Реанімація новонароджених безпосередньо після народження

Екстрена медична допомога

Лише незначна частина новонароджених дітей потребує проведення реанімаційних заходів. Серед новонароджених, яким проводять реанімаційні заходи, більшості виконують додаткову легеневу вентиляцію і лише незначній частині новонароджених – компресію грудної клітки разом з вентиляцією легень. Проведення реанімаційних заходів чи допомога неонатолога при народженні необхідна дітям із вагомими внутрішньо- утробними вадами розвитку, народженим через природні пологові шляхи при порушеннях вагітності або внаслідок багатоплідної вагітності, а також до 35 тижнів вагітності.

На відміну від проведення реанімаційних заходів дорослим, надання невідкладної допомоги дітям досить часто є прогнозованим. Тому є можливість для попереднього приготування необхідного обладнання та створення усіх умов для успішної реанімації.

Проводити реанімаційні заходи новонародженим необхідно у теплому, добре освітлювальному приміщенні на плоскій поверхні, з усім необхідним для реанімації обладнанням, яке попередньо необхідно перевіряти на справність. Якщо народження відбувається не в умовах пологового будинку, то необхідне обладнання включає: пристрій для легеневої вентиляції, сухі, теплі рушники та ковдри, стерильні інструменти для обрізання пуповини, стерильні рукавиці для персоналу, а також відсмоктувач і ларингоскоп.

Новонароджені не можуть самостійно підтримувати температуру тіла, тому в кімнаті, яка є комфортною для дорослого, новонародженим необхідно створити додаткові умови, які б запобігали зниженню концентрації кисню в крові дитини та наростанню метаболічного ацидозу. Для того, щоб зменшити втрату тепла, необхідно обсушити новонародженого відразу після пологів та обкутати головку і тіло дитини в теплий рушник, підтримувати температуру повітря в кімнаті в межах 26 °С (особливо при народженні до 28 тижнів гестації).

Алгоритм надання допомоги новонародженим

Проведення реанімаційних заходів новонародженим необхідно розпочати, якщо після народження дитина не може самостійно відновити дихання, а ЧСС нижча 100 на хв (рис. 2.45).

Алгоритм надання допомоги новонародженим

Рис. 2.45. Алгоритм надання допомоги новонародженим

Крок A (Airway). Покласти новонародженого на спину, розмістити голову в нейтральній позиції (рис. 2.46). Під плечі покласти валик завтовшки 2 см для кращого розміщення голови.

Досить часто у новонароджених є обтурація верхніх дихальних шляхів мезонієм, кров'яними згустками, слизом, тому необхідно провести аспірацію цих речовин відсмоктувачем під контролем зору.

Крок В (Breathing). Підтримка належного дихання є другим пріоритетним кроком у проведенні реанімаційних заходів новонародженим. Якщо після відновлення прохідності дихальних шляхів новонароджений не дихає, необхідно провести штучну вентиляцію легень (рис. 2.47). Виконують 5 форсованих вдихів, кожен з яких необхідно проводити близько 2-3 с, що допоможе легеням достатньо розправитись під тиском вдиху. Як правило, більшість дітей, які потребують реанімаційних заходів, реагують на вентиляцію легень у перші 30 с від її початку шляхом збільшення ЧСС. Якщо ЧСС збільшується, а дихання відсутнє, необхідно розпочати вентиляцію легень із частотою 30 вдихів на хвилину з розрахунку один вдих на секунду до того моменту, доки не відновиться фізіологічне дихання.

Підвищення ЧСС або збільшення ЧСС вище 100 на хв підтверджує ефективність штучної вентиляції легень у новонародженого. Проте, якщо новонароджений не реагує на проведену вентиляцію легень, це свідчить, що причиною може бути недостатній контроль за маніпуляціями або занадто малий об'єм повітря під час вдиху. Необхідно перевірити наявність пасивних рухів грудної клітки під час вдихання повітря, якщо грудна клітка новонародженого не рухається при вдиханні повітря, це значить, що достатня аерація не досягнута. При неефективності вищеописаних методів для відновлення дихання в новонароджених рекомендовано проводити інтубацію трахеї, проте ця маніпуляція досить складна і вимагає від спеціаліста певної підготовки, тому за його відсутності маніпуляцію не виконують. Варто зазначити, що без відновлення фізіологічного дихання компресії грудної клітки при проведені реанімаційних заходів у новонароджених будуть недостатньо ефективними.

