Тема 11. Етичні аспекти реанімації

Екстрена медична допомога

Рішення про початок проведення реанімаційних заходів – складне як для лікаря, так і для пацієнтів та їх рідних. Серед чинників, які впливають на прийняття такого рішення є: особисті фактори, національні та локальні традиції, юридичні, етичні, релігійні, суспільні та економічні аспекти. Деякі пацієнти самі висловлюють небажання продовжувати лікування, це є їх прижиттєва воля. Саме тому важливим є розуміння працівниками служби надання медичних послуг основних принципів прийняття рішення про початок реанімаційних заходів.

Виділяють чотири таких основних принципи:

• принцип дії заради користі пацієнта;

• принцип незавдавання шкоди;

• принцип справедливості;

• принцип автономії пацієнта.

Принцип дії заради користі для пацієнта означає дії працівників охорони здоров'я на підставі оцінки користі від проведення таких дій та можливих ризиків. Найчастіше вирішується питання про початок реанімації, однак іноді – про її припинення. Про принцип дій заради користі для пацієнта також говорять, коли вирішуються суспільно важливі потреби, наприклад, упровадження програми загального доступу до дефібриляції.

Принцип незавдання шкоди означає не завдавати шкоди своїми діями. Реанімація не повинна розпочинатися в ситуаціях із завідомо несприятливим прогнозом або коли пацієнт не бажав бути реанімованим (воля пацієнта виражена при повній свідомості письмово).

Принцип справедливості означає обов'язкове розділення прав та дій в суспільстві задля користі з одночасним врахуванням ризику. Реанімація повинна бути доступна всім, кому може принеси користь, звичайно, в межах доступних засобів.

Принцип автономії пацієнта полягає у праві пацієнта приймати свідоме самостійне рішення, а не покладатися на рішення, прийняті за нього лікарями або медсестрами. Цей принцип впроваджується протягом останніх 30 років, він відповідає постановам Гельсінської декларації прав людини з наступними її модифікаціями та доповненнями. Згідно з цим принципом, пацієнт повинен бути належним чином поінформованим, свідомим, не піддаватись жодному сторонньому тиску, а його рішення мають бути обов'язковими до виконання.

Окремим пунктом у вирішенні даного питання є засвідчення волі пацієнта.

Засвідчення волі впроваджено в багатьох країнах світу, воно особливим чином підкреслює значення автономії пацієнта. Ні в якому разі не можна розпочинати заходи реанімації, якщо вони суперечать письмовій волі особи, яка в момент засвідчення волі була в здоровому розумі та повністю усвідомлювала можливі наслідки такого рішення для свого майбутнього.

Воля пацієнта може бути задокументована у різній формі. Якщо він чітко і виразно висловив в усній формі свою відмову від реанімації при наявності свідків, то вона має такий же статус, як письмове засвідчення волі. Пацієнт зобов'язаний обов'язково пересвідчитися, що медичний персонал та його рідні чітко усвідомлюють його волю, якщо постане необхідність її впровадження.

У випадках позалікарняної зупинки кровообігу воля пацієнта зазвичай не відома, реанімація розпочинається негайно. Варто зазначити, що немає жодної етичної різниці між перериванням спроби реанімації, яку було розпочато, та нерозпочинанням реанімації, якщо рятувальникам буде представлено засвідчення волі, що обмежує засоби лікування.

У кожній країні існує своя методика медичної інтерпретації записів засвідчення волі. Так, наприклад, у Великій Британії та Україні юридичну силу має засвідчення волі, виражене лише в письмовій формі. Якщо ж воля пацієнта не була сформульована достатньо чітко, то виконуються обґрунтовані дії з метою його реанімації.

Залишається відкритим для дискусії питання, у яких випадках недоцільно розпочинати спроби реанімації.

