Відповідно до Концепції медичного забезпечення під час підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року
з футболу (надалі Концепція), схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 травня 2009 р. № 563-р, особи, що потребують медичної допомоги, поділяють на чотири сортувальні категорії за станом здоров'я та потребою в однорідних лікувальних та евакуаційних заходах відповідно до медичних показань. Кожній категорії відповідає певний колір (табл. 6.1).
Таблиця 6.1. Кольорові позначення при медичному сортуванні
| Категорія · (відповідний колір) | Стан здоров'я постраждалого | Медичні заходи |
| 1 (червоний) | Загроза для життя. · Безпосередня загроза для життя може бути усунена за умови негайного надання медичної допомоги, евакуації та подальшого лікування | Надання негайної медичної допомоги та госпіталізація в першу чергу |
| 11 (жовтий) | Тяжко поранений або хворий. Потенційно тяжкі ушкодження, проте стан постраждалого із стабільними показниками, шо дозволяють очікувати та отримати медичну допомогу в другу чергу | Надання медичної допомоги та госпіталізація в другу чергу |
| 111 (зелений) | Легко поранений або хворий. Незначні ушкодження здоров'я із задовільним станом постраждалого з можливістю очікування отримання медичної допомоги в довший термін | Надання допомоги у третю чергу з подальшим (амбулаторним) лікуванням |
| IV (темно-фіолетовий/чорний | Немає шансів на життя. Ушкодження здоров'я постраждалого, що не сумісні 3 життям | Надання домедичної допомоги живому. Догляд. Паліативна медична допомога. Якщо людина жива, її евакуйовують у стаціонар у другу чергу |
| Труп | Ідентифікація. Констатація смерті |
Етапність дій працівників ДСНС у процедурі сортування та організації ліквідації медичних наслідків масових випадків
Перші прибулі на місце подій рятувальники Державної служби надзвичайних ситуацій здійснюють вступне, а пізніше і первинне сортування. Вступне сортування полягає у визначенні показників життєдіяльності, які передбачає відповідна сортувальна система, та визначення пріоритету в евакуації. Після оцінки ситуації (розміри надзвичайної ситуації, кількість постраждалих, рельєф місцевості, місця під'їзду, розвертання різних служб) рятувальники здійснюють вступне сортування і виводять постраждалих, які самостійно ходять. Відповідно до більшості сортувальних систем такі постраждалі належать до легко уражених – "зелених". Вступне сортування полягає в тому, що у вогнищі ураження працівник ДСНС голосно оголошує про прибуття фахівців для надання допомоги кожному постраждалому, а після цього голосно дає команду: "Всі, хто може самостійно ходити, виходьте" і вказує місце виходу. У темному задимленому приміщенні вказує ліхтариком місце виходу. Постраждалих зустрічають і виводять в безпечну зону, де контролюють їх загальний стан здоров'я, надають психологічну допомогу, оскільки більшість з них мають психологічні порушення.
Після обстеження місця події, рятувальники евакуюють інших постраждалих. Серед них одні мовчать, інші стогнуть, плачуть, кашляють, благають про допомогу. Першими рятувальники підходять до постраждалих у непритомному стані (кома, шок). їм визначають дихальні шуми біля зовнішніх дихальних шляхів (протягом 10 с). Якщо постраждалий не дихає, відновлюють прохідність дихальних шляхів (виведення нижньої щелепи вперед, в окремих випадках – закидання голови назад) і повторно визначають наявність дихання. При 2-х і більше дихальних рухах за 10 с констатують наявність дихання. Такого постраждалого евакуюють в першу чергу в безпечну зону – пункт збору. В ході вступного сортування рятувальник також зупиняє кровотечу з магістральних судин джгутом.