Крок С (Circulatory support). Відновлення кровообігу при реанімаційних заходах у новонароджених проводять лише за умови відновлення фізіологічного дихання та ЧСС менше 60 на хв.

Найефективнішим положенням рук при проведенні компресій грудної клітки є розміщення двох великих пальців один біля одного над нижньою третиною груднини нижче лінії, яка з'єднує соски, при цьому іншими пальцями охоплюють грудну клітку і підтримуюють спину (рис. 2.48). Альтернативним методом у пошуку правильної позиції рук при компресії

Положення голови і тулуба новонародженого під час реанімації.

Рис. 2.46. Положення голови і тулуба новонародженого під час реанімації.

Схема проведення ШВЛ новонародженому.

Рис. 2.47. Схема проведення ШВЛ новонародженому.

грудної клітки є їх розміщення на один палець вище від мечоподібного відростка. Глибина компресій складає 1/3 передньо-заднього розміру грудної клітки, що дозволяє їй повернутись до вихідної позиції в період між компресіями.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Реанімація новонароджених безпосередньо після народження“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Глава 1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ. ПОРЯДОК НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ І ХВОРИМ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ. ЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАНІМАЦІЇ

  • Тема 2. Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, структура та завдання (наказ МОЗ України № 379 від 01.06.2009)

  • Тема 3. Нормативні документи щодо організації надання екстреної та невідкладної медичної допомоги в Україні

  • Тема 4. Документація, яку використовують у роботі бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

  • Тема 5. Служба екстреної (швидкої) медичної допомоги України

  • Тема 6. Види екстреної медичної допомоги

  • Тема 7. Порядок госпіталізації пацієнтів бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги в лікувально-профілактичні установи

  • Тема 8. Алгоритм початкових дій бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місці події

  • Тема 9. Методика первинного та вторинного обстеження постраждалого

  • Тема 10. Поняття про термінальні стани

  • Тема 11. Етичні аспекти реанімації

  • Глава 2. ОСНОВНІ ВИДИ ПОРУШЕНЬ ДИХАННЯ Й СУЧАСНІ ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ І ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ У ДОРОСЛИХ. ЗУПИНКА КРОВООБІГУ Й ТЕХНОЛОГІЇ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛИМ

  • Клінічні прояви гострої дихальної недостатності

  • Основні ознаки та симптоми механічної асфіксії

  • Тема 2. Зупинка кровообігу і серцево-легенева та мозкова реанімація

  • Алгоритм функціональних обов'язків БЕ(Ш)МД та особливості виконання протоколу при раптовій зупинці кровообігу

  • Ритми не до дефібриляції (безпульсова електрична активність та асистолія)

  • Тема 3. Причини зупинки дихання та кровообігу (4Г та 4Т)

  • Тугий (напружений) пневмоторакс

  • Тема 4. Медикаменти, які застосовують під час серцево- легеневої та мозкової реанімації

  • Аміодарон

  • Сульфат магнію

  • Тема 5. Шляхи введення ліків під час серцево-легеневої та мозкової реанімації

  • Тема 6. Комплексне післяреанімаційне лікування

  • Комплексне післяреанімаційне лікування на госпітальному етапі

  • Допамін (допмін, дофамін)

  • Проведення продовженої ШВЛ у режимі помірної гіпервентиляції

  • Відновлення нормального об'єму циркулюючої крові і досягнення помірної гемодилюції

  • Застосування глюкокортикоїдів

  • Тема 7. Особливості виконання реанімаційних заходів у вагітних та новонароджених

  • Реанімація новонароджених безпосередньо після народження
  • Тема 8. Особливості виконання реанімаційних заходів у пацієнтів (постраждалих) в умовах стаціонару

  • Глава 3. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ, КАРДІОГЕННИЙ ШОК ТА ГІПЕРТЕНЗИВНИЙ КРИЗ

  • Обстеження пацієнта з ГКС на догоспітальному етапі

  • Рекомендації щодо обстеження хворих на ГКС (ЕНА, 2012)

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС без підйому сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС із підйомом сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Алгоритм лікування ГКС з елевацією сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Заходи при зупинці кровообігу

  • Медикаментозна терапія

  • Класифікація ГСН

  • Первинна оцінка та спостереження за пацієнтами з ГСН

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при високому артеріальному тиску

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при низькому артеріальному тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.)

