Тема 11. Ургентна сонографія при травмі (FAST-протокол)

Екстрена медична допомога

FAST – Focused Assessment with Sonography for Trauma – це ультразвукове дослідження, спрямоване виключно на пошук вільної рідини в черевній, перикардіальній та плевральних порожнинах, а також визначення пневмотораксу. Дослідження необхідно проводити швидко (впродовж 3–3,5 хв).

При FAST-протоколі досліджують 8 стандартних точок (рис. 5.24):

• У правому верхньому квадранті визначають рідину в гепаторе- нальній кишені і правій плевральній порожнині.

• У лівому верхньому квадранті – рідину в спленоренальній кишені і лівій плевральній порожнині.

• У надлобковій ділянці – рідину в тазі.

• У підреберній ділянці – рідину в перикарді.

• У верхній частині грудної клітки – пневмоторакс.

Чутливість методики FAST у виявленні вільної рідини складає 63- 100 % (залежить від кількості рідини), специфічність 90-100 %. Нині цей метод є скринінговим тестом для сортування хворих у більшості високорозвинених країн. Пацієнти з нестабільною гемодинамікою (систолічний тиск <90) і позитивним FAST підлягають екстреній лапаротомії.

Комп'ютерну томографію виконують пацієнти із позитивним FAST тільки при стабільній гемодинаміці або коли ушкодження підозрюют клінічно, незважаючи на негативний або сумнівний результат FAST. Ульт

Стандартні точки локалізації ультразвукового датчика при FAST-дослідженні.

Рис. 5.24. Стандартні точки локалізації ультразвукового датчика при FAST-дослідженні.

Проведення FAST-дослідження одночасно з реанімаційними заходами.

Рис. 5.25. Проведення FAST-дослідження одночасно з реанімаційними заходами.

расонографія дозволяє надати екстрену допомогу при швидкій діагностиці гемотораксу, пневмотораксу і тампонаді серця. Сьогодні FAST- протокол включено в рекомендації ATLS як обов'язкове початкове обстеження пацієнта з тяжкою травмою, яке виконують одночасно з реанімаційними заходами (рис. 5.25).

Використовуючи портативне ультразвукове устаткування FAST можна виконувати на догоспітальном етапі: в машинах невідкладної допомоги, у вертольотах і літаках. Вже під час транспортування пацієнта можна швидко отримати відповідь на багато клінічних питань у контексті травми (наявність гемоперитонеума, гемоперикарду, гемотораксу або пневмотораксу).

Для захисту датчика від забруднень кров'ю при дослідженні пацієнтів із травмою, а також захисту пацієнта від заражень при великій кількості постраждалих, використовують чохол або медичну рукавичку, яку одягають на датчик й міняють для кожного постраждалого.

Нанесення гелю перед обстеженням на усі стандартні точки дозволяє не відволікатися під час сканування і прискорює процес. Зазвичай застосовують абдомінальний датчик з частотною характеристикою 3,5-5,0 МГц. Сечовий міхур пацієнта обов'язково має бути добре наповненим. Катетеризацію сечового міхура бажано проводити після закінчення ультразвукового скринінгу. Якщо FAST проводять при вже катетеризированном сечовому міхурі, то через катетер вводять 200-300 мл фізіологічного розчину. Добре наповнений сечовий міхур дозволяє легше виявити наявність вільної рідини в тазі і є обов'язковою умовою при проведенні FAST для виключення розриву сечового міхура.

Послідовність ділянок обстеження в гемодинамічно стабільних пацієнтів не має великого значення) оскільки FAST-протокол виконують швидко (впродовж 3-3,5 хв). У гемодинамічно нестабільних пацієнтів (з систолічним тиском <90) і особливо в критичних ситуаціях, коли у пацієнта не визначається пульс при наявності електричної активності серця на моніторі – PEA (Pulseless Electrical Activity) або електромеханічна дисоціація, негайно розпочинають серцевий доступ: використовують субкостальный доступ, але якщо неможливо швидко отримати адекватний скан, то відразу ж виконують парастернальну позицію довгої осі лівого шлуночка. Проте багато фахівців віддають перевагу парастернальному доступу як початковому.

