Швидкість виникнення АШ – від декількох секунд чи хвилин до 2-х годин від початку контакту з алергеном. У розвитку анафілактичної реакції у хворих із високим ступенем сенсибілізації ні доза, ні спосіб введення алергену не відіграють вирішальної ролі. Однак велика доза препарату збільшує тяжкість і тривалість перебігу шоку.
Основними клінічними проявами АШ є: порушення гемодинаміки; порушення дихання (задишка, бронхоспазм, ядуха); порушення діяльності шлунково-кишкового тракту (нудота, блювання, пронос); шкірне висипання (кропив'янка, інші екзантеми, набряк Квінке).
Клінічна картина АШ в деяких випадках може бути схожою з психопатологічними станами (запаморочення, втрата свідомості тощо), анафілактоїдними реакціями. Дуже рідко імітувати шок можуть різні коматозні стани, холодова алергія, аспірація чужорідного тіла, інфаркт, емболії, спонтанний пневмоторакс, ортостатичний колапс, гіпервентиляційний синдром. Загальна і найбільш істотна ознака шоку – швидке зменшення кровотоку з порушенням периферичного, а потім і центрального кровообігу. Шкірні покриви стають холодними, вологими і ціанотично-блідими. У зв'язку зі зменшенням кровопостачання головного мозку й інших органів з'являються тривога, затьмарення свідомості, задишка, порушується сечовиділення.
Ступінь тяжкості АШ залежить від швидкості розвитку судинного колапсу і порушення функції головного мозку.
Легкий ступінь АШ проявляється гіперемією шкірних покривів, сверблячкою, чханням, запамороченням, головним болем, гіпотензією, тахікардією, відчуттям жару, слабістю, неприємними відчуттями в різних ділянках тіла.
Середній ступінь тяжкості АШ характеризується найбільш розгорнутою клінічною картиною: токсичним ураженням шкіри, набряком Квінке, кон'юнктивітом, стоматитом, циркуляторними порушеннями – частим серцебиттям, болем у ділянці серця, аритмією, зниженням артеріального тиску, різкою слабістю, запамороченням, порушенням зору, неспокоєм, відчуттям страху смерті, тремтінням, блідістю, холодним липким потом, зниженням слуху, шумом у голові, непритомністю. На цьому тлі можливий розвиток бронхообструктивного синдрому, шлунково-кишкового (нудота і блювання, здуття живота, набряк язика, біль внизу живота, пронос із домішками крові в калі, різкий біль у животі) і ниркового (позиви до сечо- пуску, поліурія) синдромів.
Тяжкий ступінь АШ (блискавична форма) – стрімко розвивається колапс (блідість, ціаноз, ниткоподібний пульс, різке зниження AT), коматозний стан (втрата свідомості, мимовільні дефекація і сечовиділення), діагностують розширення зіниць з відсутністю їх реакції на світло. При прогресуючому падінні гемодинаміки пульс і AT не визначають, відбувається зупинка дихання та серцевої діяльності.
У клінічній картині шоку виділяють 5 типів: типовий, гемодинамічний, асфіктичний, церебральний і абдомінальний, частота яких складає 55,4, 20,0, 11,5, 8,1, 5,0% відповідно.
При типовій формі АШ хворі інколи не встигають повідомити про погіршення самопочуття, можуть відчувати жар, зрідка – нудоту, блювання. При об'єктивному обстеженні: гіперемія чи блідість шкіри, висипання, набряк губ, повік (рис. 4.1, 4.2). У хворих нерідко розвиваються судоми кінцівок, потім – неконтрольовані сечовиділення і дефекація.
Пульс, як правило, слабкий, частий, тони серця ослаблені. Дихання часто поверхневе, часте, з дистанційними хрипами. При аускультації можуть вислуховуватися свистячі хрипи, які інколи зникають на тлі задишки, що посилюється.
При гемодинамічній формі АШ на перший план виходять симптоми порушення діяльності серцево-судинної системи, спостерігають спазм (блідість) чи розширення (гіперемія) периферичних судин, AT знижений (рис. 4.3).
Асфіктична форма АШ проявляється гострою дихальною недостатністю, яка зумовлена бронхоспазмом, набряком слизової оболонки бронхів (рис. 4.4).
Церебральна форма АШ характеризується переважанням порушень у діяльності ЦНС: психомоторним збудженням, порушенням свідомості, судомами, епілептиформними нападами, рідше – симптомами набряку мозкової тканини (рис. 4.5).
Рис. 4.1. Набряк і гіперемія шкіри обличчя при анафілаксії.
Рис. 4.2. Шкірні висипання при анафілаксії.
Рис. 4.3. Головокружіння при анафілаксії.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Клінічна симптоматологія та діагностика“ на сторінці 1. Приємного читання.