  • Немедикаментозна терапія ГСН

  • Тема 2. Кардіогенний шок

  • Лікування кардіогенного шоку

  • Тема 3. Гіпертензивні кризи

  • Лікування гіпертензивних кризів

  • Лікування ГК на тлі гострої енцефалопатії

  • Лікування ГК на тлі гострої лівошлуночкової недостатності

  • Тема 4. Особливості гіпертензивних розладів під час вагітності

  • Прееклампсія

  • Тяжка прееклампсія

  • Еклампсія

  • Глава 4. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК, СИНКОПАЛЬНІ СТАНИ, ГІПОТЕРМІЯ, УТОПЛЕННЯ, УРАЖЕННЯ СТРУМОМ, КОМИ РІЗНОЇ ЕТІОЛОГІЇ, ОТРУЄННЯ НЕВІДОМИМ ГАЗОМ (НЕВІДОМОЮ РЕЧОВИНОЮ)

  • Клінічна симптоматологія та діагностика

  • Лікування і невідкладна допомога

  • Синкопе в контексті транзиторної втрати свідомості

  • Діагностика синкопе

  • Стратифікація ризику

  • Загальні принципи лікування синкопе

  • Тема 2. Гіпотермія: діагностика та екстрена медична допомога

  • Патогенез

  • Тема 3. Утоплення, види, патогенез, клініка, особливості надання екстреної медичної допомоги

  • Тема 4. Діагностика та лікування ураження електричним струмом

  • Тема 5. Коматозні стани, коми невизначеної етіології, коми при цукровому діабеті

  • Коми при цукровому діабеті (ЦД)

  • Гіпоглікемічна кома

  • Тема 6. Отруєння невідомим газом і невідомою речовиною

  • Патогенез

  • Лікування і невідкладна допомога при гострих отруєннях

  • Глава 5. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МЕХАНІЧНИХ ТРАВМАХ

  • Початкові організаційно-лікувальні дії БЕ(Ш)МД на місці події

  • Тема 2. Травми нервової системи

  • Поєднана черепно-мозкова травма ЧМТ (ПЧМТ)

  • Тема 3. Травми щелепно-лицевої ділянки

  • Тема 5. Пошкодження грудної клітки

  • Клапанний пневмоторакс

  • Закриті пошкодження грудної клітки

  • Тема 6. Травми живота

  • Тема 7. Ушкодження опорно-рухового апарату

  • Тема 8. Синдром довготривалого стиснення тканин

  • Тема 9. Кровотеча і крововтрата

  • Тема 10. Травматичний та геморагічний шок

  • Травматичний шок

  • Тема 11. Ургентна сонографія при травмі (FAST-протокол)

  • Дослідження правого верхнього квадранта

  • Визначення вільної рідини в малому тазі

  • Пошук пневмотораксу

  • Дослідження перикарда

  • Глава 6. ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МАСОВИХ УРАЖЕННЯХ

  • Тема 2. Порядок дій медичного персоналу екстреної медичної допомоги при ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій (масового ураження людей) відповідно до наказу МОЗ України № 370 від 01.06.2009 р.

  • Поняття про територіальні плани реагування на надзвичайні ситуації

  • Тема 3. Загальна характеристика масового випадку

  • Схема залучення сил і засобів для надання медичної допомоги при численних і масових випадках

  • Тема 4. Поняття про медичне сортування: вступне, первинне, вторинне та евакуаційне

  • Етапи медичного сортування

  • Характеристика постраждалих відповідно до кольорових позначок при первинному сортуванні

  • Тема 5. Організація і надання медичної допомоги при виникненні масового випадку

  • Черговість госпіталізації постраждалих при проведенні медичного сортування на догоспітальному етапі

  • Тема 6. Організація і надання медичної допомоги при масових випадках службами екстреної медичної допомоги

  • Правила використання та порядок заповнення сортувальних браслетів і талонів