Багато фахівців центрів травми і ургентних відділень включають у FAST-протокол обстеження нижньої порожнистої вени (рис. 5.26). Для отримання поздовжнього скану нижньої порожнистої вени датчик необхідно встановити в епігастральній ділянці поздовжньо по середній лінії і трохи його відхилити, направляючи ультразвуковий промінь дещо вправо, до появи поздовжнього зображення нижньої порожнистої вени, що впадає в праве передсердя (чи змістити датчик дещо вправо від середньої Ліни).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 11. Ургентна сонографія при травмі (FAST-протокол)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Глава 1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ. ПОРЯДОК НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ І ХВОРИМ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ. ЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАНІМАЦІЇ

  • Тема 2. Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, структура та завдання (наказ МОЗ України № 379 від 01.06.2009)

  • Тема 3. Нормативні документи щодо організації надання екстреної та невідкладної медичної допомоги в Україні

  • Тема 4. Документація, яку використовують у роботі бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

  • Тема 5. Служба екстреної (швидкої) медичної допомоги України

  • Тема 6. Види екстреної медичної допомоги

  • Тема 7. Порядок госпіталізації пацієнтів бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги в лікувально-профілактичні установи

  • Тема 8. Алгоритм початкових дій бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місці події

  • Тема 9. Методика первинного та вторинного обстеження постраждалого

  • Тема 10. Поняття про термінальні стани

  • Тема 11. Етичні аспекти реанімації

  • Глава 2. ОСНОВНІ ВИДИ ПОРУШЕНЬ ДИХАННЯ Й СУЧАСНІ ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ І ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ У ДОРОСЛИХ. ЗУПИНКА КРОВООБІГУ Й ТЕХНОЛОГІЇ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛИМ

  • Клінічні прояви гострої дихальної недостатності

  • Основні ознаки та симптоми механічної асфіксії

  • Тема 2. Зупинка кровообігу і серцево-легенева та мозкова реанімація

  • Алгоритм функціональних обов'язків БЕ(Ш)МД та особливості виконання протоколу при раптовій зупинці кровообігу

  • Ритми не до дефібриляції (безпульсова електрична активність та асистолія)

  • Тема 3. Причини зупинки дихання та кровообігу (4Г та 4Т)

  • Тугий (напружений) пневмоторакс

  • Тема 4. Медикаменти, які застосовують під час серцево- легеневої та мозкової реанімації

  • Аміодарон

  • Сульфат магнію

  • Тема 5. Шляхи введення ліків під час серцево-легеневої та мозкової реанімації

  • Тема 6. Комплексне післяреанімаційне лікування

  • Комплексне післяреанімаційне лікування на госпітальному етапі

  • Допамін (допмін, дофамін)

  • Проведення продовженої ШВЛ у режимі помірної гіпервентиляції

  • Відновлення нормального об'єму циркулюючої крові і досягнення помірної гемодилюції

  • Застосування глюкокортикоїдів

  • Тема 7. Особливості виконання реанімаційних заходів у вагітних та новонароджених

  • Реанімація новонароджених безпосередньо після народження

  • Тема 8. Особливості виконання реанімаційних заходів у пацієнтів (постраждалих) в умовах стаціонару

  • Глава 3. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ, КАРДІОГЕННИЙ ШОК ТА ГІПЕРТЕНЗИВНИЙ КРИЗ

  • Обстеження пацієнта з ГКС на догоспітальному етапі

  • Рекомендації щодо обстеження хворих на ГКС (ЕНА, 2012)

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС без підйому сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС із підйомом сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Алгоритм лікування ГКС з елевацією сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Заходи при зупинці кровообігу

  • Медикаментозна терапія

  • Класифікація ГСН

  • Первинна оцінка та спостереження за пацієнтами з ГСН

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при високому артеріальному тиску

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при низькому артеріальному тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.)