Пацієнт має право відмовитися від надання медичних послуг в будь- якій ситуації, однак не може автоматично вимагати таких послуг та наполягати на розпочинанні заходів реанімації незалежно від обставин. Пацієнт не має права вимагати надання тих чи інших медичних послуг, якщо вони суперечать клінічній оцінці, зробленій лікарем. Такі рішення досить часто складні і повинні прийматися досвідченішими членами медичного персоналу.

Рішення про припинення реанімації викликає питання морального та етичного характеру, а саме: що свідчить про даремність заходів реанімації; від чого власне утримуємося; хто повинен приймати рішення про припинення реанімаційних заходів; з ким потрібно консультуватися при прийнятті такого рішення; кого насамперед необхідно про це проінформувати.

Що свідчить про даремність спроб реанімації?

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 11. Етичні аспекти реанімації“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Глава 1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ. ПОРЯДОК НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ І ХВОРИМ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ. ЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАНІМАЦІЇ

  • Тема 2. Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, структура та завдання (наказ МОЗ України № 379 від 01.06.2009)

  • Тема 3. Нормативні документи щодо організації надання екстреної та невідкладної медичної допомоги в Україні

  • Тема 4. Документація, яку використовують у роботі бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

  • Тема 5. Служба екстреної (швидкої) медичної допомоги України

  • Тема 6. Види екстреної медичної допомоги

  • Тема 7. Порядок госпіталізації пацієнтів бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги в лікувально-профілактичні установи

  • Тема 8. Алгоритм початкових дій бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місці події

  • Тема 9. Методика первинного та вторинного обстеження постраждалого

  • Тема 10. Поняття про термінальні стани

  • Тема 11. Етичні аспекти реанімації
  • Глава 2. ОСНОВНІ ВИДИ ПОРУШЕНЬ ДИХАННЯ Й СУЧАСНІ ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ І ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ У ДОРОСЛИХ. ЗУПИНКА КРОВООБІГУ Й ТЕХНОЛОГІЇ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛИМ

  • Клінічні прояви гострої дихальної недостатності

  • Основні ознаки та симптоми механічної асфіксії

  • Тема 2. Зупинка кровообігу і серцево-легенева та мозкова реанімація

  • Алгоритм функціональних обов'язків БЕ(Ш)МД та особливості виконання протоколу при раптовій зупинці кровообігу

  • Ритми не до дефібриляції (безпульсова електрична активність та асистолія)

  • Тема 3. Причини зупинки дихання та кровообігу (4Г та 4Т)

  • Тугий (напружений) пневмоторакс

  • Тема 4. Медикаменти, які застосовують під час серцево- легеневої та мозкової реанімації

  • Аміодарон

  • Сульфат магнію

  • Тема 5. Шляхи введення ліків під час серцево-легеневої та мозкової реанімації

  • Тема 6. Комплексне післяреанімаційне лікування

  • Комплексне післяреанімаційне лікування на госпітальному етапі

  • Допамін (допмін, дофамін)

  • Проведення продовженої ШВЛ у режимі помірної гіпервентиляції

  • Відновлення нормального об'єму циркулюючої крові і досягнення помірної гемодилюції

  • Застосування глюкокортикоїдів

  • Тема 7. Особливості виконання реанімаційних заходів у вагітних та новонароджених

  • Реанімація новонароджених безпосередньо після народження

  • Тема 8. Особливості виконання реанімаційних заходів у пацієнтів (постраждалих) в умовах стаціонару

  • Глава 3. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ, КАРДІОГЕННИЙ ШОК ТА ГІПЕРТЕНЗИВНИЙ КРИЗ

  • Обстеження пацієнта з ГКС на догоспітальному етапі

  • Рекомендації щодо обстеження хворих на ГКС (ЕНА, 2012)

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС без підйому сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС із підйомом сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Алгоритм лікування ГКС з елевацією сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Заходи при зупинці кровообігу

  • Медикаментозна терапія

  • Класифікація ГСН

  • Первинна оцінка та спостереження за пацієнтами з ГСН

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при високому артеріальному тиску

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при низькому артеріальному тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.)