Винесення постраждалих проводять за допомогою транспортувальних дощок, а при їх відсутності – нош. Постраждалих, які не дихають після забезпечення прохідності дихальних шляхів, залишають на місці події і виносять в останню чергу. З юридичних та етичних міркувань рятувальники ДСНС не мають права встановлювати смерть. Інших постраждалих евакуюють у другу чергу.
У разі неможливості проведення вступного сортування, евакуйовують найбільшу кількість постраждалих поза зону небезпеки, в якій відбудеться вступне сортування. Розмістити постраждалих у цій зоні слід таким чином, щоб існував вільний доступ як для сортування, так і надання медичної допомоги (оскільки територія є безпечною), зокрема на відстані приблизно 1,5 метра один від одного.
Непритомним при транспортуванні на спині вводять ротогорлову трубку. Якщо такі постраждалі самостійно дихають, можна вкласти в безпечне (стабільне) положення на боці до приїзду бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги. З моменту прибуття БЕ(Ш)МД в безпечну зону біля місця виникнення надзвичайної ситуації, куди рятувальники евакуювали постаждалих, починається медичне сортування, яке проводять медичні працівники (лікарі, фельдшер, медичні сестри). При медичному сортуванні позначається належність кожного постраждалого до відповідної сортувальної категорії сортувальним браслетом.
Визнання події масовою означає впровадження певних рятувальних процедур, згідно з якими осіб без пульсу не реанімують і лікарі вважають їх загиблими. Цей принцип має фундаментальне значення у ситуаціях, коли на місце події першими прибувають рятувальники ДСНС, не уповноважені надавати медичну допомогу та за обставин, коли постраждалі знаходяться в зоні загрози, недоступної для лікаря медицини невідкладних станів.
Керівник першої БЕ(Ш)МД, що прибув до кордону надзвичайної ситуації (безпечна зона), бере на себе обов'язки керівника і постійно співпрацює з рятувальниками ДСНС. Керівник бригади призначає відповідального за сортування (сортувальник) лікаря, фельдшера, який проводить первинне медичне сортування із визначенням "червоних", "жовтих", "зелених" і "чорних" постраждалих (табл. 6.2).
Таблиця 6.2. Умовний розподіл частки постраждалих різних сортувальних груп від загальної кількості постраждалих
| Частка постраждалих різних сортувальних груп | Кількість постраждалих | ||
| до 100 осіб | до 250 осіб | більш як 1000 осіб | |
| 1 ("червоних"), % | 20 | 10 | 20 |
| II ("жовтих"), % | 40 | 20 | 40 |
| III ("зелених"), % | 20 | 10 | 20 |
| IV ("чорних"), % | 20 | 10 | 20 |
Керівник рятувальної операції:
• на уніформі повинен мати розпізнавальний елемент (наприклад, нарукавну пов'язку з написом "КГП", напис на спині "Керівник", розпізнавальний за кольором шолом та інші елементи екіпірування), яка дозволить лікарю першої БЕ(Ш)МД, який прибув на місце події, його розпізнати;
• несе відповідальність за збереження життя і здоров'я БЕ(Щ)МД від впливу небезпечних чинників події, яка зумовила масовий випадок;
• визначає сектор небезпеки; встановлює місце згрупування постраждалих, які можуть ходити, і належать до "зеленої" категорії;
• визначає сектор для проведення медичного сортування медичними працівниками;
• визначає сектор для розгортання медичного пункту – території для надання медичної допомоги, що, як правило, є місцем згрупування постраждалих "червоної" і "жовтої" категорій;
• виділяє місця складування тіл постраждалих, померлих під час рятувальних дій, і тіл, що ускладнюють їх проведення (решта тіл постраждалих залишаються на місці з метою слідства), та забезпечення відповідного нагляду за загиблими; встановлює сектор транспорту, куди будуть прибувати карети ЕМД, що має велике організаційне значення для їх плавного і безперешкодного руху;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Характеристика постраждалих відповідно до кольорових позначок при первинному сортуванні“ на сторінці 1. Приємного читання.