  • Немедикаментозна терапія ГСН

  • Тема 2. Кардіогенний шок

  • Лікування кардіогенного шоку

  • Тема 3. Гіпертензивні кризи

  • Лікування гіпертензивних кризів

  • Лікування ГК на тлі гострої енцефалопатії

  • Лікування ГК на тлі гострої лівошлуночкової недостатності

  • Тема 4. Особливості гіпертензивних розладів під час вагітності

  • Прееклампсія

  • Тяжка прееклампсія

  • Еклампсія

  • Глава 4. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК, СИНКОПАЛЬНІ СТАНИ, ГІПОТЕРМІЯ, УТОПЛЕННЯ, УРАЖЕННЯ СТРУМОМ, КОМИ РІЗНОЇ ЕТІОЛОГІЇ, ОТРУЄННЯ НЕВІДОМИМ ГАЗОМ (НЕВІДОМОЮ РЕЧОВИНОЮ)

  • Клінічна симптоматологія та діагностика

  • Лікування і невідкладна допомога

  • Синкопе в контексті транзиторної втрати свідомості

  • Діагностика синкопе

  • Стратифікація ризику

  • Загальні принципи лікування синкопе

  • Тема 2. Гіпотермія: діагностика та екстрена медична допомога

  • Патогенез

  • Тема 3. Утоплення, види, патогенез, клініка, особливості надання екстреної медичної допомоги

  • Тема 4. Діагностика та лікування ураження електричним струмом

  • Тема 5. Коматозні стани, коми невизначеної етіології, коми при цукровому діабеті

  • Коми при цукровому діабеті (ЦД)

  • Гіпоглікемічна кома

  • Тема 6. Отруєння невідомим газом і невідомою речовиною

  • Патогенез

  • Лікування і невідкладна допомога при гострих отруєннях

  • Глава 5. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МЕХАНІЧНИХ ТРАВМАХ

  • Початкові організаційно-лікувальні дії БЕ(Ш)МД на місці події

  • Тема 2. Травми нервової системи

  • Поєднана черепно-мозкова травма ЧМТ (ПЧМТ)

  • Тема 3. Травми щелепно-лицевої ділянки

  • Тема 5. Пошкодження грудної клітки

  • Клапанний пневмоторакс

  • Закриті пошкодження грудної клітки

  • Тема 6. Травми живота

  • Тема 7. Ушкодження опорно-рухового апарату

  • Тема 8. Синдром довготривалого стиснення тканин

  • Тема 9. Кровотеча і крововтрата

  • Тема 10. Травматичний та геморагічний шок

  • Травматичний шок

  • Тема 11. Ургентна сонографія при травмі (FAST-протокол)
  • Дослідження правого верхнього квадранта

  • Визначення вільної рідини в малому тазі

  • Пошук пневмотораксу

  • Дослідження перикарда

  • Глава 6. ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МАСОВИХ УРАЖЕННЯХ

  • Тема 2. Порядок дій медичного персоналу екстреної медичної допомоги при ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій (масового ураження людей) відповідно до наказу МОЗ України № 370 від 01.06.2009 р.

  • Поняття про територіальні плани реагування на надзвичайні ситуації

  • Тема 3. Загальна характеристика масового випадку

  • Схема залучення сил і засобів для надання медичної допомоги при численних і масових випадках

  • Тема 4. Поняття про медичне сортування: вступне, первинне, вторинне та евакуаційне

  • Етапи медичного сортування

  • Характеристика постраждалих відповідно до кольорових позначок при первинному сортуванні

  • Тема 5. Організація і надання медичної допомоги при виникненні масового випадку

  • Черговість госпіталізації постраждалих при проведенні медичного сортування на догоспітальному етапі

  • Тема 6. Організація і надання медичної допомоги при масових випадках службами екстреної медичної допомоги

  • Правила використання та порядок заповнення сортувальних браслетів і талонів