  • Немедикаментозна терапія ГСН

  • Тема 2. Кардіогенний шок

  • Лікування кардіогенного шоку

  • Тема 3. Гіпертензивні кризи

  • Лікування гіпертензивних кризів

  • Лікування ГК на тлі гострої енцефалопатії

  • Лікування ГК на тлі гострої лівошлуночкової недостатності

  • Тема 4. Особливості гіпертензивних розладів під час вагітності

  • Прееклампсія

  • Тяжка прееклампсія

  • Еклампсія

  • Глава 4. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК, СИНКОПАЛЬНІ СТАНИ, ГІПОТЕРМІЯ, УТОПЛЕННЯ, УРАЖЕННЯ СТРУМОМ, КОМИ РІЗНОЇ ЕТІОЛОГІЇ, ОТРУЄННЯ НЕВІДОМИМ ГАЗОМ (НЕВІДОМОЮ РЕЧОВИНОЮ)

  • Клінічна симптоматологія та діагностика

  • Лікування і невідкладна допомога

  • Синкопе в контексті транзиторної втрати свідомості

  • Діагностика синкопе

  • Стратифікація ризику

  • Загальні принципи лікування синкопе

  • Тема 2. Гіпотермія: діагностика та екстрена медична допомога

  • Патогенез

  • Тема 3. Утоплення, види, патогенез, клініка, особливості надання екстреної медичної допомоги

  • Тема 4. Діагностика та лікування ураження електричним струмом

  • Тема 5. Коматозні стани, коми невизначеної етіології, коми при цукровому діабеті

  • Коми при цукровому діабеті (ЦД)

  • Гіпоглікемічна кома

  • Тема 6. Отруєння невідомим газом і невідомою речовиною

  • Патогенез

  • Лікування і невідкладна допомога при гострих отруєннях

  • Глава 5. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МЕХАНІЧНИХ ТРАВМАХ

  • Початкові організаційно-лікувальні дії БЕ(Ш)МД на місці події

  • Тема 2. Травми нервової системи

  • Поєднана черепно-мозкова травма ЧМТ (ПЧМТ)

  • Тема 3. Травми щелепно-лицевої ділянки

  • Тема 5. Пошкодження грудної клітки

  • Клапанний пневмоторакс

  • Закриті пошкодження грудної клітки

  • Тема 6. Травми живота

  • Тема 7. Ушкодження опорно-рухового апарату

  • Тема 8. Синдром довготривалого стиснення тканин

  • Тема 9. Кровотеча і крововтрата

  • Тема 10. Травматичний та геморагічний шок

  • Травматичний шок

  • Тема 11. Ургентна сонографія при травмі (FAST-протокол)

  • Дослідження правого верхнього квадранта

  • Визначення вільної рідини в малому тазі

  • Пошук пневмотораксу

  • Дослідження перикарда

  • Глава 6. ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МАСОВИХ УРАЖЕННЯХ

  • Тема 2. Порядок дій медичного персоналу екстреної медичної допомоги при ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій (масового ураження людей) відповідно до наказу МОЗ України № 370 від 01.06.2009 р.

  • Поняття про територіальні плани реагування на надзвичайні ситуації

  • Тема 3. Загальна характеристика масового випадку

  • Схема залучення сил і засобів для надання медичної допомоги при численних і масових випадках

  • Тема 4. Поняття про медичне сортування: вступне, первинне, вторинне та евакуаційне

  • Етапи медичного сортування

  • Характеристика постраждалих відповідно до кольорових позначок при первинному сортуванні

  • Тема 5. Організація і надання медичної допомоги при виникненні масового випадку

  • Черговість госпіталізації постраждалих при проведенні медичного сортування на догоспітальному етапі

  • Тема 6. Організація і надання медичної допомоги при масових випадках службами екстреної медичної допомоги

  • Правила використання та порядок заповнення сортувальних браслетів і талонів