної допомоги при виникненні масового випадку

  • Черговість госпіталізації постраждалих при проведенні медичного сортування на догоспітальному етапі

  • Тема 6. Організація і надання медичної допомоги при масових випадках службами екстреної медичної допомоги

  • Правила використання та порядок заповнення сортувальних браслетів і талонів